Ухвала суду № 72622811, 07.03.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1030/18

Провадження№ 1-кс/266/357/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Шишхановой К.Р., за участю прокурора Буцулаєва Є.Ф., розглянувши клопотання Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора поліції ОСОБА_2, погоджене із прокурором відділу управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2018 року слідчий звернувся з клопотанням, з якого вбачається, що 22.03.2017 року за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050000000100 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення.

В ході розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що група осіб на чолі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, діючи за попередньою змовою, налагодили схему збуту наркотичних засобів обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю - препаратів кодеїну, які працюючі в підконтрольних їм аптечних закладах фармацевти збували громадянам.

Встановлено, що ОСОБА_4, з метою одержання прибутків від продажу наркотичних засобів залучила до вказаної схеми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який працює провізором аптечного закладу Аптека №1, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченка, 264, прим. 167.

При своїй злочинній діяльності, особи, причетні до вчинення зазначеного кримінального правопорушення користувались мобільними телефонами, які знаходились в приміщеннях аптечних закладів Аптека №1, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченка, 264, прим. 167 та Аптека №2, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Пилипа Орлика (Урицького), 85/18, які підконтрольні ОСОБА_4 Під час розслідування кримінального провадження проводились негласні слідчі (розшукові) дії - зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж з номерів мобільних телефонів фігурантів кримінального провадження.

06.03.2018 року ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «SAMSUNG GT-E1080i» IMEI 35435104186168, з сім карткою мобільного оператора «Київстар» №068-367-19-82, яким зі слів ОСОБА_6 користувались в аптечному закладі Аптека №1, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченка, 264, прим. 167. Крім того, ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «NOKIA 1280» ІМЕІ 354644058736072, з сім карткою мобільного оператора «Київстар» № 068-483-66-97, яким зі слів ОСОБА_6 користувались в аптечному закладі Аптека №2, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Пилипа Орлика (Урицького), 85/18. Зазначені мобільні телефони було вилучено у ОСОБА_6

Зазначені мобільні телефони, добровільно надані ОСОБА_6 мають значення в якості речового доказу по кримінальному провадженню, оскільки використовувались для зв’язку між учасниками організованої групи та окрім того, у них може знаходитись інша інформація, що має значення для досудового розслідування.

Розглянувши клопотання, ознайомившись із доданими до нього матеріалами, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання просив його задовольнити.

Слідчий суддя вважає, що в наявності сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження. А завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про яке йдеться в клопотанні, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора поліції ОСОБА_2Г про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке добровільно було видане ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме:

-мобільний телефон «SAMSUNG GT-E1080i» IMEI 35435104186168, з сім карткою

мобільного оператора «Київстар» №068-367-19-82.

-мобільний телефон «NOKIA 1280» ІМЕІ 354644058736072, з сім карткою

мобільного оператора «Київстар» № 068-483-66-97.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Слідчий суддя Федотова В. М.