Рішення № 72621679, 02.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1201/18

Провадження № 2/161/1265/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.

при секретарі - Ярмолюк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.01.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н про надання кредиту на суму 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, кінцевим терміном повернення кредиту, встановлені строком дії картки.

Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором. Станом на 19.12.2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі – 11 874 грн. 26 коп.

Просить суд, стягнути з відповідача в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитну заборгованість в розмірі – 11 874 грн. 26 коп., а також понесені судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, а тому судом згідно вимог ст. 280 ЦПК України ухвалено заочне рішення.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 553, 554, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України.

Як вбачається із змісту ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н про надання кредиту на суму 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, кінцевим терміном повернення кредиту, встановлені строком дії картки.

Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором. Станом на 19.12.2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі – 11 874 грн. 26 коп. (а.с. 5,6).

Однак, щодо стягнення заборгованості за пенею, то слід зазначити, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14 позовна давність по вимогам про стягнення неустойки підлягає застосуванню судом незалежно від наявності заяви сторони про її застосування та незалежно від обумовлення сторонами в договорі іншого, більш тривалого строку.

Судом роз’яснено, що за загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов’язання, не може перевищувати один рік згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України. При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що нарахована позивачем пеня підлягає стягненню лише в межах одного року, тобто в розмірі 1300 грн.

З огляду на все наведене вище, суд приходе до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 368 грн. 03 коп., з яких: 2371 грн. 15 коп. - заборгованість за кредитом; 655 грн. 25 коп. заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом; 1300 грн. 00 коп. – нарахованої пені, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 541 грн. 63 коп. штраф (процентна складова).

Отже, відповідач істотно порушив вимоги ст. ст. 509, 526, 527, 530, 536, 549, 550, 553, 554, 1049, 1050, 1055, 1054 ЦК України, умови Кредитного договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити частково.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 536, 549, 550, 553, 554, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 27.01.2012 року в розмірі – 5 368 (п’ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір в розмірі – 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська