Ухвала суду № 72621566, 07.03.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2098/18

Провадження №1-кс/219/773/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 березня 2018 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Чопик О.П., з участю: секретаря судового засідання Чубикало О.А., прокурора Зубка О.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області клопотання прокурора першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, росіянина, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця, солдата, який перебуває на посаді сапера третього інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти охорони військової частини А1736, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий,

в с т а н о в и в :

у провадженні військової прокуратури Донецького гарнізону перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42017051100000500 18 листопада 2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України.

7 березня 2018 року прокурор першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, та те, що наявні ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та несе службу в районі де тривають бойові дії, не має постійного проживання на території органу досудового розслідування, та місцезнаходження військової частини, в якій він несе військову службу, в будь-який час може змінити місце дислокації, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, може спробувати переховуватися у іншому населеному пункті, як на території України, так і за її межами від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання; вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_1 засуджений вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2016 року за ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, із застосуванням ст.69 Кримінального кодексу України, до покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 7 місяців, а 31 січня 2018 року Нікольським відділенням Волновахського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області направлено в суд обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього отримали 7 березня 2018 року о 12.30 год. та 13.45 год. відповідно.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, зазначивши, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, а також ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення. Просить клопотання задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що у країні відсутній особливий період, а відтак підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, не обґрунтована. Наголосив, шо підозрюваному необхідно відбувати покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні. Просить, у випадку, якщо слідчий суддя дійде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу, застосувати найбільш можливо м’який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав думку захисника, проти задоволення клопотання заперечив, підтвердивши, що він повністю виконуватиме свої процесуальні обов’язки у кримінальному провадженні, сприятиме досудовому розслідуванню.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, приходжу до наступного висновку.

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42017051100000500, встановлено, що ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем військової частини А1736, діючи в порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов’язків військової служби, 29 травня 2016 року у денний час, самовільно, без отримання відповідного дозволу командування, залишив розташування полігону «Олешківські Піски» військової частини А1736, який на той час дислокувався у с.Раденськ Херсонської області, направився до місця свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, та без поважних причин був відсутній на військовій службі, проводячи час на власний розсуд.

Відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за фактом вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, внесені 18 листопада 2017 року; номер провадження 42017051100000500.

ОСОБА_1 фактично затриманий правоохоронними органами без ухвали слідчого судді 7 березня 2018 року о 10.30 год. у зв’язку з тим, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, сукупність очевидних ознак на тілі, одязі та місці події вказали на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Протокол затримання складений 7 березня 2018 року об 11.05 год. Підозрюваний ствердив, що йому було достовірно відомо підставу затримання на момент затримання; скарги на процес затримання відсутні.

7 березня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, - у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Частиною 1, п.5 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, доведена та підтверджена прокурором зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, а саме, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, матеріалами службового розслідування.

Обставини підозри слідчим суддею з’ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. При цьому, слідчий суддя враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», викладені, зокрема, у постанові від 8 лютого 2018 року по справі №335/10496/16, відповідно до яких особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу, Президент України не приймав.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого військового злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що створює ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, із застосуванням ст.69 Кримінального кодексу України, до покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 7 місяців, вирок не виконувався у зв’язку з повторним самовільним залишенням військової частини. 31 січня 2018 року Нікольським відділенням Волновахського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України направлено до суду. Вказане підтверджує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя оцінює в сукупності усі наведені обставини, а також те, що підозрюваний не одружений; зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у будинку, який, за його словами, належить його колишній дружині, з якою зв’язок не підтримує; зі слів, має повнолітнього сина, який зі сім’єю проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5; за місцем проходження військової служби характеризується як недисциплінований військовослужбовець, до служби та своїх обов’язків ставиться посередньо, посадові обов’язки виконує не в повному обсязі, періодично вживає алкоголь, в колективі авторитетом не користується, почуття патріотизму відсутнє; після постановлення вироку від 15 березня 2016 року підозрюється у вчиненні самовільного залишення військової частини 29 травня 2016 року, що тривало до 7 березня 2018 року; обвинувачується у вчиненні злочину проти громадської безпеки; наявність офіційних джерел доходу не підтверджена, за твердженням підозрюваного, має тимчасові підробітки, заощаджень не має; стан здоров’я – задовільний.

Застосування запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим, оскільки підозрюваний не довів фінансової можливості внесення такої, зазначивши, що заощадження у нього відсутні. Питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було, а особисте зобов’язання є найбільш м’яким запобіжним заходом та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов’язків у цьому кримінальному провадженні. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на даний час не встановлена, оскільки, зважаючи на відсутність місця постійного проживання на території, де було вчинено злочин та здійснюється досудове розслідування, відсутнє переконання, що підозрюваний виправдає довіру, належним чином виконуючи свої процесуальні обов’язки, перебуваючи за місцем реєстрації. При цьому, ОСОБА_1 з військової служби не звільнений; листом командира військової частини А1736 від 7 березня 2018 року №564 вказується на те, що у командування військової частини, яка виконує бойове завдання, відсутні можливості забезпечення виконання процесуальних обов’язків ОСОБА_1 і запобігання спробам повторного вчинення самовільного залишення військової частини. Викладені та оцінені обставини, в тому числі обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, свідчать про неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, оскільки прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України).

Слідчий суддя враховує матеріальний стан підозрюваного, та вважає, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а такий розмір не є завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали – шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 5 травня 2018 року включно.

Визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн 00 коп., які вносяться на рахунок №37311047011792 у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26288796, одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки: прибувати до прокурора, слідчого та/або суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту за місцем реєстрації та проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - до 5 травня 2018 року, який може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.П.Чопик