Рішення № 72621396, 01.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3973/17

Провадження № 2/161/56/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_6 районної державної адміністрації Волинської області, приватного нотаріуса ОСОБА_6 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про держану реєстрацію прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2017 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, свої вимоги мотивуючи тим, що його батько ОСОБА_8 помер 28 жовтня 2007 року. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді ? частки житлового будинку № 1 по вулиці Городищенській в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області. Інша частина вказаного будинку належала на праві спільної сумісної власності дружині померлого - ОСОБА_9, яка є його (позивача) матір’ю. Як спадкоємець першої черги він прийняв спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем. Згодом він звернувся до ОСОБА_6 районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Проте, від нотаріуса він отримав відмову, підставою якої є заява від 18.06.2008 року, складена від його (ОСОБА_1І.) імені, про відмову від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_9 З цим він категорично не погоджується, оскільки ніколи не підписував даної заяви, обставини, викладені в заяві ніколи не визнавав, до нотаріальної контори не звертався та не мав наміру відмовитись від спадкового майна. З огляду на те, що спадщину після смерті ОСОБА_8 у вигляді ? частки вищевказаного будинку прийняли двоє осіб – він та його мати ОСОБА_9, вважає, що ? частка будинку повинна належати йому на праві власності, як така, що отримана у спадок після смерті батька. Крім того, після отримання спадщини, 26.02.2014 року ОСОБА_9 оформила договір дарування житлового будинку № 1 по вулиці Городищенській в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області, відповідно до якого свою частину будинку та частину, отриману в спадок від свого чоловіка, подарувала відповідачці ОСОБА_4, яка стала єдиним власником зазначеного житлового будинку. Вважає, що ОСОБА_4 безпідставно набула право власності на належну йому ? частку житлового будинку, оскільки ОСОБА_9 не мала право відчужувати вказану частку житлового будинку. Просить суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину № 1-2020 від 02.08.2008 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_6 районної державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_9; скасувати рішення КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 27.08.2008 року про реєстрацію за ОСОБА_9 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на ? частку у нерухомому майні – житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами № 1 по вул. Городищенській в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області; витребувати у ОСОБА_4 у його користь ? частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами № 1 по вул. Городищенській в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області; скасувати рішення приватного нотаріуса ОСОБА_6 районного нотаріального округу ОСОБА_7 № 11214826 від 26.02.2014 року про реєстрацію за ОСОБА_4 в ЄДРРП права власності на ? частку у нерухомому майні - житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами № 1 по вул. Городищенській в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що позивачем та його представником не надано жодних доказів на підтвердження того, що заяву від 18 червня 2008 року про відмову від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_9 підписав не позивач, а інша особа, які не надано жодних доказів на підтвердження того, що таке волевиявлення позивача не було вільним. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» в судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні поштові повідомлення. Заява про відкладення розгляду справи, заперечення (відзив) на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.

Представник відповідача ОСОБА_6 районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, надав суду письмові пояснення (а.с. 36-37).

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_6 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 в судове засідання повторно не з’явилася, надіслала на адресу суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності (а.с.144). У вказаній заяві відповідач також зазначила, що свідоцтво про право на спадщину від 02.08.2008 року на ім’я ОСОБА_9 нею не видавалося. 26.02.2014 року нею було посвідчено договір дарування майна, яке є предметом спору, згідно якого ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_10 житловий будинок, що розташований в с. Гірка Полонка по вул. Городищенській, 1. Під час посвідчення договору дарування нею було здійснено пошуки в ДРРП щодо наявності заборони відчуження даного майна, арештів, іпотек, а також інших обтяжень. Такої інформації виявлено не було, а тому перешкоди щодо посвідчення договору дарування були відсутні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, матеріали спадкової справи № 374/08 до майна померлого ОСОБА_8, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 5).

28.10.2007 року ОСОБА_8 помер (а.с. 4).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді ? частини житлового будинку № 1 по вулиці Городищенській в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області.

Згідно ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповіт на випадок своєї смерті ОСОБА_8 не залишив.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є діти померлого – позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4, а також дружина померлого - ОСОБА_9

Частиною 1 статті 1269 ЦК України та частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 374/08 до майна померлого ОСОБА_8 та матеріалів даної цивільної справи (а.с. 29) вбачається, що 18.06.2008 року позивачем ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_6 районної державної контори Волинської області була подана заява, згідно якої спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_8, він не приймає, на спадщину не претендує, в суд звертатись за відновленням пропущеного строку не буде.

Справжність підпису ОСОБА_1 на вищевказаній заяві посвідчена секретарем Виконавчого комітету Гіркополонківської сільської ОСОБА_9 народних депутатів Луцького району Волинської області ОСОБА_11 реєстровий № 316.

Відповідач ОСОБА_4 18.06.2008 року звернулася на адресу ОСОБА_6 районної державної контори Волинської області з аналогічною заявою про відмову від прийняття спадщини (а.с. 29-зворот).

Справжність підпису ОСОБА_4 на вищевказаній заяві посвідчена секретарем Виконавчого комітету Гіркополонківської сільської ОСОБА_9 народних депутатів Луцького району Волинської області ОСОБА_11 реєстровий № 317.

24.06.2008 року з заявою до ОСОБА_6 районної нотаріальної контори Волинської області про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернулася його дружина – ОСОБА_9 (а.с. 28-зворот).

02.08.2008 року державним нотаріусом ОСОБА_6 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_12 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку, що знаходиться в с. Гірка Полонка, вул. Городищенська, 1 на ім’я ОСОБА_9 (а.с.32),а також свідоцтво пр право власності (а.с. 31-зворот ).

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняла лише його дружина ОСОБА_9, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилися.

Право власності на ? частину спірного житлового будинку ОСОБА_9 було зареєстровано 27.08.2008 року у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації у встановленому законом порядку.

26 лютого 2014 року ОСОБА_9, як дарувальник, уклалала з ОСОБА_4, як обдарованою, договір дарування житлового будинку, відповідно до якого подарувала останній цілий житловий будинок за адресою: Волинська область, Луцький район, село Гірка Полонка, вулиця Городищенська, будинок № 1 (а.с. 14). Даний договір дарування було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7, реєстровий № 403 (а.с. 13-14).

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що від спадкового майна після смерті батька він не відмовлявся, оскільки заяву від 18.06.2008 року про відмову від прийняття спадщини не підписував, до нотаріальної контори ніякі заяви не подавав.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

07 листопада 2017 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області за клопотанням представника позивача по даній справі була призначена судова почеркознавча експертиза (а.с. 77-78).

З висновку судової почеркознавчої експертизи від 23 січня 2018 року № 18 (а.с. 125-128), слідує, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «/підпис/» Заяви ОСОБА_1 від 18 (24) червня 2018 року (а.с. 22 спадкової справи № 374/08 до майна померлого ОСОБА_8В.) – виконаний ОСОБА_1.

Доводи представника позивача про те, що даний висновок експертизи не може бути прийнятий судом у якості допустимого доказу, оскільки виникають сумніви у його правильності, суд до уваги не приймає. Так, на обґрунтування вказаної позиції представник відповідача зазначив, що у нього і у позивача є підстави не довіряти експертам Волинського НДЕКЦ, проте, які обставини викликають сумнів в неупередженості експертів вказаної експертної установи, ані позивач, ані його представник суду не пояснили.

Жодних доказів, які б ставили під сумнів компетентність та неупередженість експертів Волинського НДЕКЦ представником позивача та позивачем суду не надано.

Таким чином, об’єктивних підстав ставити під сумнів висновок вищевказаної експертизи у суду немає.

Клопотання про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи або комісійної судової почеркознавчої експертизи позивачем та його представником в ході судового розгляду справи не заявлялося.

Доводи представника позивача про необхідність відкладення розгляду справи з метою надати йому часу для отримання рецензії на вищевказаний висновок експертизи № 16 від 23.01.20018 року на увагу суду не заслуговують, оскільки не ґрунтуються на нормах діючого Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій вона видано, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом

Суд вважає, що позивачем та його представником не подано належних, допустимих достатніх та достовірних доказів того, що заява про відмову від прийняття спадщини від 18.06.2008 року підписана не ним, а іншою особою, як і не надано жодних доказів того, таке його волевиявлення при складанні заяви не було вільним.

На день розгляду даної справи судом, позивач та його представник до правоохоронних органів з приводу неправомірності дій посадових осіб Виконавчого комітету Гіркополонківської сільської ради при посвідченні справжності підпису ОСОБА_13 на заяві від 18.06.2008 року, з відповідними заява не зверталися.

Враховуючи наведене суд вважає, що передбачених законом підстав для визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-2020 від 02 серпня 2008 року на ім’я ОСОБА_9, виданого державним нотаріусом ОСОБА_6 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_12 у суду не має.

Оскільки позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про держану реєстрацію прав на нерухоме майно є похідними від вимоги про визнання недійсним та скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні цих вимог також має бути відмовлено.

Інші правові підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про держану реєстрацію прав на нерухоме майно позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначені.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 М,І. до ОСОБА_4, ОСОБА_5 підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_6 районної державної адміністрації Волинської області, приватного нотаріуса ОСОБА_6 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про держану реєстрацію прав на нерухоме майно необхідно відмовити за необґрунтованістю.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору, витрати на експертизу залишити за позивачем.

На підставі ст.ст. 15, 321, 387, 1261, 1286, 1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_6 районної державної адміністрації Волинської області, приватного нотаріуса ОСОБА_6 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про держану реєстрацію прав на нерухоме майно – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено 07 березня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_14