Постанова № 72620076, 07.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1935/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 по справі № 820/1935/17, суддя Рубан В.В., м. Харків

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Інсайт"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Інсайт" (далі за текстом – ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом – ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000991411, прийняте ГУ ДФС у Харківській області 28.04.2017 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121406, прийняте ГУ ДФС у Харківській області від 14.02.2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000991411 від 28.04.2017 року; №0000121406 від 14.02.17 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення позивачем порядку складення бухгалтерських документів та фінансової звітності, дефектність первинних документів, відсутність документів по транспортуванню, відсутність підтвердження законного джерела походження товарів, придбаних у контрагентів протягом 2016 року, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, заниження витрат та недостовірного визначення фінансового результату підприємства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Інсайт" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 38494270 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) станом на момент реєстрації акту перевірки в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Інсайт" є: оптова торгівля металами та металевими рудами; інші спеціалізовані будівельні роботи; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; демонтаж (розбирання) машин і устаткування; будівництво залізниць і метрополітену (основний).

Судом також встановлено, що на підставі наказу від 23.12.2016 року №1780 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт", код 38494270", направлень від 23.12.2016 року №1743, 1744, 1742, виданих Центральною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпро від 31.10.2016 року по справі №200/18262/16-к, Центральною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Інсайт", код ЄДРПОУ 38494270, вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.10.2016 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №61/20-30-14-02/38494270 від 13.01.17 р. "Про результати проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" код ЄДРПОУ 38494270 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2016 р.", яким встановлені наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на прибуток за ІІІ квартал 2016 року у сумі 14976,00 грн., та занижено податок на прибуток у загальній сумі 2560677,00 грн., у тому числі за І квартал 2016 р. у сумі 268572,00 грн., за ІІ квартал 2016 р. у сумі 399309,00 грн., за ІІІ квартал 2016 р. у сумі 1892796,00 грн.;

- п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 2398395,00 грн. у т. ч. за січень 2016 р. в сумі 95358,00 грн., за лютий 2016 р. в сумі 4161,00 грн., березень 2016 року в сумі 35762,00 грн., за травень 2016 р. в сумі 8246,00 грн., за червень 2016 р. в сумі 139047,00 грн., за липень 2016 р. в сумі 435139,00 грн., серпень 2016 року в сумі 989569,00 грн., за вересень 2016 р. в сумі 429624,00 грн., за жовтень 2016 р. в сумі 261488,00 грн.;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2, 3 квартали 2016 року подано з недостовірними відомостями в частині відображення доходів на користь самозайнятих осіб (т. 1 а с 21-77).

На підставі висновків акту перевірки №61/20-30-14-02/38494270 від 13.01.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківської області 14.02.2017 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000111406, яким встановлено порушення пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 3818551,50 грн. (податкові зобов'язання на суму 2545701,00 грн., штрафні санкції 1272850,50 грн.);

- №0000121406, яким встановлено порушення п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3597591,00 грн. (податкові зобов'язання - на суму 2963240,00 грн., штрафні санкції 1481620,00 грн.).

Рішенням ДФС України №8812/6/99-99-11-01-02-25 від 25.04.2017 "Про результати розгляду скарги", частково задоволено скаргу ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт", скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000111406 від 14.02.17р. в частині донарахувань по операціях за період 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати грошовими коштами скаржником на користь ТОВ "Тревіс Групп" та ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД", не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2016 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000121406 від 14.02.2017 р. залишено без змін.

28 квітня 2017 року ГУ ДФС у Харківській області було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000991411, яким встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 3639444,00 грн. (податкові зобов'язання - на суму 2426296,00 грн., штрафні санкції - 1213148,00 грн).

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями суб’єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості податкових повідомлень-рішень №0000991411 від 28 квітня 2017 року та №0000121406 від 14.02.17 року.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що перевіркою не визнано здійснення господарських операцій в 2016 році між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та контрагентами ТОВ "Тревіс Групп", ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД", ТОВ "Ліатоп", ТОВ "Воркхорс", ТОВ "Поллі-Плюс", ТОВ "Смарт Трейд Інновація", ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Промоушн Трейд", ТОВ "Бізнес Страйк", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Скіпер Торг", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ «Торговий дім "Астратак Трейд", чим порушено порядок складення бухгалтерських документів та фінансової звітності, що призвело до заниження позивачем доходів та завищення податкового кредиту при придбанні у вказаних контрагентів ТМЦ та робіт.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилається на податкову інформацію, що надійшла від органів державної фіскальної служби за місцем реєстрації контрагентів ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт", на підставі якої встановлена неможливість реального здійснення господарської діяльності зазначеними підприємствами.

Отже, за висновком контролюючого органу між позивачем та вказаними контрагентами не відбулось реальних фінансово-господарських відносин; дійсний зміст задекларованих операцій полягав лише в документальному оформленні ланцюгового руху, що призвело до одержання платником необґрунтованої податкової вигоди у вигляді податкового кредиту та заниження доходів підприємства в істотному розмірі.

Між тим, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає вказані висновки контролюючого органу необґрунтованими, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що предметом доказування в даній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість та відображення доходів та витрат у фінансовій звітності; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат.

Наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.11 П(С)БУ 16 до складу витрат відноситься собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п.12 П(С)БУ 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у фінансовій звітності, складеній у відповідності до П(С)БО, відображається у Звіті про фінансові результати (форма №2) по коду рядка 2050.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення Звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що формування витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності, а обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписи даної норми кодексу кореспондують положенням абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з якими на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1 та 2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз.1 п.201.10 ст.201). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п.201.10 ст.201).

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Обов'язковою ж умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Колегією суддів встановлено, що фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ "Тревіс Групп", ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД", ТОВ "Ліатоп", ТОВ "Воркхорс", ТОВ "Поллі-Плюс", ТОВ "Смарт Трейд Інновація", ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Промоушн Трейд", ТОВ "Бізнес Страйк", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Скіпер Торг", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Торговий дім "Астратак Трейд" ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки товарів та робіт .

Так між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Тревіс Групп" ("Постачальник") було укладено договір №1003-16/01 від 25 березня 2016 року про поставку товару - матеріалів верхнього будування колії. Згідно умов договору загальна кількість товару, асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях (т. 1, а.с. 117-120).

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікація №1, Специфікація №2, видаткова накладна №ТГ-250301 від 25.03.16р., видаткова накладна №ТГ-090601 від 09.06.16р., податкова накладна №171 від 25.03.16р., податкова накладна №23 від 09.06.16 р.(т. 1, а.с. 121-125).

Згідно п. 5.3 пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами Постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар було оприбутковано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 140-143).

В подальшому придбаний товар використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано компанії "Lafarge Ciment (Moldova) SA" за контрактом №15-06-142 від 30.06.2015 р.; використано під час виконання робіт за договором №1603-16/01 від 16.03.16 з ПАТ "Куряжський ДБК" (т. 4 а.с. 19-55).

Також між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Замовник") та ТОВ "Тревіс Групп" ("Субпідрядник") укладено договір на виконання субпідрядних робіт №2006/16 від 20 травня 2016 року, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту трамвайної колії по вул. Віринській, і здати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (т. 1, а.с. 126-128).

За даним договором у червні 2016 року були виконані роботи на суму 416766,13 грн., в тому числі ПДВ - 69461,02 грн.

На підтвердження реального виконання умов укладеного договору позивачем надано до суду Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 29.06.16р., акт №1 приймання виконаних робіт за червень 2016 р. від 29.06.16 р. та відомість ресурсів до акту № 1 тощо; податкову накладну №243 від 29.06.16 р. (т. 1, а.с. 129-139).

Колегія суддів зазначає, що Акт приймання виконаних робіт (за ф. КБ-2) містить інформацію про найменування робіт та одиницю виміру робіт, загальну вартість робіт, витрати труда робітників, люд. годин. З відомості ресурсів до вказаного акту вбачається розрахунок витрат труда робітників-будівельників, витрати труда робітників, заробітна плата яких передбачена в загальновиробничих витратах (люд.год.), будівельних машин і механізмів замовника (маш.год), механізованого інструменту (маш.год), витрати матеріалів, що постачає замовник (т, шт.).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності в акта виконаних робіт за ф. КБ-2 одиниць виміру та обсягів виконаних робіт.

Розрахунки між сторонами здійснено у повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 1 а.с. 144-147).

Укладення даного договору та виконання субпідрядних робіт контрагентом ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" було викликано наявністю зобов’язань за договором №15/06-16 від 15.06.16 між КП "Міськелектротранс" (підрядник) та ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" (субпідрядник) з капітального ремонту трамвайної колії по вул. Віринській (т. 4, а.с. 56-64).

Колегією суддів також встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД" ("Постачальник") було укладено договір поставки товару №01-06 від 01 червня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії. Згідно умов договору загальна кількість товару , асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях (т. 1, а.с. 148-151).

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікація №2, Специфікація №4, Специфікація №17, видаткові накладні № БГ-070601 від 07.06.16 р., № БГ-270607 від 27.06.16 р., № БГ-290601 від 29.06.16 р., податкові накладні №57 від 07.06.16 р., №233 від 27.06.16 р., №220 від 29.06.16 р. (т. 1, а.с. 152-157, 160-164).

Отриманий товар ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи платіжні доручення (т. 1, а.с. 165-169).

Фізичне переміщення товару відбувалось за рахунок позивача автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 та підтверджується товарно-транспортними накладними №2706/1 від 27.06.16 р., №2906/1 від 29.06.16 р., в яких зазначені відомості про вантаж, пункт навантаження та розвантаження, загальна сума та кількість товару, підписи посадових осіб, які здавали-приймали вантаж (т. 1, а.с. 158-159).

В подальшому придбаний товар використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" у власній господарській діяльності, а саме використано під час виконання робіт за договором №ХАЗ-3972/06/16 від 01.06.16 з ТОВ "Метінвест-СМЦ", а також використано під час виконання робіт за договором №15/06-16 від 15.06.2016 з КП "Міськелектротранс" (т.4, а.с. 56-75).

Таким чином, вказаними документами спростовуються доводи контролюючого органу про відсутність доказів транспортування товару від постачальника до покупця, як підставу відсутності реального характеру вказаних господарських операцій.

Крім того, між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Замовник") та ТОВ "Ліатоп" ("Субпідрядник") було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №2416 від 24 травня 2016 року, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту трамвайної колії по вул. Віринській, і здати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

За даним договором у вересні 2016 року були виконані роботи на суму 283883,29 грн., в тому числі ПДВ - 47313,88 грн.

На підтвердження реального виконання умов укладеного договору позивачем надано до суду Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 21.09.16 р., акт №1 приймання виконаних робіт за вересень 2016 р. від 19.09.16 р. та відомість ресурсів до акту № 1, податкову накладну №29 від 21.09.16 р.

Укладення даного договору та виконання субпідрядних робіт контрагентом ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" було викликано наявністю договору №15/06-16 від 15.06.2016 між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та КП "Міськелектротранс" (т.4, а.с. 56-75).

Також між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Замовник") та ТОВ "Ліатоп" ("Субпідрядник") укладено договір на виконання субпідрядних робіт №17-16 від 23 червня 2016 року між, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту 175 м. підкранової колії і здати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (т. 1, а.с.170-172).

За даним договором у вересні 2016 року виконані роботи на суму 69481,20 грн., в тому числі ПДВ - 11580,20 грн.

На підтвердження реального виконання умов укладеного договору позивачем надано до суду Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 23.09.16р., Акт №1 приймання виконаних робіт за вересень 2016 р. від 23.09.16р. та Відомість ресурсів до Акту № 1, податкову накладну №33 від 23.09.16р. (т. 1, а.с. 173-177, 194-197).

Розрахунки між сторонами здійснено у повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 1, а.с. 197-200).

Колегія суддів зазначає, що Акт приймання виконаних робіт (за ф. КБ-2) містить інформацію про найменування робіт та одиницю виміру робіт, загальну вартість робіт, витрати труда робітників, люд. годин. З відомості ресурсів до вказаного акту вбачається розрахунок витрат труда робітників-будівельників, витрати труда робітників, заробітна плата яких передбачена в загальновиробничих витратах (люд. год.), будівельних машин і механізмів замовника (маш. год), механізованого інструменту (маш. год), витрати матеріалів, що постачає замовник (т, шт.).

Укладення даного договору та виконання субпідрядних робіт контрагентом ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" викликано наявністю зобов’язань за договором №19-08/16 від 19.08.16 між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ДП "Овруцький Спецлісгосп" (т. 4 а.с. 76-91).

21 червня 2016 року між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Замовник") та ТОВ "Ліатоп" ("Субпідрядник") укладено договір на виконання субпідрядних робіт №1598, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту верхньої будови залізобетонної колії і здати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

За даним договором у вересні 2016 року виконані роботи на суму 220903,20 грн., в тому числі ПДВ - 36813,60 грн. (Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 26.09.16 р., акт №1 приймання виконаних робіт за вересень 2016 р. від 26.09.16 р. та Відомість ресурсів до акту № 1; податкова накладна №37 від 26.09.16 р.).

Розрахунки між сторонами здійснено у повному обсязі.

Укладення даного договору та виконання субпідрядних робіт контрагентом ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" викликано наявністю зобов’язань за договором №14-06/1 від 14.06.16 р. між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ТОВ "Власівський Мірошник" (т. 4, а.с. 92-109).

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Воркхорс" ("Постачальник") укладено договір поставки товару №05-05 від 05 травня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 1, а.с. 201-204).

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікація №1, Специфікація №2, Специфікація №3, Специфікація №4, Специфікація №5, видаткові накладні № ВС-230501 від 23.05.16р., № ВС-230502 від 23.05.16 р., № ВС-230503 від 25.05.16 р., № ВС-260501 від 26.05.16 р., № В150601 від 15.06.16 р., податкові накладні №255 від 23.05.16 р., №256 від 23.05.16 р., №283 від 25.05.16 р., №365 від 26.05.16 р., №515 від 15.06.16 р. (т. 1, а.с. 205-214, 225-231).

Отриманий товар ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи платіжні доручення (т. 1, а.с. 232-242).

Фізичне переміщення товару відбувалось за рахунок позивача автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 та підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких зазначені відомості про вантаж, пункт навантаження та розвантаження, загальна сума та кількість товару, підписи посадових осіб, які здавали-приймали вантаж (т. 1 а.с. 215-224).

В подальшому придбаний товар використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ТОВ "Центр-Росс" за договором №12-05/01 від 12.05.16р.; використано під час виконання робіт за договором №46000561 від 01.02.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ТОВ "САН ІН БЕВ Україна"; використано під час виконання робіт за договором №300316 від 30.03.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ТОВ "Техноком"; використано під час виконання робіт за договором №17-05/01 від 17.05.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ТОВ "Харківський вагонобудівельний завод" (т. 4 а.с. 110-227).

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Поллі-Плюс" ("Постачальник") укладено договір поставки товару №27-04/15 від 27 квітня 2015 року, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 1 а.с. 243-245).

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікація №1, Специфікація №2, Специфікація №3, Специфікація №4, Специфікація №5, видаткові накладні № ПП-180101 від 18.01.16р., № ПП-210101 від 21.01.16р., № ПП-260101 від 26.01.16р., податкові накладні №42 від 18.01.16р., №59 від 21.01.16р., №71 від 26.01.16р. (т. 1 а.с. 246-250, т. 2 а.с. 1).

Отриманий товар ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 2 а.с. 3-6).

Фізичне переміщення товару відбувалось за рахунок та силами Постачальника.

В подальшому придбаний товар використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" у власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ТОВ "Будівельно-інжинірингове підприємство "Інвеститор" на підставі видаткової накладної №1 від 20.01.16р.; використано під час виконання робіт за договором №221-ПР від 15.12.15р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ЦТС "Ліскі" ПАТ "Укрзалізниця"; використано під час виконання робіт за договором №03/2/15-1 від 03.12.15р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та КП "Міськелектротранс"; реалізовано ПП "Гідроприлад" на підставі договору поставки №301 від 01.11.15р. (т. 4 а.с. 228-249, т. 5 а.с. 1-14)

З матеріалів справи також встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Промоушн Трейд" ("Постачальник") укладено договір поставки товару №06/06 від 06 червня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 2 а.с. 8-11).

Згідно умов договору загальна кількість товару, асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікації №1-№17, видаткові накладні № ПТ-040703 від 04.07.16 р., № ПТ-040704 від 04.07.16 р., № ПТ-040705 від 04.07.16 р., № ПТ-040706 від 04.07.16 р., № ПТ-040707 від 04.07.16 р., № ПТ-040708 від 04.07.16 р., № ПТ-220704 від 22.07.16 р., № ПТ-250701 від 25.07.16р., № ПТ-250702 від 25.07.16 р., № ПТ-250703 від 25.07.16р., № ПТ-010801 від 01.08.16р., ПТ-050801 від 05.08.16р., ПТ-080801 від 08.08.16р., ПТ-100801 від 10.08.16 р., ПТ-100802 від 10.08.16 р., податкові накладні № 30 від 04.07.16 р., № 34 від 04.07.16 р., № 31 від 04.07.16 р., № 33 від 04.07.16 р., № 35 від 04.07.16 р., № 32 від 04.07.16 р., № 232 від 22.07.16 р., № 304 від 25.07.16р., № 302 від 25.07.16 р., № 303 від 25.07.16 р., № 24 від 01.08.16р., № 36 від 05.08.16 р., № 60 від 08.08.16 р., № 74 від 10.08.16р., № 75 від 10.08.16 р. (т. 2, а.с. 12-43, 129-145).

Перевезення придбаного товару здійснювалось з залученням перевізника - ФОП ОСОБА_1, що підтверджено товарно-транспортними накладними, в яких зазначені відомості про вантаж, пункт навантаження та розвантаження, загальна сума та кількість товару, підписи посадових осіб, які здавали-приймали вантаж (т. 1, а.с. 44-128).

Таким чином, вказаними документами спростовуються доводи контролюючого органу про відсутність доказів транспортування товару від постачальника до покупця, як підставу відсутності реального характеру вказаних господарських операцій.

Отриманий товар було відображено ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку та оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 2 а.с. 146-165).

В подальшому придбаний товар було використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: виготовлено РШР, що в подальшому було реалізовано КП "Міськелектротранс" на підставі договору №08-зк від 30.05.16р.; виготовлено РШР, що в подальшому було реалізовано ТОВ "Днепропресс Сталь" на підставі договору №28-07/1 від 28.07.16р.; реалізовано ПП "Гідроприлад" на підставі договору поставки №301 від 01.11.15р.; реалізовано Філією "Пісочинське ДЕП "ДП "Харківський облавтодор "ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"; використано під час виконання робіт за договором №02-08/1 від 02.08.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ТОВ "Маргунас Україна" (т. 5, а.с. 15-76).

Також з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Смарт Трейд Інновація" ("Постачальник") було укладено договір поставки товару №13-16 від 13 травня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 2, а.с.166-169).

Згідно умов договору загальна кількість товару , асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікації №1, видаткову накладну № СТ-260501 від 26.05.16р., податкову накладну №47 від 26.05.2016р. (т. 2, а.с. 170-173).

Згідно п. 5.3 пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами Постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар було оприбутковано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (т. 2, а.с. 174-175).

В подальшому придбаний товар використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: використано під час виконання робіт за договором №02/12-4 від 02.12.15р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та КП "Міськелектротранс"; реалізовано ПП "Гідроприлад" на підставі договору поставки №301 від 01.11.15 р. (т. 5, а.с. 8-29).

З матеріалів справи колегією суддів також встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Бізнес Страйк" ("Постачальник") було укладено договір поставки товару №07-07 від 10 червня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 2, а.с. 176-179).

Згідно умов договору загальна кількість товару , асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікації №№1-12, видаткові накладні № БС-220601 від 22.06.16р., № БС-040701 від 04.07.16р., № БС-040702 від 04.07.16р., № БС-040703 від 04.07.16р., № БС-110701 від 11.07.16р., № БС-110702 від 11.07.16р., № БС-200701 від 20.07.16р., № БС-220702 від 22.07.16р., № БС-220703 від 22.07.16р., № БС-220705 від 22.07.16р., № БС-250701 від 25.07.16р., № БС-260701 від 26.07.16р., № БС-260702 від 26.07.16р., № БС-260703 від 26.07.16р., податкові накладні № 182 від 22.06.16р., № 89 від 04.07.16р., № 90 від 04.07.16р., № 121 від 04.07.16р., № 222 від 11.07.16р., № 223 від 11.07.16р., № 390 від 20.07.16р., № 440 від 22.07.16р., № 432 від 22.07.16р., № 433 від 22.07.16р., № 462 від 25.07.16р., № 469 від 26.07.16р., № 468 від 26.07.16р., № 470 від 26.07.16р. (т. 2, а.с. 180-224).

Згідно п. 5.3 пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами Постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар відображено ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку та оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 2, а.с. 225-239).

В подальшому придбаний товар використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: використано під час виконання робіт за договором №4600056155 від 01.02.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ТОВ "Сан ОСОБА_2 Україна"; реалізовано ПАТ "Трест Житлобуд-1" на підставі рахунків №145 від 30.05.16р. та №154 від 07.06.16р.; реалізовано ПП "Пром-Альянс"; реалізовано Регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на підставі договору №Л/НХ-11681/НЮ від 22.06.16р.; використано під час виконання робіт за договором №04-07/16 від 04.07.16р., укладеним з ПАТ "ЕлеваторМлинМаш"; реалізовано ТОВ "Кремпуть"; реалізовано ПАТ "ЕлеваторМлинМаш" на підставі рахунків-фактури (т. 5, а.с.86-113).

Також з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Гартек ЛТД" ("Постачальник") було укладено договір поставки товару №0109 від 01 вересня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 2, а.с. 240-243).

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні №3 від 19.09.16р., №4 від 19.09.16р., № ГР-031016 від 03.10.16р., № ГР-031017 від 03.10.16р., податкові накладні №4 від 19.09.16р., №5 від 19.09.16р., №16 від 03.10.16р., №17 від 03.10.16р. (т.2 а.с.244-250, т. 3 а.с. 1-3).

Згідно п. 5.3 пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами Постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар відображено ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку та оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявне в матеріалах справи платіжне доручення (т. 3 а.с. 4).

В подальшому придбаний товар було використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: використано під час виконання робіт за договором №15/06-16 від 15.06.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та КП "Міськелектротранс"; використано під час виконання робіт за договором №27-09/16 від 27.09.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ПАТ "Елеватормлинмаш"; виготовлено РШР Р-50, що реалізовано ТОВ "Пробужський Феронікелевий Комбінат" (т. 4, а.с. 56-64, т. 5, а.с. 30-46).

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Санпрікс" ("Постачальник") було укладено договір поставки товару №1107 від 11 липня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 3, а.с. 6-9).

Згідно умов договору загальна кількість товару, асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікації №№1-18, 28,29,32, видаткові накладні №270 від 11.08.16р., №271 від 11.08.16р., №325 від 15.08.16р., №326 від 15.08.16р., №327 від 15.08.16р., №337 від 16.08.16р., №361 від 16.08.16р., видаткова накладна №362 від 16.08.16р., №363 від 16.08.16р., №364 від 16.08.16р., №365 від 17.08.16р., №355 від 18.08.16р., №357 від 18.08.16р., №358 від 18.08.16р., №397 від 22.08.16р., №416 від 22.08.16р., №417 від 22.08.16р., №418 від 22.08.16р., №647 від 22.08.16р., №622 від 26.08.16р., №698 від 04.10.16р., податкові накладні №68 від 11.08.16р., № 69 від 11.08.16р., № 122 від 15.08.16р., № 123 від 15.08.16р.; № 124 від 15.08.16р., № 134 від 16.08.16р., № 158 від 16.08.16р., № 159 від 16.08.16р., № 160 від 16.08.16р., № 161 від 16.08.16р., № 162 від 17.08.16р., № 152 від 18.08.16р., № 154 від 18.08.16р., № 155 від 18.08.16р., № 191 від 22.08.16р., № 211 від 22.08.16р., № 212 від 22.08.16р., № 213 від 22.08.16р., № 194 від 22.08.16р., № 170 від 26.08.16р., № 8 від 04.10.16р. (т. 3, а.с. 10-85).

Згідно п. 5.3 договору пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар відображено ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку та оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 3 а.с. 86-98).

В подальшому придбаний товар використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: використано під час виконання робіт за договором №14-06/1 від 14.06.16р., укладеного з ТОВ "Власівський Мірошник"; виготовлено РШР, що в подальшому було реалізовано ТОВ "Днепропресс Сталь" на підставі договору №28-07/1 від 28.07.16р.; реалізовано третім особам на підставі рахунків-фактур; виготовлено болт закладний, що в подальшому реалізовано ТОВ "Метінвест-Шіппінг" на підставі договору №16-08/16 від 16.08.16р.; використано під час виконання робіт за договором №22-07/16 від 22.07.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ПАТ "Елеватормлинмаш"; використано під час виконання робіт за договором №4600056155 від 01.02.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ТОВ "Сан ОСОБА_2 Україна"; використано під час виконання робіт за договором №15/06-16 від 15.06.2016р. з КП "Міськелектротранс"; використано під час виконання робіт за договором №19-08/16 від 19.08.16р., укладеним між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" та ДП "Овруцький Спецлісгосп" (т. 4, а.с. 76- 109, т. 5, 56-72, 114-134).

Колегією суддів також встановлено, що між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Скіпер Торг" ("Постачальник") було укладено договір поставки товару №0303/16 від 03 березня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 3, а.с. 99-102).

Згідно умов договору загальна кількість товару, асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: Специфікація №1, видаткова накладна №СТ-0000001 від 18.03.16р., податкова накладна №91 від 18.03.16р. (т. 3, а.с.103-105).

Згідно п. 5.3 договору пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар відображено ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку та оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 3 а.с. 106-107).

В подальшому придбаний товар було реалізовано ПАТ "Трест Житлобуд-1" на підставі рахунків-фактури та використано під час виконання будівельних робіт за договором №4600056155 від 01.02.16 р. з ТОВ "Сан ОСОБА_2 Україна" (т. 4, а.с. 142-185, т. 5, а.с. 73-75) .

Також між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Сінергія ПРОФІ" ("Постачальник") було укладено договір поставки товару №1103/16 від 11 березня 2016 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 3, а.с. 108-111).

Згідно умов договору загальна кількість товару, асортимент, сортамент, номенклатура, одиниці виміру, ціна визначені у специфікаціях.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: специфікація №1, видаткова накладна №СП-110304 від 28.03.16 р., податкова накладна №48 від 28.03.16 р.). (т. 3, а.с. 112-114)

Згідно п. 5.3 договору пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар відображено ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку та оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення (т. 3, а.с. 115).

В подальшому придбаний товар було використано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано компанії "Lafarge Ciment (Moldova) SA" за контрактом №15-06-142 від 30.06.2015 р.; реалізовано ПАТ «Харківський коксовий завод» на підставі договору №14/12-15 від 10.03.15 р.; залишки реалізовано третім особам (т. 4, а.с. 19-41, т. 5, а.с. 135-141).

Також між ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" ("Покупець") та ТОВ "Торговий дім "Астратак Трейд" ("Постачальник") було укладено договір поставки №21-10/15 від 21 жовтня 2015 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві у власність в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити матеріали верхнього будування колії (т. 3, а.с. 116-118)

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано наступні первинні бухгалтерські та інші документи: видаткові накладні №АТ-180201 від 18.02.16р., №АТ-240201 від 24.02.16р., №АТ-240202 від 24.02.16р., №АТ-240203 від 24.02.16р., податкові накладні №52 від 18.02.16р., №100 від 24.02.16р., №101 від 24.02.16р., №102 від 24.02.16р. (т. 3, а.с.119-127).

Згідно п. 5.3 договору пунктом поставки товару визначено склад покупця, а тому фактичне переміщення здійснювалось за рахунок та силами постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про відсутність доказів транспортування товару та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отриманий товар відображено ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в бухгалтерському обліку та оприбутковано за даними рахунків 631 та 281.

Розрахунки між сторонами були проведені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 3, а.с. 128-134).

В подальшому придбаний товар було реалізовано ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" компанії "Lafarge Ciment (Moldova) SA" за контрактом №15-06-142 від 30.06.2015р., ПАТ "Харківський коксовий завод" на підставі договору №14/12-15 від 10.03.15р. та на підставі рахунків-фактур продано ТОВ "Машинобудівний завод "Електроманстан", ПАТ "Трест Житлобуд-1", ПАТ "Харківелектро" (т. 4, а.с. 19-41, т. 5, а.с. 135-141).

Висновки про порушення ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходів та невірного визначення фінансового результату в 2016р., в результаті чого завищено податок на прибуток на загальну суму 2426296,00 грн, податок на додану вартість на загальну суму 2398395,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Тревіс Групп", ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД", ТОВ "Ліатоп", ТОВ "Воркхорс", ТОВ "Поллі-Плюс", ТОВ "Смарт Трейд Інновація", ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Промоушн Трейд", ТОВ "Бізнес Страйк", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Скіпер Торг", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Торговий дім "Астратак Трейд", відповідач обґрунтовує наявністю податкової інформації щодо відсутності підтвердження факту реальності здійснення господарських відносин з поставки товарів (робіт) зазначеними контрагентами за перевірений період по ланцюгу постачання з третіми особами у зв’язку з можливими порушеннями вказаними суб’єктами господарювання податкового законодавства.

Колегія суддів вважає такі висновки контролюючого органу безпідставними та необґрунтованими, оскільки чинним законодавством України на платника податків не покладено обов'язку перевірки дотримання вимог податкового законодавства особами, з якими платник не має жодних правових відносин. Також податкове законодавство не ставить в залежність право платника на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб, і фактичної сплати такими особами податку до бюджету. Якщо особа не виконала своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Контрагенти позивача під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів були зареєстровані як юридичні особи, на момент проведення фінансово-господарської операції були платниками податків, а тому мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Колегією суддів також встановлено, що податкові накладні, які виписані вищевказаними контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України та належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних .

На підтвердження зміни майнового стану ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" в результаті здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення та банківські виписки про перерахування коштів на рахунок постачальників, картки 631 рахунку, що свідчить про відображення у бухгалтерському обліку понесених витрат за придбання ТМЦ та робіт.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність у ТОВ «Виробниче підприємство Інсайт» складських приміщень, оскільки як встановлено з матеріалів справи, позивач у 2016 році мав у користуванні два складських приміщення, що підтверджується договором оренди №130 від 01.03.14р., укладеного між ТОВ «Виробниче підприємство Інсайт» та ПАТ «УРБП «Шлях», про передачу у тимчасове платне користування земельної ділянки загальною площею 3211 кв.м., розташованої за адресою м. Харків, вул. Плиткова, 12, а також призначеної для промислових потреб орендатора та договором оренди №1203/03 від 12.03.16р., укладеного між ТОВ «Виробниче підприємство Інсайт» та ТОВ «Техбаза КР» про передачу у тимчасове платне користування комплексу будівель та складів загальною площею 2000 кв.м., розташованих за адресою м. Кривий Ріг, вул. Гірничорятувальна, 20/1.

Всі надані до матеріалів справи документи за спірними договорами підтверджують і розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій з поставки товарів (робіт), їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності обов’язкових реквізитів первинних документів, відсутності в актах виконаних робіт одиниць виміру та обсягів виконаних робіт, оскільки в наданих позивачем до суду первинних документах конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), конкретизовано вид та опис виконаних робіт, що надає можливість встановити зміст та обсяг господарської операції і факт використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не надано належних доказів та наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не подано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні або суперечливі.

Враховуючи, що ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" здійснює діяльність у сфері будівництва залізниць і метрополітену, інших спеціалізованих будівельних робіт, оптової торгівлі металами та металевими рудами тощо, придбання товарів (робіт) у контрагентів ТОВ "Тревіс Групп", ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД", ТОВ "Ліатоп", ТОВ "Воркхорс", ТОВ "Поллі-Плюс", ТОВ "Смарт Трейд Інновація", ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Промоушн Трейд", ТОВ "Бізнес Страйк", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Скіпер Торг", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Торговий дім "Астратак Трейд" відбувалось з господарською метою.

За викладених обставин, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів поставки товарів (робіт), свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається також на відсутність реальної можливості поставки позивачу товарів та виконання робіт контрагентами ТОВ "Тревіс Групп", ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД", ТОВ "Ліатоп", ТОВ "Воркхорс", ТОВ "Поллі-Плюс", ТОВ "Смарт Трейд Інновація", ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Промоушн Трейд", ТОВ "Бізнес Страйк", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Скіпер Торг", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Торговий дім "Астратак Трейд", та стверджує, що вказані суб’єкти господарювання здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Колегія суддів зазначає, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 Господарського кодексу України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З метою підтвердження наявності економічної та ділової мети проведених господарських операцій та використання їх результатів в господарській діяльності позивача, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері будівництва залізниць і метрополітену, матеріали справи містять копії первинних документів, які свідчать про подальше використання позивачем придбаних товарів та робіт від вищезазначених контрагентів.

Отже, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаного правочину, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

Отже, на підставі встановлених вище обставин, колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу, які базуються на матеріалах аналізу проведення фінансово-господарських операцій контрагентів позивача з іншими суб’єктами господарювання, не можуть бути належними та допустимими доказами безтоварності спірних господарських операцій, окремі недоліки товарно-транспортних накладних або їх відсутність не підтверджують відсутність руху товару, оскільки предметом дослідження є договори поставки товару (робіт), а не перевезення, підтвердження законного джерела походження товарів також не обумовлено вимогами податкового законодавства як підстава для включення до витрат чи податкового кредиту сум по операціях з придбання товарів (робіт) та не є безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій.

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність відображення ТОВ "Виробниче підприємство Інсайт" у податковому обліку у складі витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість витрати за господарськими операціями з придбання товарів (робіт) у ТОВ "Тревіс Групп", ТОВ "Борисфен-Групп-ЛТД", ТОВ "Ліатоп", ТОВ "Воркхорс", ТОВ "Поллі-Плюс", ТОВ "Смарт Трейд Інновація", ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Промоушн Трейд", ТОВ "Бізнес Страйк", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Скіпер Торг", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Торговий дім "Астратак Трейд".

Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000991411 від 28.04.2017 року та №0000121406 від 14.02.2017 року є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 по справі № 820/1935/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 07.03.2018 р.