Постанова № 72620070, 03.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4130/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 820/4130/17, суддя Бідонько А.В., м. Харків

за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

до публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря"

про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» на користь Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 299944,55 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. по справі № 820/4130/17 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства “Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на користь Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 299944,55 грн.

Відповідач, публічне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсії надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а відповідачу до 20 січня поточного року щорічні розрахунки не надсилались. Також відповідач зазначив, що позивач не має права на відшкодування витрат за травень 2017 року, оскільки відшкодування за цей період вже було предметом розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 820/2326/17. Просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. по справі № 820/4130/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що публічне акціонерне товариство "Харківський машинобудівельний завод "Світло Шахтаря" перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колишнім працівникам підприємства відповідача призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах на підставі п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказана обставина визнається учасниками справи, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягає доказуванню.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості, зазначив, що на підприємстві відповідача працювали працівники, які вийшли на пільгову пенсію, тому відповідач зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсій цим працівникам. Сума відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівника за період з червня 2017 року по серпень 2017 року складає 299944,55 грн. та відповідачем не сплачена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог законодавства відповідач не вніс до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова зазначені в розрахунках суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатив існуючу заборгованість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, відповідно до пункту "а" цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами "б" та "з" зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства, відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07 липня 2015 року №21-735а15.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначено пільгові пенсії, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

З залучених до матеріалів справи копії супровідних листів від 18.08.2017 року № 799-03/49, від 18.07.2017 року № 608-03/49, від 19.06.2017 року № 457-03/49, розрахунків про суми відшкодування за період з червня 2017 року по серпень 2017 року, поштових повідомлень про вручення, судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня 2017 року по серпень 2017 року, якими повідомлено про необхідність сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2, що отримані відповідачем (а.с. 5-45).

В судовому засіданні відповідачем було залучено до матеріалів справи, витребувані судом апеляційної інстанції, докази фактично понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня 2017 року по серпень 2017 року, у вигляді довідок, по кожному колишньому працівнику підприємства відповідача, яким призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах на підставі п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, наданими позивачем належними, достовірними та достатніми, в розумінні ст.ст. 73-75 КАС України, доказами спростовуються доводи відповідача про недотримання позивачем порядку направлення річного розрахунку суми витрат до відшкодування, а позивачем доведено правомірність визначення відповідачу розміру сум відшкодування на 2017 рік шляхом направлення щорічних повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Саме з отримання даного документу законодавець пов’язує виникнення обов’язку з відшкодування відповідних сум.

Крім того, у супровідних листах до розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначені загальні суми до відшкодування в розрізі місяців, які не містять виправлень.

Окрім того, судом встановлено, не заперечується відповідачем, що ним не оскаржувались вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стосовно доводу апеляційної скарги відповідача, про те, що позивач не має права на відшкодування витрат за травень 2017 року, оскільки відшкодування за цей період вже було предметом розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 820/2326/17, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що предметом розгляду справи № 820/2326/17 були позовні вимоги про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за період з лютого 2017 року по травень 2017 року, що складає 466132,97 грн, а предметом розгляду даної справи є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період червень-серпень 2017 року в сумі 299944,55 грн, тобто за інший період та на підставі інших розрахунків.

Таким чином, вказані доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо стягнення з відповідача на користь Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 299944,55 грн.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. по справі № 820/4130/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 820/4130/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 07.03.2018 р.