Постанова № 72620013, 06.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Шестак О.І.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/10387/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Русанової В.Б., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Шестак О.І.) від 08.12.2017р. по справі № 638/10387/17

за позовом ОСОБА_2

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - відповідач), в якому просив суд: зобов'язати Шевченківське ОУПФУ м. Харкова зарахувати періоди його роботи з 20.09.1972 до 21.07.1973, з 07.07.1977 до 24.01.1978 рр. до загального трудового стажу і з 05.05.1983 до 04.04.1984 рр. до пільгового стажу та зробити перерахунок пенсії з урахуванням вищевказаних періодів; зобов'язати Шевченківське ОУПФУ м. Харкова зробити перерахунок по заробітній платі, враховуючи періоди: з 12.02.1979 до 03.10.1980 (застосувати мінімальний (середній) показник галузі), з 01.11.1980 до 06.04.1983, з 05.05.1983 до 04.04.1984 (застосувати мінімальний (середній) показник галузі).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до загального трудового стажу періоди роботи з 20.09.1972 до 21.07.1973, з причин відсутності в трудовій книжці номеру наказу в наказі про звільнення та період з 07.07.1977 до 24.01.1978 - в зв'язку з виправленням дати в наказі про звільнення. Крім цього, позивач зазначає, що відповідачем протиправно не включено до пільгового стажу періоду роботи з 05.05.1983 до 04.04.1984 на посаді машиніста бурового станка в зв'язку з відсутністю пільгових довідок за цей період. ОСОБА_2 вказує, що професія, за якою він працював в період з 05.05.1983 до 04.04.1984 р. на посаді «машиніст бурового станку» передбачена Постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» №1173 від 22.08.1956, а саме Розділом XIII і передбачена Постановою Кабінету Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» від 26.01.1991 р. №10, а саме Розділом І. посада 1010300а-13590.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що до загального трудового стажу не зараховані періоди роботи з 20.09.1972 р. до 21.07.1973 р. в зв'язку з відсутністю в трудовій книжці номеру наказу в наказі про звільнення, з 07.07.1977 р. до 24.01.1978 р. в зв'язку з виправленням в даті наказу про звільнення, що суперечить вимогам законодавства України. Також вказує, що період з 05.05.1983 р. до 04.04.1984 р. на посаді машиніст бурового станку неможливо зарахувати до пільгового, оскільки ця професія не передбачена Списками №№1, 2, що затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах»; також не надано уточнюючу довідку, що передбачено п. 20 Порядку. Крім того, зазначає, що довідку про заробітну плату №11 від 17.11.2011 р. за період роботи з 01.11.1980 р. до 31.03.1983 р. неможливо використати для перерахунку пенсії, оскільки вона не відповідає вимогам Додатку №1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2017 р. ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду Шевченківського (Дзержинського) району м. Харкова з заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням періодів роботи: 20.09.1972 - 21.07.1973 різноробочий (Радгосп Партизанський), 07.07.1977 - 24.01.1978 - казаняр по 2 розряду (Хімзавод ім. Петровського), 02.06.1992 - 31.03.1993 - підземні роботи (пільгові) горноробочий підземний, горноробочий очисного забою, горноробочий підземний (шахта Комсомольська) - на підставі записів трудової книжки; провести перевід стажу роботи на посаді машиніста бурового станку 3р, 4р. Антрацитівської геологорозвідувальної партії з загального стажу в пільговий стаж. Перерахунок просив проводити з використання довідок: №№1935, 1936, 1937, 1938 від 20.10.2011 р. і виписки з наказу №195 «О результатах аттестации», виданих шахтою «Комсомольська»; довідок про заробітну плату: №11 від 17.11.2011, виданою шахтою «Крепінська»; №2106 від 22.11.2011, виданою шахтою «Комсомольська», або на підставі листа №15.2-20/1532 пі від 03.10.2016 Державної служби статистики України про середньомісячну заробітну плату промислово-виробничого персоналу, зайнятого у вугільній промисловості України.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова №4690-02/26 від 28.03.2017 р. ОСОБА_2 повідомлено про відмову в зарахуванні до загального трудового стажу періодів роботи в зв'язку з наступних причин: з 20.09.1972 р. до 21.07.1973 р. - відсутністю в трудовій книжці номеру в наказі про звільнення; з 07.07.1977 р. до 24.01.1978 р. - виправленням в даті наказу про звільнення і з 25.06.1992 р. до 03.11.1992 р. - відсутністю дати в наказі при прийомі на роботу. Також відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу роботи по Списку №1 період роботи з 25.06.1992 р. до 31.03.1993 р., оскільки до наказу про атестацію робочих місць за умовами праці №195 від 05.08.1997 р. не надано перелік професій і посад, робочі місця яких атестовані.

Зазначено, що довідки про заробітну плату №11 від 17.11.2011 р. за період роботи з 01.11.1980 р. по 31.03.1983 р. і №2106 від 22.11.2011 р. за період роботи з 01.11.1985 р. по 31.07.1986 р. неможливо використати для перерахунку пенсії, оскільки вони не відповідають вимогам Додатку №1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1 (в редакції постанови правління ПФУ № 13-2 від 30.07.2015 р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 р. за № 989/27434). В зазначеній відповіді також вказано, що Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затверджений постановою КМУ від 05.07.2006 р. № 919, не розповсюджується на позивача.

ОСОБА_2 повідомлено, що Управлінням 03.03.2017 р. було прийнято рішення № 843777 про відмову йому в перерахунку пенсії по заяві від 23.02.2017 р. на підставі наданих довідок.

Позивач 29.05.2017 р. повторно звернувся до Шевченківського об'єднаного ПФУ з вимогою про зарахування його стажу на посаді майстра бурового станка 3р, 4р в Антрацитівській георозвідувальній партії з 05.05.1983 р. до 04.04.1984 р. до пільгового стажу.

Листом №87/Н-ІІ від 12.06.2017 р. Шевченківське об'єднане управління ПФУ м. Харкова на заяву ОСОБА_2 від 29.05.2017 р. повідомило його про те, що згідно записів трудової книжки з 05.05.1983 р. до 04.04.1984 р. він працював в Антрацитівській геологорозвідувальній станції машиністом бурового станка, і в пенсійній справі відсутня пільгова довідка про відношення цього періоду роботи до пільгового стажу по списку № 1, тому немає підстав для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу по списку № 1.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачу було відмовлено в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи з 20.09.1972 р. до 21.07.1973 р. в зв'язку з відсутністю в трудовій книжці номеру в наказі про звільнення, з 07.07.1977 р. до 24.01.1978 р. в зв'язку з виправленням в даті наказу про звільнення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

В спірні періоди роботи позивача порядок ведення трудових книжок був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по питаннях праці і заробітної плати від 09.07.1958 року № 620 (далі - Інструкція № 620), а також Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція № 162).

Згідно п. 8 Інструкції № 620 всі записи в трудовій книжці повинні бути точними і вносяться адміністрацією підприємства, установи або організації при виданні наказу або розпорядження про прийом на роботу, переміщення або звільнення працівника. Власник трудової книжки повинен бути ознайомлений зі змістом зробленого записи. Записи в трудовій книжці виконуються акуратно, чорнилом.

Відповідно до п. 10 Інструкції № 620 відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до підпункту 2.3 розділу 2 Інструкції № 162 всі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведенні на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами. Записи виконуються акуратно, пір'євою або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

Крім того, пунктом 8.1 Інструкції № 162 передбачено, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".

Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації ( п. 18 Інструкції № 162).

З огляду на наведені норми, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Як встановлено з трудової книжки, на ім'я ОСОБА_2, у відповідності до наказу № 139 від 20.09.1972 р. позивач був прийнятий в штат радгоспу «Партизанський» на посаду різноробочого та згідно наказу від 21.07.1973 р. звільнено (а.с.12).

В графі 4 запису № 2 трудової книжки позивача при наявності дати наказу 21.07.1973 р. про звільнення відсутній номер наказу.

Згідно наказу № 419 від 07.07.1977 р. позивач був прийнятий на посаду учня працівника котельні хімзаводу ім. Петровського та наказом № 48 від 24.01.1978 р. звільнений за власним бажанням (а.с.14). В графі 4 запису № 11 трудової книжки позивача при наявності дати та номеру наказу допущено виправлення дати.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно відповіді Державного архіву Луганської обласної державної адміністрації Луганської області від 24.02.2016 р. №С-19 підприємства на яких працював позивач знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території, а тому направити вказаний запит за належністю на сьогодні не є можливим (а.с.39).

Отже, підтвердити іншим чином період роботи позивача в радгоспі «Партизанський», хімзаводі ім. Петровського на час звернення із заявою про перерахунок пенсії неможливо.

Однак, колегія судді вважає, що дана обставина жодним чином не повинна впливати на право позивача на зарахування оспорюваних періодів роботи до загального трудового стажу.

Відсутність в трудовій книжці номеру в наказі про звільнення, виправленням в даті наказу про звільнення, само по собі не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи з 20.09.1972 р. до 21.07.1973 р.; з 07.07.1977 р. до 24.01.1978 р. до стажу.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Зі змісту вказаної норми розуміється, що обов'язок подання додаткових довідок наявний лише у разі неправильних чи неточних записів про періоди роботи. Між тим, згідно трудової книжки позивача в графі 2 щодо оспорюваних періодів записи не містять помилок, виправлень чи неточності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 20.09.1972 р. до 21.07.1973 р.; з 07.07.1977 р. до 24.01.1978 р., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення правил Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162, що є підставою для не зарахування спірного періоду роботи до трудового стажу та вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок несе керівник підприємства, установи, організації. Відповідальність за вчасне і правильне заповнення трудових книжок, облік, збереження і видачу трудових книжок покладається на спеціально уповноважену особу, призначувану наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Посилання відповідача на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення вказаної Інструкції не діяли на час спірних правовідносин.

Щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 05.05.1983 р. по 04.04.1984 р. на посаді машиніст бурового станку, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії чи посади у Списку № 1 або Списку № 2, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, та виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня.

Відповідно до запису в трудовій книжці позивача наказом від 05.05.1983 р. № 54 ОСОБА_2 призначено на посаду машиніст бурового станку та звільнено за власним бажанням наказом № 70к від 04.04.1984 р.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків N 1 та N 2 деталізоване у Порядку застосування Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі по тексту - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Колегією суддів встановлено, що ця професія не передбачена Списками №№ 1, 2, затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», чинними на період роботи позивача.

Посилання позивача на наявність наведеної посади у розділі ХІІІ вищевказаної Постанови, колегія вважає необґрунтованими, оскільки вказаним розділом передбачено, саме посада машиністів бурових агрегатів. Разом з тим, в трудовій книжці відсутній запис щодо роботи позивача на вказаній посаді повний робочий день.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Крім того, позивачем не оспорюється відсутність уточнюючої довідки, передбаченої п. 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка зробила б можливим таке зарахування.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині зарахування загального трудового стажу із 05.05.1983 до 04.04.1984 рр. до пільгового стажу.

Щодо позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи: з 12.02.1979 до 03.10.1980 (застосувати мінімальний (середній) показник галузі), з 01.11.1980 до 06.04.1983 згідно довідки від 17.11.2011 р. № 11, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Крепінська» державного підприємства «Антрацит», та з 05.05.1983 до 04.04.1984 (застосувати мінімальний (середній) показник галузі).

Колегією суддів встановлено, що за період роботи з 01.11.1980 р. по 31.03.1983 р. позивачем надано довідку про заробітну плату №11 від 17.11.2011 р., видану Відокремленим підрозділом «Шахта «Крепінська» державного підприємства «Антрацит» (а.с.40).

Листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова №4690-02/26 від 28.03.2017 р. та рішенням від 03.03.2017 р. про відмову в перерахунку пенсії вказано, що довідка про заробітну плату №11 від 17.11.2011 р. за період роботи з 01.11.1980 р., по 31.03.1983 р. неможливо використати для перерахунку пенсії, оскільки вона не відповідають вимогам Додатку №1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1 (в редакції постанови правління ПФУ №13-2 від 30.07.2015 р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 р. за №989/27434).

Так, Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015 р. внесено зміни до Додатку 1 Постанови правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1, доповнивши новим реченням такого змісту: «Не заперечую проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у цій довідці».

З наданої позивачем довідки №11 від 17.11.2011 р. Відокремленого підрозділу «Шахта «Крепінська» про розмір заробітної плати, колегією суддів встановлено, що вказана довідка була видана до внесення змін постановою правління ПФУ №13-2 від 30.07.2015 р. та не містить вищевказаного речення.

Загальновідомо, що на території Луганської та Донецької областей відбувається збройний конфлікт, внаслідок якого частина цих областей була визнана окупованою (Постанова Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17 березня 2015 року № 254-VIII; Постанова Верховної Ради України "Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування" від 17 березня 2015 року № 252-VIII; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення"). Місто Ровеньки, де раніше мешкав позивач, відноситься до окупованих населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відтак надати оригінал пенсійної справи не надається можливим.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, позивач на момент звернення до відповідача та на момент звернення до суду першої інстанції позбавлений можливості отримати документи, які б створювали правові наслідки та були видані легітимними органами.

На підставі п. п. 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок) за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із пунтком 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Колегією суддів встановлено, що подана ОСОБА_2 довідка №11 від 17.11.2011 р. про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з 01.11.1980 р. по 06.04.1983 р., видана Відокремленого підрозділом «Шахта «Крепінська» державного підприємства «Антрацит», засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, у довідці містяться обов'язкові відомості про розмір заробітку, про нарахування страхових внесків.

Отже, позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії із заробітку вказаного у довідці №11 від 17.11.2011 р.

Те що, у зв'язку з проведенням АТО відповідач не має можливості провести перевірку відповідності запису довідки первинним документам не має бути обов'язком позивача, довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що довідка №11 від 17.11.2011 р є такою, що відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 та має бути застосована для перерахунку пенсії позивачу.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова №4690-02/26 від 28.03.2017 р. вказано, що врахування заробітної плати за період роботи з 12.02.1979 по 03.10.1980 та з 05.05.1983 по 04.04.1984 з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №919 від 05.07.2006 року здійснити неможливо, оскільки вказана постанова на позивача не розповсюджується.

Постановою Кабінету Міністрів України №919 від 05.07.2006 року затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Згідно п. 3 Порядку за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається:

1) за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи.

У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.

При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.

Довідка про заробітну плату у випадках, передбачених цим підпунктом, надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником.

При цьому, згідно під. 2 ч. 3 Порядку у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Вирішуючи цю справу, колегія суддів виходить із того, що відповідно до статей 1, 3, 8 Основного Закону Україна є соціальною та правовою державою, де найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека, де права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, де утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, де визнається і діє принцип верховенства права. З урахуванням цього згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 8 КАС України ( в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо). Суд переконаний, що з огляду на зазначені вище положення статей 1, 3, 8, 129 Конституції України можна за аналогією стверджувати, що права людини та громадянина, гарантовані законодавством України також мають бути не теоретичними та ілюзорними, а ефективними на практиці.

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а так само Конституцією та законодавством України, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Судовим розглядом встановлено, що спірні періоди роботи позивача підтверджено записами в трудовій книжці, відповідно до якої зазначено, що з 02.12.1979 р. до 03.10.1980 р. він працював на шахті «Партизанська» виробничого об'єднання по видобуванню антрациту («Донбасантрацит»), а з 05.05.1983 р. до 04.04.1984 р. працював в Антрацитівській георозвідувальній партії.

На підставі наведеного та враховуючи, що відсутні відомості за вищевказані періоди роботи з незалежних від нього причин, що в трудовій книжці позивача підтверджена зайнятість у ці періоди часу, що підприємства на яких працював позивач знаходиться на тимчасово неконтрольованій органами державної влади території України, колегія суддів дійшла висновку, що на позивача розповсюджуються приписи Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №919 від 05.07.2006 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача є покладення обов'язку на відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 12.02.1979 до 03.10.1980 та 05.05.1983 до 04.04.1984, визначеної у відповідності до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05.07.2006 року.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було неправильно застосовано норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 р. по справі № 638/10387/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про покладення обов'язку на Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати періоди його роботи з 20.09.1972 до 21.07.1973, з 07.07.1977 до 24.01.1978 рр. до загального трудового стажу та зробити перерахунок пенсії з урахуванням вищевказаних періодів та проведення перерахунку по заробітній платі, враховуючи періоди: з 12.02.1979 до 03.10.1980 (застосувати мінімальний (середній) показник галузі), з 01.11.1980 до 06.04.1983 відповідно до довідки від 17.11.2011 р. № 11, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Крепінська» державного підприємства «Антрацит», з 05.05.1983 до 04.04.1984 (застосувати мінімальний (середній) показник галузі), та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати ОСОБА_2 періоди роботи з 20.09.1972 до 21.07.1973, з 07.07.1977 до 24.01.1978 рр. до загального трудового стажу та провести перерахунок пенсії з урахуванням вищевказаних періодів.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням заробітної плати за період з 01.11.1980 р. до 06.04.1983 р. у відповідності до довідки від 17.11.2011 р. № 11, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Крепінська» державного підприємства «Антрацит», а за періоди роботи з 12.02.1979 р. до 03.10.1980 р. та з 05.05.1983 р. до 04.04.1984 р., з урахуванням заробітної плати, визначеної у відповідності до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05.07.2006 року.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 р. по справі №638/10387/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Я.М. Макаренко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07.03.2018 року.