Постанова № 72620002, 01.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1710/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 по справі № 816/1710/17, суддя Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава

за позовом Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський"

до Державної екологічної інспекції у Полтавській області , старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавській області Костенка Олександра Володимировича , старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавській області Козіна Олега Борисовича , Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавській області Колодяжного Станіслава Анатолійовича

про визнання дій протиправними та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський" (далі - РЛП "Нижньоворсклянський", позивач) звернулись до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (далі - перший відповідач), старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавській області Костенка Олександра Володимировича (далі - другий відповідач), старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавській області Козіна Олега Борисовича (далі - третій відповідач), державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавської області Колодяжного Станіслава Анатолійовича (далі - четвертий відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Регіональним ландшафтним парком "Нижньоворсклянський" в період з 30.08.2017 р. по 12.09.2017 р.;

- скасувати припис від 19.09.2017 р. №07-23/16.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2017р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 19 вересня 2017 року №07-23/16.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що твердження позивача про скасування нормативних актів регулювання порядку організації та проведення перевірок та затвердження уніфікованої форми актів перевірок є безпідставним, оскільки Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" врегульований порядок та організація проведення перевірок, а також зазначено перелік інформації (відомостей) які мають бути відображені в акті. Також зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено планову перевірку РЛП "Нижньоворсклянський" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду у період з 30.08.2017 по 12.09.2017 р., за результатами якої складено акт №172/01-01-14 де зафіксовані порушення. На підставі акту винесений оскаржуваний припис від 19.09.2017 р. №07-23/16, який є законним та прийнятим у межах та у спосіб, визначений діючим законодавством України, а тому скасуванню не підлягає.

Старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавській області Костенком О.В. та Козіним О.Б., а також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавської області Колодяжним С.А. подано письмові відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено планову перевірку РЛП "Нижньоворсклянський" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду у період з 30.08.2017 р. по 12.09.2017 р., за результатами якої складено акт №172/01-01-14 де зафіксовані порушення. На підставі акту винесений оскаржуваний припис від 19.09.2017 р. №07-23/16, який є законним та прийнятим у межах та у спосіб, визначений діючим законодавством України, а тому скасуванню не підлягає. На підставі наведеного, відповідачі просять задовольнити апеляційну скаргу, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.08.2017 р. по 12.09.2017 р. Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено планову перевірку дотримання РЛП "Нижньоворсклянський" вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду ( т. 1, а.с.13-25).

За результатами перевірки відповідачем складено обов'язковий до виконання припис від 19.09.2017 р. №07-23/16 ( т.1, а.с. 28-31).

Посилаючись на незгоду з діями відповідача при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Регіональним ландшафтним парком "Нижньоворсклянський" в період з 30.08.2017 р. по 12.09.2017 р. та приписом Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 19.09.2017 р. №07-23/16, РЛП "Нижньоворсклянський" звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не правильно застосовані норми чинного законодавства України, а тому оскаржуваний припис від 19.09.2017 року №07-23/16 прийнятий необґрунтовано та не на підставі закону, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Положеннями ч.8 ст.7 Закону № 877-V визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у зв'язку з виявленими порушеннями під час здійснення позапланової перевірки, які відображені в акті перевірки №172/01-01-14, відповідачем 19.09.2017 р. видано припис №07-23/16 ( т. 1, а.с.28-31), у якому вказано на необхідність:

1) розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень під час перевірки та надати його до Державної екологічної інспекції у Полтавській області;

2) заборонити здійснювати промисловий вилов водних живих ресурсів на території РЛП "Нижньоворсклянський";

3) представити інформацію у кого на відповідальному збереженні знаходяться вилучені незаконні знаряддя лову водних живих ресурсів та безгосподарське знаряддя лову, яке вилучалось службою охорони Парку на території РЛП "Нижньоворсклянський";

4) представити інформацію щодо подальшої передачі вилученої риби за 2014-2017 роки, яка вилучалась працівниками служби охорони Парку на території РЛП "Нижньоворсклянський";

5) представити акти прийому-передачі вилученої риби за 2014-2017, яка вилучалась працівниками служби охорони Парку на території РЛП "Нижньоворсклянський";

6) представити експертизу ветеринарної медицини про придатність для подальшого споживання вилученої риби, яка в подальшому передається РЛП "Нижньоворсклянський", за 2014-2017 роки;

7) представити інформацію кому та на підставі якого документа передаються незаконні знаряддя лову водних живих ресурсів та безгосподарського майна, яке вилучалось службою охорони Парку на території РЛП "Нижньоворсклянський";

8) представити інформацію щодо кількості надходжень до державного бюджету від реалізації незаконно добутих водних живих ресурсів із підтверджуючими документами;

9) не допускати засмічення території РЛП "Нижньоворсклянський";

10) не допускати незаконні рубки на території РЛП "Нижньоворсклянський";

11) збільшити площу вольєрів для утримання диких качок та фазанів, які знаходяться на території адміністрації РЛП "Нижньоворсклянський" (с. Лучки, Кобеляцький район, Полтавська область);

12) представити інформацію про походження, документи на придбання, мета утримання диких качок та фазанів на території адміністрації РЛП "Нижньсшорскдянський" (с. Лучки Кобеляцький р-н., Полтавська обл.);

13) представити інформацію про причетних осіб до виявлених під час проведення планової перевірки, незаконних рубок на території РЛП "Нижньоворсклянський";

14) представити інформація про кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення за засмічення території РЛП "Нижньоворсклянський";

15) оформити документи, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою РЛП "Нижньоворсклянський";

16) отримати Форму ЗДКПЗФ "Карти - схеми розташування територій та об'єктів, природно-заповідного фонду України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 території РЛП "Нижньоворсклянський";

17) отримати рішення про встановлення охоронних зон території РЛП "Нижньоворсклянський";

18) встановити охоронні зони РЛП "Нижньоворсклянський";

19) розробити та затвердити положення, що визначають режим кожної з охоронних зон територій РЛП "Нижньоворсклянський";

20) винести в натуру межі території РЛП "Нижньоворсклянський".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного припису, виходячи з наступного.

Відповідно до п. д ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: д) одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб.

Згідно ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

В обґрунтування правомірності п.1 припису відповідачем зазначено п. 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України", чинного на момент винесення оскаржуваного припису.

Між тим, згідно п.6 вказаного Положення, не передбачено права Державної екологічної інспекції вимагати від суб'єктів господарювання розроблення планів оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень під час перевірки та надання їх до територіальних органів Держекоінспекції.

Щодо пункту 2 оскаржуваного припису, згідно якого позивачу приписано заборонити здійснювати промисловий вилов водних живих ресурсів на території РЛП "Нижньоворсклянський", колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вимогу заборонити здійснювати промисловий вилов водних живих ресурсів на території РЛП "Нижньоворсклянський"", відповідач посилався на статтю 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Згідно ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами.

Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.

Між тим, зміст вказаної норми не містить вимог для позивача вчинити дії щодо заборони здійснювати промисловий вилов водних живих ресурсів на території РЛП "Нижньоворсклянський". Крім того, з наданих пояснень представника позивача промисловий вилов водних живих ресурсів позивачем не здійснюється.

Державною екологічною інспекцією у Полтавській області під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства РЛП "Нижньоворсклянський" вранці 31.08.2017 року на території РЛП "Нижньоворсклянський" поблизу о. Вишняки Кобеляцького району Полтавської області виявлено факт незаконного вилову водних живих ресурсів гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які на судні риболовному РЛ-7600 ЯЗП 4114 виловили 430 об'єктів тваринного світу (водні живі ресурси), без дозвільних документів, а саме: лімітів на промисловий вилов водних живих ресурсів на території РЛП "Нижньоворсклянський", а також факт незаконного вилову водних живих ресурсів гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на судні риболовному ЯДП 04-04 "Прогрес-2М" виловили 2207 об'єктів тваринного світу (водні живі ресурси) без дозвільних документів.

Щодо осіб причетних до виявленого під час проведення планової перевірки незаконного вилову водних живих ресурсів на території РЛП "Нижньоворсклянський" без дозвільних документів, складено протоколи про адміністративне правопорушення від 31.08.2017 р. №003969, №003970, №003972, №003971 та направлено до Кобеляцького районного суду Полтавської області для розгляду та прийняття відповідного рішення щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Доказів здійснення позивачем вилову водних живих ресурсів без встановленого ліміту та без дозволу на спеціальне використання природних ресурсів на території регіонального ландшафтного парку відповідачем не надано.

Щодо пунктів 3-8, 13 припису №07-23/16, колегія суддів вказує наступне.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що вилучені незаконні знаряддя лову живих ресурсів та безгосподарського знаряддя лову, які вилучаються службою охорони парку, зберігаються в складському приміщенні парку (т. 1, а.с. 97).

У 2014-2015 роках між РЛП "Нижньоворсклянський" та ФОП ОСОБА_8 укладено договори від 01.01.2014 р. та 01.01.2015 р. з метою передачі вилучених у межах природно-заповідної території безгосподарських та конфіскованих водних живих ресурсів (риби) для подальшої її реалізації (т. 1, а.с. 109, 111).

Крім того, 01.01.2015 р. між РЛП "Нижньоворсклянський" та ТОВ "Лакорт" укладено договір №2 з метою передачі вилучених у межах природно-заповідної території безгосподарських та конфіскованих водних живих ресурсів (риби) для подальшої її реалізації (т. 1, а.с. 112).

15 вересня 2015 року між позивачем та ФОП ОСОБА_9 укладено договір №3 з метою передачі вилучених у межах природно-заповідної території безгосподарських та конфіскованих водних живих ресурсів (риби) для подальшої її реалізації ( т. 1, а.с. 113).

З метою передачі вилучених у межах природно-заповідної території безгосподарських та конфіскованих водних живих ресурсів (риби) для подальшої її реалізації, РЛП "Нижньоворсклянський" у 2017 році укладено договір №1 від 01.01.2017 р. з ТОВ "Лакорт" та договір №4 від 01.01.2017 р. з ФОП ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 114, 115).

Відповідно до п. 3.2 вищевказаних договорів передбачено, що приймальник зобов'язується організувати прийом водних живих ресурсів, у тому числі й самовивіз, та відразу видати необхідні документи (накладну з вказаною загальною кількістю примірників кожного виду риби вагою та договірною ціною за кожен вид риби у гривнях за кілограм).

Приймальник зобов'язується протягом 7 банківських днів перераховувати до Державного бюджету кошти, за якими прийняті на реалізацію водні живі ресурси, на рахунок, вказаний у п. 2.1 даних договорів (п. 3.3 вищевказаних договорів).

В підтвердження передачі вилученої працівниками охорони парку на території РЛП "Нижньоворсклянський" водних живих ресурсів (риби) представником позивача надано копії накладних із зазначенням загальної маси кожного виду риби вагою та договірної ціни за кожен вид риби у гривнях за кілограм (т. 1, а.с. 101-108).

З листа позивача про надання інформації від 18.10.2017 р. № 154 колегією суддів встановлено, що експертизу ветеринарної медицини про придатність для подальшого споживання вилученої риби РЛП "Нижньоворсклянський" не проводилося, оскільки вказана експертиза здійснювалася особами, яким позивач передавав вилучені у межах природно-заповідної території безгосподарські та конфісковані водні живі ресурси (рибу) для подальшої її реалізації (т. 1, а.с. 98).

Також, в матеріалах справи наявний акт встановлення факту пошкодження дерев на території адміністративного центру РЛП "Нижньоворсклянський" від 29.08.2017 р. відповідно до якого, 28.08.2017 р. внаслідок сильного вітру на території РЛП "Нижньоворсклянський" було пошкоджено до ступеня припинення росту суховершинне дерево осику за віком близько 50 років, зруйновано нежитлове приміщення (баня) та пошкоджено два дерева смереки (т. 1, а.с. 116).

У зв'язку із значним пошкодженням дерева та неможливості його подальшого росту, позивачем здійснено вирубку одного дерева породи осика.

Згідно п.п. 9-10 оскаржуваного припису позивачу приписано не допускати засмічення та незаконні рубки на території РЛП "Нижньоворсклянський", що є порушенням статті 24 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.

Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Зі змісту наведеної правової норми колегією суддів встановлено, що зазначені п.п. 9-10 припису порушення не відповідають вказаній відповідачем нормі Закону, на яку він посилається як на підставу такого порушення.

Щодо вимог п. 14 оскаржуваного припису, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі положення РЛП "Нижньоворсклянський" та наказу РЛП "Нижньоворсклянський" від 23.12.2011 р. №46, у зв'язку з відсутністю умов для роботи з комп'ютерною технікою, через відсутність електропостачання та інтернетзв'язку, з метою повного ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, формування адмінсправ та іншої інформації, пов'язаної з роботою бухгалтерської та інспекторської служби охорони, надано право старшому інспектору Яременку Є.В. працювати вдома з документацією, що стосується інспекторської служби (т. 1, а.с.146).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.06.2017 було надано дозвіл на проведення обшуку домогосподарства ОСОБА_11

08.06.2017 р. старшим оперуповноваженим УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України було проведено обшук в домогосподарстві ОСОБА_11, про що складено протокол обшуку від 08.06.2017 р. (т. 1, а.с.143-145).

З протокол обшуку від 08.06.2017 встановлено, що старшим оперуповноваженим УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України вилучено протоколи про адміністративні правопорушення.

Згідно пояснень представника позивача на час проведення перевірки та розгляду справи в суді, вилучені документи, у тому числі протоколи про адміністративні правопорушення, позивачу не повернуто. Таким чином, у позивача відсутня можливість надати інформацію про кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення за засмічення території РЛП "Нижньоворсклянський".

На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо непредставлення позивачем інформації про кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення за засмічення території позивача.

Щодо пунктів 11-12 припису, колегія суддів зазначає наступне.

Під час проведення перевірки виявлено, що при утриманні диких качок (8 штук) та фізанів (7 штук) у вольєрі не дотримується порядок їх утримання (висота вольєрів 2,27 та 1,96 відповідно, площа 4,44 м2 та 8,97 м2), що є порушенням Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 №429.

Також в ході проведення перевірки відповідачами зазначено про ненадання на перевірку інформації про походження, документи на придбання та мети утримання диких качок та фазанів на території адміністрації РЛП "Нижньоворсклянський".

Відповідно до п. 2.1 Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 р. №429 (далі - Порядок №429) цей Порядок встановлює механізм утримання, використання диких тварин, у тому числі занесених до Червоної Книги України або які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (далі - CITES), у неволі або в напіввільних умовах, визначає права і обов'язки власників диких тварин, а також контроль у цій сфері. Для певних видів (груп видів диких тварин) може встановлюватися окремий порядок відповідно до чинного законодавства.

Утримання та розведення диких тварин у стані неволі або в напіввільних умовах базується на таких принципах: гуманного ставлення до тварин; участі органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, громадських організацій у сфері захисту тварин від жорстокого поводження; обліку, регулювання чисельності диких тварин; обов'язкового виконання власниками диких тварин вимог чинного законодавства та цього Порядку (п. 2.3. Порядку №429).

Відповідно п. 3.1 Порядку №429 утримання диких тварин у неволі допускається, якщо: створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; дотримані вимоги, встановлені Законом України "Про захист тварин від жорстокого поводження"; наявні документи, що підтверджують законність набуття дикої тварини.

Таким чином, метою нормативного регулювання даного підзаконного акту є забезпечення умов гуманного поводження шляхом створення відповідних умов, які відповідають біологічним, видовим та індивідуальним особливостям поневолених тварин.

Згідно п. 3.5 Порядку №429 умови утримання диких тварин повинні забезпечувати їх біологічні, видові та індивідуальні потреби, а також запобігати виходу з місць їх утримання. Дикі тварини повинні утримуватися у вольєрах, клітках або інших приміщеннях, норми площі яких не можуть бути менші, ніж мінімальні норми згідно з додатком до цього Порядку.

Додатком до Порядку №429 визначені мінімальні норми площ для утримання та розведення птахів (з розрахунку на одну особину), які для фазанових становлять 1,5 м2 з висотою вольєру 1,5 м, для гусеподібних (качки, гуси, казарки) становлять 4 м2 з висотою вольєру 1,5 м.

Посилаючись на приведені числові показники, перший відповідач зазначає, що площа і висота збудованих на території РЛП "Нижньоворсклянський" вольєрів становить менше вищевказаних показників у розрахунку на 8 диких качок та 7 фазанів, які утримуються на території РЛП "Нижньоворсклянський".

Між тим, ст. 7 Закону "Про природно-заповідний фонд України" встановлено імперативний правовий припис, яким на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, серед якого відсутнє створення куточку живої природи.

Крім того, Положенням про регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський" не передбачено створення місця утримання тварин або куточку живої природи на території парку.

Відповідно до п. 1 Порядку №429 утримання диких тварин у напіввільних умовах - утримання у штучно створених умовах набутих у встановленому порядку диких тварин, де вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщатися за межі штучно ізольованої ділянки природних угідь.

З наданих позивачем пояснень, позивач не отримував дозволу на утримання диких тварин у неволі або дозволу на створення куточку живої природи на території РЛП "Нижньоворсклянський", навмисно не облаштовував місця утримання тварин та не придбавав у встановленому порядку диких птахів. Вольєри, в яких перебували качки та фазани, на момент проведення перевірки, використовуються позивачем виключно для розміщення годівниць і не були закриті та птахи мали можливість вільно переміщатися за межі збудованих вольєрів.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи першого відповідача щодо факту утримання позивачем птахів у неволі, наявні в матеріалах справи фотографії вищевказаних вольєрів не доводять, що птахи не мають можливості вільно переміщатися за їх межі.

Щодо покладення обов'язку на позивача отримати форму 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000, відповідно до п. 16 припису, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що відсутність форми 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 є порушенням підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16 лютого 2005 року №67, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 року за №298/10578.

Згідно ст. 56 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду є системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об'єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду.

Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду ведеться з метою оцінки складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, стану територій та об'єктів, що входять до нього, організації їх охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних органів, заінтересованих підприємств, установ та організацій відповідною інформацією, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил та в інших цілях, передбачених законодавством України (ст. 58 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Згідно ст. 58 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду містить відомості про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну, наукову, освітню, виховну, рекреаційну й іншу цінність.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду ведеться центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях за рахунок державного бюджету.

Для ведення державного кадастру територій та об'єктів природно- заповідного фонду можуть використовуватися також кошти Державного, республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

Первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється адміністраціями природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення, а також підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають інші території та об'єкти природно-заповідного фонду, за їх рахунок.

Формами кадастрової документації є картки первинного обліку і державні кадастри територій та об'єктів природно-заповідного фонду міст, районів, областей, Автономної Республіки Крим та України.

Зміст кадастрової документації та строки подання документів первинного обліку визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Згідно п. 2.1 Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16 лютого 2005 року №67, документація кадастру включає: форму 1ДКПЗФ "Картка первинного обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" , форму 2ДКПЗФ "Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" , форму 3ДКПЗФ "Карта-схеми розташування територій та об'єктів ПЗФ України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 , форму 4ДКПЗФ "Зміни у складі природно-заповідного фонду України"

Відповідно до пунктів 3.6 - 3.9 вказаної Інструкції спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим та територіальні органи Мінприроди здійснюють облік об'єктів природно-заповідного фонду, накопичення, оброблення та узагальнення кадастрової інформації щодо об'єктів ПЗФ, розташованих на закріпленій за ними території, та передають її у вигляді заповнених форм 1ДКПЗФ Мінприроди у термін до 1 березня року опублікування даних кадастру. Мінприроди формує та забезпечує опублікування матеріалів кадастру в термін до 1 червня відповідного року. Опублікування даних кадастру здійснюється один раз на 5 років (за станом на 1 січня відповідного року). Дані кадастру включають: дані за Формою 2ДКПЗФ "Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" для адміністративно-територіальних одиниць і держави в цілому; дані за Формою 3ДКПЗФ "Карта-схема розташування територій та об'єктів ПЗФ України" у межах адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому.

Отже, оброблення та узагальнення кадастрової інформації щодо об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі у вигляді форми 3ДКПЗФ "Карта-схема розташування територій та об'єктів ПЗФ України", повинно здійснюватися територіальними органами Мінприроди у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, а не суб'єктами господарювання.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у РЛП "Нижньоворсклянський" відсутній обов'язок виготовляти та отримувати форму 3ДКПЗФ, а відтак, вимога припису є необґрунтованою.

Щодо вимог п. 15 оспорюваного припису, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування обов'язку позивача оформити документи, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою РЛП "Нижньоворсклянський", відповідач посилається на ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., № 2768-III; статтю 53 Закону України від 16.06.1992 р., № 2456-XII "Про природно-заповідний фонд України". Однак, зміст вказаних норм не містить вимог для позивача вчинити дії щодо зобов'язання оформити документи, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою РЛП "Нижньоворсклянський".

Щодо порушення ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у вигляді ненадання позивачем на перевірку рішення про встановлення охоронних зон території РЛП "Нижньоворсклянський", та відповідно пунктів припису, якими позивача зобов'язано встановити охоронні зони РЛП "Нижньоворсклянський", розробити та затвердити положення, що визначають режим кожної з охоронних зон територій РЛП "Нижньоворсклянський", встановити в натурі межі РЛП "Нижньоворсклянський" - до 01.12.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

Отже, за змістом вищевказаної статті рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами, а не позивачем по справі.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України "Про землеустрій".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" визначено види документації із землеустрою, зокрема і проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 43 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до компетенції обласної ради належить прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про природно-заповідний фонд" проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Згідно Положення про РЛП "Нижньоворсклянський", парк організований відповідно до рішення четвертої сесії четвертого скликання Полтавської обласної ради від 24.12.2002 р. без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Як встановлено з матеріалів справи, з 2015 року на підставі договору №53-ХХ-14-2126 від 20.06.2012 р., укладеного з ДП "Центр Державного земельного кадастру", здійснюється виготовлення землевпорядної документації щодо встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" ( т.1, а.с. 220).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно положень ст. 39, 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на довкілля.

Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються державними органами, які приймають рішення про їх виділення.

Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.

Згідно з Проектом створення Парку, наданого під час перевірки, передбачено зонування, зокрема, заповідна зона, господарська, зона регульованої реакриації та санітарної реакриації. Отже, позивачем визначені охоронні зони РЛП "Нижньоворсклянський". Межі територій, до їх встановлення в натурі, визначено відповідно до проекту створення РЛП "Нижньоворсклянський".

Таким чином, питання щодо організації та встановлення меж територій, охоронних зон територій РЛП "Нижньоворсклянський", а також затвердження положення, що визначають режим кожної з охоронних зон, належать виключно до компетенції обласної ради.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час розгляду справи) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуваний припис від 19.09.2017 року №07-23/16 прийнятий відповідачем необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з приписами норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 по справі № 816/1710/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 06.03.2018 р.