Постанова № 72619928, 07.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11964/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Сапіги В.П. та Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Дробота М.Ю.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_1;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та акцизного податку (суддя суду І інстанції: ОСОБА_5; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 55 хв. 14.11.2017р. м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 20.11.2017р.),-

В С Т А Н О В И В:

31.10.2017р. позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем ОСОБА_3 управлінням /ГУ/ Державної фіскальної служби /ДФС/ України в Івано-Франківській обл. наступні податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 29.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з акцизного податку в загальному розмірі 51086 грн. 54 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 40869 грн. 23 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 10217 грн. 31 коп.;

№ НОМЕР_2 від 29.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість /ПДВ/ в загальному розмірі 10217 грн. 34 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 8173 грн. 87 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 2043 грн. 47 коп. (а.с.4-10).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017р. заявлений позов задоволено; визнані протиправними та скасовані прийняті відповідачем ГУ ДФС України в Івано-Франківській обл. податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.09.2017р. та № НОМЕР_2 від 29.09.2017р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.66-73).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДФС України в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.78-79).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що згідно наданої митними органами Федеративної Республіки Німеччини /ФРН/ інформації дата першої реєстрації вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», номер кузова НОМЕР_3, є 22.10.2009р. Натомість, згідно відомостей, що були подані позивачем для митного оформлення вказаного автомобіля, датою першої реєстрації вказаного автомобіля є 18.11.2010р. Така ситуація призвела до заниження основи нарахування акцизного збору та ПДВ, оскільки за даними позивача строк використання транспортного засобу склав до 5 років, а згідно отриманої від державних органів ФРН інформації такий строк становив від 5 до 8 років.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 14.09.2015р. відділом митного оформлення Івано-Франківської митниці ДФС проведено митне оформлення транспортного засобу – вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, код УКТЗЕД НОМЕР_4.

Згідно митної декларації ІМ 40 ДЕ 206020000/2015/400587 від 14.09.2015р. митна вартість вказаного автомобіля склала 60936 грн. 01 коп., особою, відповідальною за фінансове врегулювання, був позивач ОСОБА_4 (а.с.30-43).

Під час цього оформлення позивачем на підставі реєстраційного документа на транспортний засіб № HAL-S-1-251/15-00112 від 08.09.2015р., виданого реєстраційно-транспортним відомством міста Халле (Заале) ФРН, заявлена дата першої реєстрації автомобіля – 18.11.2010р. (а.с.13-14), при цьому ставка акцизного податку склала 0,02 євро/куб.см, як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років. При цьому сплачено до бюджети наступні кошти:

ввізне мито за ставкою 10 відсотків в розмірі 6093 грн. 60 коп.;

додатковий імпортний збір за ставкою 5 відсотків в розмірі 3046 грн. 80 коп.;

акцизний податок за ставкою 0,02 євро за 1 куб.см. об’єму циліндрів двигуна в розмірі 1047 грн. 93 коп.,

ПДВ за ставкою 20 відсотків в розмірі 14224 грн. 87 коп.

На підставі пп.1 п.3 ст.345, пп.2 п.2 ст.351 Митного кодексу /МК/ України та наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. № 1489 від 29.08.2017р. (а.с.48) посадовими особами відповідача упродовж 04.09.2017р.-06.09.2017р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_4 при митному оформленні товару за митною декларацією № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1016/09-19-13-07-11/НОМЕР_5 від 15.09.2017р. (а.с.22-28).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп.215.3.5-2 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу /ПК/ України, в результаті чого донараховано акцизний податок в розмірі 40869 грн. 23 коп.;

пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп.«в» п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187 та п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого донараховано ПДВ в розмірі 8173 грн. 87 коп.

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно інформації митних органів ФРН фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, - 22.10.2009р.

Таким чином, на думку відповідача, вказаний вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», використовувався від 5 до 8 років, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб.

Під час проведення перевірки відповідачем враховані наступні документи:

лист Івано-Франківської митниці ДФС № 592/7/09-70-19-30 від 21.04.2017р., яким надано податкову інформацію стосовно можливого порушення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015р.;

лист ДФС України № 6425/7/99-99-20-02-01-17 від 16.03.2017р., яким додатково надано копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами ФРН, стосовно автентичності документів, поданих Івано-Франківській митниці ДФС під час оформлення вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», номер кузова НОМЕР_3;

імпортна декларація № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015р.;

документи, представлені позивачем до оформлення декларації № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015р.

На підставі цього Акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. винесло 29.09.2017р. спірні податкові повідомлення-рішення форми «Р», а саме:

№ НОМЕР_1 від 29.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з акцизного податку в загальному розмірі 51086 грн. 54 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 40869 грн. 23 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 10217 грн. 31 коп. (а.с.12);

№ НОМЕР_2 від 29.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість /ПДВ/ в загальному розмірі 10217 грн. 34 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 8173 грн. 87 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 2043 грн. 47 коп. (а.с.11).

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення спірного автомобіля, та експертний висновок спеціаліста від 31.10.2015р. не визнані в передбаченому законодавством порядку недійсними.

Натомість, контролюючий орган під час перевірки взяв до уваги лише лист ДФС України № 6425/7/99-99-20-02-01-17 від 16.03.2017р., яким додатково надано копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами ФРН, стосовно автентичності документів, поданих Івано-Франківській митниці ДФС під час оформлення товару - вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», номер кузова НОМЕР_3.

Зокрема, згідно листа митної служби ФРН № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.А.22 від 14.02.2017р. можливі невідповідності під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством м.Халле (Заале), що були предметом перевірки кримінальної поліції землі Саксонія-Анхальт, яка підтвердила підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів підроблені.

Разом з тим, вказаний лист митної служби ФРН не містить відомостей про будь-яку причетність позивача до підробки реєстраційних документів вантажного автомобіля, а лише вказує на протиправні дії державного реєстраційно-транспортного органу м.Халле (Заале) ФРН, за які відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_4 до відповідальності у вигляді зобов’язання додаткового сплатити акцизний податок та ПДВ разом із штрафними (фінансовими) санкціями. Також даний лист перекладений на українську мову органом ДФС України, однак цей орган не наділений правом на здійснення перекладів.

Окрім цього, Акт перевірки № 1016/09-19-13-07-11/НОМЕР_5 від 15.09.2017р. не містить будь-яких фактів протиправних дій позивача щодо підроблення інформації в реєстраційних документах на спірний автомобіль, а лише підтверджує факт подання ОСОБА_4 під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу таких документів та їхнє проходження під час митних процедур без будь-яких зауважень зі сторони митних органів.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення цих відносин), відповідно до ч.1 ст.257 якого декларування здійснюється шляхом заявлених за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 Митного кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

звертатись до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (ч.3 ст.345 МК України).

Приписами п.8 ч.1 ст.336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (ст.351 МК України).

Відповідно до пп.5, 6 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або інші законами України.

Окрім цього, відповідно до п.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Матеріалами справи стверджується, що до відповідача ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. надійшов лист Івано-Франківської митниці ДФС № 592/7/09-70-19-30 від 21.04.2017р., яким надано податкову інформацію, отриману від митних органів ФРН, щодо недостовірних даних стосовно дати першої реєстрації транспортних засобів і відповідно заниження основи нарахування акцизного податку та ПДВ, в тому числі при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією (імпорт) № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015р., яка оформлена на вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», номер кузова НОМЕР_3; особою, яка є відповідальною за фінансове врегулювання, визначено ОСОБА_4

Зокрема, в листі № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.A.22 від 14.02.2017р., який надійшов від митних органів ФРН, зазначається, що матеріали стосовно можливих невідповідностей під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством м.Халле (Заале) було передано кримінальній поліції землі Саксонія-Анхальт. У представленому додатку надано справжні дані первинної реєстрації транспортних засобів, в тому числі й спірного автомобіля.

Кримінальна поліція землі Саксонія-Анхальт в своєму листі від 17.01.2017р. повідомила, що була здійснена перевірка первинних реєстраційних даних транспортних засобів в Федеральній службі автомобільного транспорту. Результати перевірки підтвердили підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів, що були надані під час митного оформлення, були підроблені (а.с.51-60).

Таким чином, на підставі отриманих матеріалів відповідачем встановлено, що дата першої реєстрації вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 213», номер кузова НОМЕР_3, є 22.10.2009р. (використання з 5 до 8 років), а згідно з відомостями, які були заявлені позивачем під час митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу в Україні дата першої реєстрації - 18.11.2010р. (використання до 5 років).

Підпунктом 215.3.5 п.215.3 ст.215 ПК України визначено застосування коефіцієнта 40 до ставки акцизного податку для транспортних засобів, що використовувалися з 5 до 8 років та відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД.

Звідси, оподаткування спірного вантажного автомобіля слід проводити за ставкою акцизного податку 0,8 євро/см.куб., як для вантажного автомобіля, що використовувався від 5 до 8 років (0,8 = 0,02 х 40).

В частині доводів позивача, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів зазначає, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішення є встановлення недостовірності заявленої під час митного оформлення дати першої реєстрації спірного автомобіля. Із урахуванням повідомленої митним органом ФРН дати такої реєстрації 22.10.2009р., на час митного оформлення строк використання цього автомобіля складав від 5 до 8 років, що потягнуло за собою донарахування грошових зобов’язань з акцизного податку та ПДВ.

При цьому, факти невизнання реєстраційних документів недійсними та невстановлення вини позивача в їх підробці виходять за межі кола обставин, які слугували підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень. Ключовим моментом в розглядуваному випадку є встановлення недостовірних даних щодо першої реєстрації спірного автомобіля, що у свою чергу призвело до зміни розміру податків, які підлягають сплаті під час митного оформлення вказаного автомобіля.

В разі встановлення умислу на подачу недостовірних відомостей під час декларування товарів передбачена відповідальність ст.485 МК України.

Згідно з п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що декларант або уповноважена ним особа, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ній.

Стосовно покладення на позивача фінансової відповідальності колегія суддів враховує, що ОСОБА_4 був особою відповідальною за фінансове врегулювання, а відтак міг і повинен був передбачати можливість подачі ним митному органу недостовірних документів, які він отримав під час придбання автомобіля закордоном.

Окрім цього, позивач не позбавлений можливості вимагати в порядку регресу відшкодування від винних осіб завданої йому шкоди через додаткову сплату податків (разом із штрафними (фінансовими) санкціями) до Державного бюджету України.

Отже, на підставі наведених норм, у зв’язку із заявленням позивачем недостовірних відомостей під час митного оформлення спірного автомобіля, відповідачем правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов’язання з ПДВ та акцизного податку.

Крім того, колегія суддів враховує правові позиції Верховного Суду України, висловлені у постановах від 07.11.2011р., від 26.06.2012р. та від 04.07.2013р. (справи №№ 21-223а11, 21-130а12, 21-202а13 відповідно), згідно з якими, якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Під час судового розгляду установлено, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 29.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з акцизного податку та № НОМЕР_2 від 29.09.2017р. щодо збільшення суми грошового зобов’язання з ПДВ стали документи, отримані від митних органів Німеччини, з яких відповідач встановив справжні дані первинної реєстрації транспортного засобу, ввезеного позивачем на митну територію України товару, відмінну від заявленої декларантом. У справі, що розглядається, митний орган не визначав митну вартість товару, яка була задекларована позивачем самостійно.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що невиїзна документальна перевірка була проведена відповідачем на законних підставах, а податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, оскільки контролюючий орган за обґрунтованої підозри продовжив митний контроль за ввезеним позивачем товаром і на підставі документів, отриманих від митних органів Німеччини, встановив розбіжності в даті первинної реєстрації транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, яка є відмінною від дати первинної реєстрації, заявленої декларантом при його розмитненні.

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими орган доходів і зборів обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог ПК України та МК України, виявлення недостовірних відомостей під час митного оформлення спірного автомобіля, заявлений позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Також в порядку чч.1, 2 ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню сторонам.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл. задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та акцизного податку, - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8

Дата складення повного судового рішення: 07.03.2018р.