Постанова № 72619807, 27.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: К.І. Клочко

27 лютого 2018 р. Справа № 816/1719/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (повний текст складений 01 грудня 2017 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про зобов’язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В с т а н о в и л а:

04 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 17 жовтня 2017 року (т. 1 а.с. 69), від 03 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 216) просить:

- зобов'язати керівництво Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі – ДЗЕ НПУ, відповідач) здійснити перерахунок її заробітної плати з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно до розміру відповідного щомісячного грошового забезпечення отримуваного до початку зазначеного періоду;

- стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату за період з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно в розмірі 25.989,22 грн;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30.000,00 грн;

Позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання ДЗЕ НПУ подати протягом двох місяців з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч існуючих порядку і правил призначення та затвердження премій керівництвом відповідача протягом квітня-жовтня 2017 року їй ставиться дуже низький відсоток розміру премії, а саме – 10 %, що зумовило пониження її заробітної плати майже на 4.000 грн щомісячно. Як наслідок, вона недоотримала заробітної плати за період з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно на суму 25.989,22 грн. У зв’язку з цим, просить зобов’язати керівництво ДЗЕ НПУ здійснити перерахунок її заробітної плати за спірний період, стягнути недоотриману заробітну плату та моральну шкоду в розмірі 30.000,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на обґрунтованість висновків УЗЕ в Полтавській області стосовно необхідності визначення розміру премії позивача у період часу з квітня 2017 року саме в розмірі 10%, посилаючись фактично на низькій рівень вкладу позивача в профільну діяльність установи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано висновком про те, що виплата премії є правом, а не обов'язком керівника, яке має ґрунтуватися на якості виконання працівником визначених показників та особистому вкладі поліцейського в загальні результати служби. Визначення розміру премії працівника в межах наявного фонду грошового забезпечення є дискреційним повноваженням керівника ДЗЕ НПУ. Таким чином, суд не може перебирати на себе повноваження керівника ДЗЕ щодо визначення розміру премії його працівників. Крім цього, суд не може й оцінити розмір вкладу ОСОБА_1 в результати роботи служби, оскільки таке втручання є порушенням наданої відповідачу дискреції. Також суд зазначив, що 10 % розмір премії ОСОБА_1 встановлено відповідним наказом ДЗЕ НПУ, який між іншим, позивачем не оскаржувався та є чинним. У зв’язку з тим, що не встановлено протиправних дій відповідача при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 10% розміру премії у спірному періоді, підстави для стягнення моральної шкоди також відсутні.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом всіх матеріалів справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, та прийняте нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що непрофесійне виконання своїх службових обов’язків, ігнорування та халатне відношення до наказів керівництва, які слугували підставою для нарахування їй премії у розмірі 10%, - є недостовірною інформацією. Позивач вказує, що 30 серпня 2017 року з метою виконання вимог наказу ДЗЕ НПУ від 16 серпня 2017 року № 860 «Про повернення до виконання службових обов’язків» вона доповіла тимчасово виконуючому обов’язки начальника УЗЕ в Полтавській області про ознайомлення з цим наказом та готовністю до виконанням службових обов’язків, втім, як з’ясувалося пізніше, її службовий кабінет та робоче місце опинилося зайнятим.

Скаржник вказує, що до листопада 2017 року в УЗЕ в Полтавській області та ДЗЕ НПУ не існує будь-яких матеріалів, які б підтверджували факт невиконання нею посадових обов’язків або виконання неналежним чином.

Крім цього, суд першої інстанції помилково зазначив, що у період з квітня по жовтень 2017 року їй зменшувалась премія з 70% до 10%, оскільки матеріалами справи підтверджується зменшення її премії у цей період з 80% до 10%.

Також, керівництвом відповідача проігноровані вимоги Положення про преміювання поліцейських ДЗЕ НПУ, затвердженого наказом ДЗЕ НПУ № 762 від 16.12.2016 року, а саме: не надано на адресу ДЗЕ НПУ обґрунтованого подання; у списках на преміювання поліцейських за квітень-серпень місяці у графі «Примітка» зазначено недотримання виконавської дисципліни, що не знаходить свого документального підтвердження.

Судом першої інстанції не взяті до уваги висновки, що викладені Полтавським окружним адміністративним судом у постанові від 15 травня 2017 року по справі № 816/496/17, згідно яких, «..в особовій справі ОСОБА_1 характеризується як юридично грамотний спеціаліст, який здатний себе реалізовувати у практичній роботі, має належний професійний рівень та постійно працює над його підвищенням, має достатній досвід роботи, дисциплінований, старанний та ініціативний співробітник, не рахується з особовим часом, інтереси служби ставить вище особистих, користується заслуженим авторитетом у колег. 15 серпня 2016 року проводилось атестування ОСОБА_1 на посаді начальника сектору УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НПУ. За результатами атестування (висновок атестаційної комісії) та згідно розділу IV атестаційного листа, атестаційною комісією зроблено висновок: « 1-займаній посаді відповідає.». Крім цього вказує, що на підтвердження означених тверджень судом не витребувана її особова справа.

Також, суд всупереч визначеному дискреційному повноваженню керівника ДЗЕ і те, що суд не може перебирати на себе повноваження керівника ДЗЕ з питань визначення розміру премії його працівників, самостійно робить висновок, що ОСОБА_1 враховуючи кількість відпрацьованих днів, не внесла значний вклад в загальні результати служби та в повній мірі заслуговує на 10% розмір премії.

Крім цього, перебування на лікарняному не дає підстав для зниження розміру премії відповідно до Положення про преміювання, так само як і перебування працівника у відпустці, а теза про особистий внесок поліцейського в загальний результат служби має абстрактний характер, оскільки немає чіткого алгоритму його визначення.

Також скаржник зазначає, що суд безпідставно відхилив її позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки вказані неправомірні дії відповідача знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку, направлені на психологічний тиск з боку керівництва ДЗЕ НПУ, умисне заниження розміру належної їй премії та суттєво вплинули на її життєвий рівень.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом установлено, що наказом ДЗЕ НПУ від 17 лютого 2017 року № 55-о/с у зв’язку з організаційними змінами відповідно до наказу НП України від 29 грудня 2016 року № 1397 «Про затвердження штату Департаменту захисту економіки Національної поліції» майор поліції ОСОБА_1 призначена на посаду начальника сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області (т. 1, а.с. 16).

Наказом Управління захисту економіки в Полтавській області від 18 квітня 2017 року № 47 «Про тимчасове покладення обов’язків» у зв’язку зі службовою необхідністю та з метою підвищення ефективності роботи відділу оперативно-аналітичного забезпечення на майора поліції ОСОБА_1, начальника сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ НПУ, тимчасово покладено виконання обов’язків по посаді старшого оперуповноваженого в ОВС управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ НПУ, звільнивши її від виконання попередніх посадових обов’язків /т. 1 а.с. 33-34/.

Відповідно до наказу ДЗЕ НПУ від 15 травня 2017 року № 479 «Про відрядження ОСОБА_1В.» у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою надання практичної допомоги в протидії злочинності у сфері економіки відряджено до відділу оперативно-аналітичного забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області позивача ОСОБА_1, начальника сектору забезпечення діяльності цього управління, з 15.05.2017 року до особливого розпорядження /т. 1 а.с. 108/.

Наказом ДЗЕ НПУ від 16.08.2017 року № 860 «Про повернення до виконання службових обов’язків» у зв’язку зі службовою необхідністю, а також з метою належної організації роботи та оперативно-службової діяльності, позивача ОСОБА_1 повернуто до виконання службових обов’язків начальника сектору забезпечення діяльності управління захисту економіки в Полтавській області за її посадою.

Частинами 1 та 2 статті 94 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» установлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів працівників, зайнятих на шифрувальній роботі», від 03 січня 2013 року № 2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць», від 04 листопада 2015 року № 910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій» та від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованого в Мінюсті України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 12 означеного Порядку керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Наказом ДЗЕ НПУ від 16 грудня 2016 року № 762 затверджене Положення про преміювання поліцейських Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до якого начальником ДЗЕ НПУ щомісяця видається наказ про встановлення розміру премії поліцейським Департаменту (т. 1, а.с. 141-145).

Отже підставою для щомісячного нарахування та виплати поліцейському ДЗЕ НПУ, у тому числі позивачу ОСОБА_1, премії в певному розмірі є відповідний наказ.

Розрахункові листи позивача ОСОБА_1 посвідчують ту обставину, що в лютому, березні 2017 року до складу грошового забезпечення позивача входила премія у розмірі 70 % = 4.375 грн (3.000 грн – посадовий оклад + 2.000 грн – оклад за спеціальним званням + 1.250 грн – надбавка за вислугу років х 70%) (т. 1, а.с. 59).

Наказом ДЗЕ НПУ від 24 квітня 2017 року № 418 «Про встановлення премій», згідно з додатком № 1 до нього, розмір премії позивача ОСОБА_1 у квітні 2017 року зменшений до 10% (т. 1 а.с. 139-140).

В подальшому (до жовтня 2017 року) при розрахунку суми щомісячного грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 враховувалися рішення про встановлення позивачу премії в розмірі 10 % (т. 1, а.с. 60-62, 196).

Судом апеляційної інстанції установлено, що накази керівника ДЗЕ НПУ про зменшення розміру премії у період часу з квітня 2017 року по жовтень 2017 року позивач ОСОБА_1 не оскаржувала.

Оскільки, як зазначено вище підставою для включення премії до розрахунку грошового забезпечення поліцейського ДЗЕ НПУ є відповідні накази керівника Департаменту, а означені накази не скасовані та/або не змінені, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про зобов'язання керівництва ДЗЕ НПУ здійснити перерахунок її заробітної плати з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно до розміру відповідного щомісячного грошового забезпечення отримуваного до початку зазначеного періоду.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 фактично про стягнення з відповідача різниці в грошовому еквіваленті між розміром премії, яку позивач отримувала до квітня 2017 року, і розміром премії, яку отримувала у період з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно, розмір якої позивачем встановлений у сумі 25.989,22 грн., оскільки позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача суму грошового забезпечення, яке їй не було нараховане.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому за приписами частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Зазначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, однак це не призвело до неправильного вирішення справи. Відтак у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення, встановлені частинами 1-3 статті 317 КАС України.

Згідно із частиною 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягає в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення шляхом виключення з його мотивувальної частини суджень суду фактично про обґрунтованість наказів відповідача про встановлення позивачу ОСОБА_1 у період квітня-жовтня 2017 року премії у розмірі 10%.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

У зв’язку з відсутністю підстав для задоволення вищеозначених вимог позивача ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на її користь з відповідача 30.000 грн у відшкодування моральної (немайнової ) шкоди.

Інші доводи та заперечення сторін, викладені, відповідно, в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, на суть спору не впливають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 139, 292, 293, 308-309, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року змінити з підстав та мотивів, наведених в її обґрунтування.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Постанова у повному обсязі складена і підписана 07 березня 2018 року.