Постанова № 72619803, 06.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 р. Справа № 619/3755/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2017 (суддя Нечипоренко І.М., 62300, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 63, повний текст складено 04.12.17) по справі № 619/3755/17

за позовом ОСОБА_1

до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила суд:

- визнати бездіяльність Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо не переведення раніше призначеної їй пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 -IV за віком, на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 протиправною;

- зобов'язати відповідача провести їй призначення та виплату пенсії державного службовця, з урахуванням відповідної посади, рангу надбавки за вислугою років за останнім місцем роботи на державній службі відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889- VIII від 10.12.2015, та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 1411/02-19 від 03.08.2017 та № 1412/02-19 від 03.08.2017, починаючи з 01 серпня 2017 року.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що вважає рішення відповідача про відмову протиправним, безпідставним та таким, що порушує її права, свободи та інтереси.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2017 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач отримує пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 -IV (далі ОСОБА_2 №1058 -IV) з 27.04.2009 року.

03 серпня 2017 року позивач офіційно звернулася із заявою до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з проханням призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015 (далі ОСОБА_2 № 889-УІІІ), так як у неї станом на 01.05.2016 понад 10 років стажу посадової особи місцевого самоврядування.

Листом №68-83/Б-10 від 04.10.2017 Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області її повідомлено про прийняте рішення управлінням від 10.08.2017 щодо відмови у переведенні пенсії призначеної відповідно до Закону №1058 -IV за віком, на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» з огляду на те, що на день набрання чинності Закону № 889-УІІІ вона не займала посади державної служби та мала менше 10 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р.№ 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 втратив чинність з 01.05.2016 на підставі Закону України «Про державну службу» № 889 -VIII від 10.12.2015 за винятком ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, яка повинна застосовуватися до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу 11 Закону України «Про державну службу» № 889 -VIII від 10.12.2015 року.

Згідно п.10-12 розділу 11 Закону України «Про державну службу» № 889 -VIII від 10.12.2015 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ОСОБА_2 № 1058), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення жінками 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.

За приписами частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Частина 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Верховною Радою України 03.10.2017 був прийнятий ОСОБА_2 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» яким в розділі II. Прикінцеві та перехідні положення стаття 1. Була викладена наступним чином: ОСОБА_2 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

абзаців першого і другого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 1, підпунктів 4 та 5 пункту 2, підпункту 3 пункту 3, абзаців другого і третього, п'ятого і шостого пункту 5, пунктів 6, 9, 13 - 15, підпунктів 10 та 22, абзаців двадцять шостого - двадцять восьмого, абзаців тридцять третього - тридцять сьомого, шістдесят шостого - сімдесят другого підпункту 27 пункту 19, пункту 24, підпункту 1 пункту 27, пункту 29 розділу I, пунктів 2 - 4 розділу II цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовуються з 1 жовтня 2017 року».

Частина ст. 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, вказана норма Закону спростовує доводи відповідача про відсутність необхідного стажу у позивача для призначення їй пенсій згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, оскільки до стажу, який дає право на призначення такої пенсії згідно ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується як стаж державної служби, так і стаж на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дергачівському об’єднаному управлінні пенсійного фонду України Харківської області з 27.04.2009 та отримує пенсію за віком як працюючий пенсіонер.

Згідно даних трудової книжки позивача та довідки Дергачівської міської ради від 14.11.2017 №2200/02-19 ОСОБА_1 з 30 січня 2006 року по теперішній час працює на посаді спеціаліста І категорії виконавчого комітету Дергачівської міської ради.

01 лютого 2006 року прийняла Присягу посадової особи місцевого самоврядування і по теперішній час працює в Дергачівській міській раді на вищевказаній посаді та є посадовою особою місцевого самоврядування.

03.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця.

Рішенням від 10.08.2017 ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за віком згідно закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в зв’язку з тим, що на день набрання чинності ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІІ не займала посади державної служби т мала менше 10 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст.25 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами КМУ.

За нормами ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види, призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 мала 10 років 03 місяці стажу посадової особи органів місцевого самоврядування, що зараховується до стажу державної служби, за таких обставин, позивач має необхідний стаж для переведення її на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що бездіяльність Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо не переведення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 -IV за віком, на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015 р. є протиправною.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2017 року прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2017 по справі № 619/3755/17 скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо не переведення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 -IV за віком, на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015 р.

Зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії державного службовця, з урахуванням відповідної посади, рангу надбавки за вислугою років за останнім місцем роботи на державній службі відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015р., та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 1411/02-19 від 03.08.2017р. та № 1412/02-19 від 03.08.2017р починаючи з 01 серпня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Постанова складена в повному обсязі 07.03.18.