Постанова № 72619778, 26.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.

26 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4850/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) від 14.11.2017р. (повний текст рішення складено 14.11.2017р.) по справі №820/4850/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Будресурс"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БУДРЕСУРС", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0057651213 від 03.10.2017 року у частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 7260,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки податкового органу про порушення підприємством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених ст. 201 та 120.1 Податкового кодексу України (далі- ПК України), є помилковими, оскільки відповідне порушення було допущено не з вини товариства. Зазначив, що позивачем вчинено усі належні дії щодо здійснення реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, зокрема, сплачено на митниці суму ПДВ достатньої для своєчасної реєстрації податкової накладної; для забезпечення гарантованого збільшення необхідної суми для реєстрації податкової накладної поповнено грошовими коштами електронний рахунок в системі електронного адміністрування; направлено відвідні запити до системи електронного адміністрування протягом 07.01.2017 та 08.01.2017, з метою своєчасної реєстрації податкової накладної №15 від 23.12.2016. Таким чином, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач дійшов до помилкового висновку про наявність в діях позивача порушення вимог законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0057651213 від 03.10.2017 року у частині донарахування штрафних санкцій у розмірі 7260,98 грн.

Стягнуто на користь ТОВ "Будівельна компанія БУДРЕСУРС" надмірно сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 736 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

Не погодившись із судовим рішенням, Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в частині задоволення адміністративного позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що фахівцями відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ТУ ДФС у Харківській області була здійснена камеральна перевірка з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами якої встановлено порушення ТОВ «БК Будресурс» п.201 ст. 201 ПК України, за рахунок несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Згідно висновків акту перевірки зроблено розрахунок штрафних санкцій до платника податку відповідно до ст. 120-1 ПК України та прийнято податкове повідомлення рішення щодо застосування штрафних санкцій на загальну суму 13338,68 грн. Доводи платника не спростовують фактів порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, отже податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області є правомірними.

Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що співробітниками ГУ ДФС у Харківській області 01.09.2017 проведено камеральну перевірку ТОВ «БК Будресурс» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: серпень 2016 року, грудень 2016 року, за наслідками якої складено ОСОБА_1 №11440/20-40-12-13-19/38880202 від 01.09.2017 року.

Під час перевірки встановлено, що в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України підприємством здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов’язань за серпень 2016 року, грудень 2016 року на суму ПДВ 13338,68 грн.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями, позивач надав заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких листом від 02.10.2017 №18887/10/20-40-12-13-26 ГУ ДФС у Харківській області повідомило, що заперечення подані з порушенням граничного терміну встановленого ПК України та не підлягають розгляду.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 року №0057651213, яким до ТОВ «БК Будресурс» застосовано штраф у розмірі 13338,68 грн.

Позивач не погоджуючись із правомірністю застосування штрафних санкцій у розмірі 7260,98 грн. звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підприємством вчинялись дії щодо вчасної реєстрації податкової накладної №15 від 23.12.2016 року на суму ПДВ 72609,82 грн. та накладна не надійшла до відповідного реєстру із незалежних від позивача причин, то висновки податкового органу про порушення підприємством вимог діючого законодавства є необґрунтованими, а нарахування суми штрафу у розмірі 7260,98 грн. неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями п. 201.10 ст. 210 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

ДФС України листом від 12.01.2016 № 352/6/99-99-19-03-02-15 надано роз'яснення, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року N 1246 (далі – Порядок №1246).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години (п. 3 Порядку №1246).

Відповідно до п.п. 12-14 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

На час спірних правовідносин, загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису були визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція №233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

За визначенням п.1 Інструкції № 233, податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу); податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися, зокрема, такого порядку: платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Як було встановлено під час судового розгляду справи, позивачем засобами електронного зв’язку подано до податкового органу податкові накладені на загальну суму ПДВ 133386,85 грн., зокрема: № 3 від 09.08.2016 у сумі 2782,44 грн. – 25.08.2016; №22 від 10.08.2016 у сумі 16666,67 грн. – 06.09.2016; №27 від 31.08.2016 у сумі 19951,47 грн. – 18.09.2016; №28 від 31.08.2016 у сумі 21376,51 грн. – 31.08.2016; №15 від 23.12.2016 у сумі 72609,82 грн. – 08.01.2017.

За висновками податкового органу, вищевказані податкові накладені були зареєстровані з порушенням граничного строку, в зв’язку з чим, на підставі п. 120-1. 1 ст. 120-1 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.

Позивачем не оскаржувалась правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 6077,7 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за серпень 2016 року №№3,22,27,28.

В свою чергу, з приводу висновків податкового органу про порушення підприємством строку реєстрації податкової накладеної №15 від 23.12.2016 на суму ПДВ 72609,82 грн., за що було застосовано штрафні санкції у розмірі 7260,98 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи, ТОВ “БК БУДРЕСУРС” отримано “Повідомлення про отримання звітності” від 07.01.2017 року та “Квитанція №1 від 07.01.2017року” з якої вбачається, що “документ не може бути прийнятий - реєстрація документу тимчасово, у період з 07.01.2017 12:30 по 08.01.2017 09:00, призупинена, у зв’язку із проведенням технологічних робіт” (а.с. 6).

ТОВ “БК БУДРЕСУРС” вдруге направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну ТОВ “Енергосервіс ПМК” від 23.12.2016. №15 - 08.01.2017 року, проте документ також не прийнято з причини “документ не може бути прийнятий - реєстрація документу тимчасово, у період з 07.01.2017 12:30 по 08.01.2017 09:00, призупинена, у зв’язку із проведенням технологічних робіт”, про що зазначено у Квитанції №1 від 18.01.2017 року (а.с. 7).

ТОВ “БК БУДРЕСУРС” втрете направлено податкову накладну на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 08.01.2017, зазначену накладну прийнято до реєстрації та зареєстровано 08.01.2017 о 10:53, тобто вже з порушенням терміну реєстрації (1 календарний день).

З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Отже, з зазначених положень слідує, що якщо платник податків подав податкову звітність до останньої години дня граничного строку, то звітність вважається поданою своєчасно.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем податкова накладена №15 від 23.12.2016 на суму ПДВ 72609,82 грн. подана до податкового органу саме 07.01.2017 року о 12:57:33, тобто у останній день граничного строку подання такої звітності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підприємством вживались необхідні заходи для своєчасного подання вищевказаної податкової накладеної та затримка відбулась не з вини позивача.

Згідно п.п. 4.1.4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 110 Рішення ЄСПЛ по справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” (заява №36985/97), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.

Згідно п.п. 71, 73, 74 Рішення ЄСПЛ по справі “Рисовський проти України” (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі “Москаль проти Польщі” (Moskalv. Poland).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обовязків (див. рішення у справі “ОСОБА_2 проти Хорватії” (Lelasv. Croatia).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії” (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії” (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип “належного урядування” може не лише покладати на державні органи обовязок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див. рішення у справі “Москаль проти Польщі” (Moskalv. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. рішення у справах “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 53, та “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Othersv. Romania), п. 38).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості визначення позивачу суми грошового зобов’язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у розмірі 7260,98 грн., в зв’язку з чим, воно підлягає скасуванню у судовому порядку.

Колегія суддів вказує, що саме оскаржуваним рішенням податкового органу про нарахування штрафу порушено права позивача у сфері публічно-правових відносин. Тобто, в даному випадку наявність протиправних дій або бездіяльності іншого державного органу з приводу прийняття та опрацювання податкової звітності окремо не порушує права позивача, та їм може бути надана правова оцінка лише в контексті перевірки правомірності висновків податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства та нарахування за їх наслідками суми штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних дій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності визначення позивачу суми штрафних санкцій колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017р. по справі №820/4850/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Будресурс” до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення – рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 07.03.2018 р.