Постанова № 72619680, 06.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/49/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2017 року (суддя – Шмідт С.А., м. Горохів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 11 вересня 2017 року звернулася до суду з позовом до Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо розрахунку пенсії державного службовця без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати; зобов’язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, починаючи з 25.11.2016р. та здійснити виплату недоотриманих коштів у зв’язку із проведеним перерахунком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України при розрахунку пенсії як державному службовцю протиправно не враховано отримані нею суми матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Незважаючи на її звернення відповідач відмовив у проведенні перерахунку призначеної пенсії з врахуванням поданої нею довідки та вказаних у ній виплат, чим порушив її право на отримання належної пенсії, гарантоване Конституцією України.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2017 року у справі №155/1473/17 заявлений позов задоволено частково. Позовні вимоги про зобов’язання провести перерахунок пенсії за період з 25.11.2016 по 10.03.2017 включно залишено без розгляду. Визнано неправомірними дії відповідача щодо неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати при обчисленні пенсії позивачу. Зобов’язано Локачинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок позивачу пенсії відповідно до вимог Закону №3723-XII в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2003 №212, починаючи з 11.03.2017, та здійснити виплату недоотриманих коштів у зв’язку з проведеним перерахунком.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою позов в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Суть доводів апелянта зводиться до того, що чинним законодавством не передбачено врахування вищезазначених виплат при обчисленні пенсії. У довідках, які подавались позивачем на призначення та перерахунок пенсії, відсутня інформація про одержання матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексацію. Окрім цього, звертає увагу суду, що чинним законодавством України скасовано норми, які передбачали право на перерахунок призначених пенсій державних службовців, Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, з огляду на що жодних підстав для визнання протиправними дій відповідача у проведенні перерахунку пенсії, не вбачається.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому у відповідності до ч.4 ст.229, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що зазначені у довідці види складових заробітної плати повинні були враховуватись відповідачем при обчисленні пенсії позивачу.

Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають фактичним обставинам справи з таких міркувань.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 02.09.2011 перебуває на обліку в Локачинському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області та отримує пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII в розмірі 90 % середньомісячної заробітної плати.

22.05.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою (зареєстрована 22.05.2017) в якій просила перерахувати призначену їй пенсію із врахуванням інших виплат, які при її обчисленні під час призначення не були враховані (зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати). Зазначені виплати вказані у довідці від 02.11.2011 № 40. ОУПФ листом від 25.05.2017 №168/ с-01 відмовило їй в перерахунку пенсії у зв’язку з тим, що для включення до заробітної плати при обчисленні пенсії як державному службовцю матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації немає законних підстав.

Не погодившись із такою відмовою ОУПФ, позивач звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст.33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Так, відповідно до ч.1 ст.66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відтак, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати включаються в заробіток (дохід) державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Вказана позиція підтримується і Верховним Судом, у постанові №К/9901/2890/18 від 23 січня 2018 року, К/9901/1051/17 від 14 лютого 2018 року.

Щодо посилання скаржника у апеляційній скарзі на п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889, відповідно до якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723, в тому числі, і ст.37-1 щодо порядку перерахунку пенсії, крім ст.37, що застосовується для осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу, та норми ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889 та ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», апеляційний суд зазначає про їх безпідставність у зв'язку з тим, що вони стосуються осіб, яким здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії. Проте, як встановлено, позивачу невірно було обрахована пенсію при її призначенні, оскільки в довідці за 2011 рік не були включені всі складові заробітної плати, з яких були сплачені страхові внески, тому дані норми жодним чином не впливають на вирішення цього спору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував строки звернення до суду та позовні вимоги в частині зобов’язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії за період з 25.11.2016 по 10.03.2017 залишив без розгляду.

Однак, апеляційний суд звертає увагу на положення ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

А отже, оскільки із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням при її обчисленні інших виплат позивач звернулася 22.05.2017, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку що відповідний перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії слід провести з 01.06.2017.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що у відповідності до п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для зміни рішення.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому для забезпечення захисту прав позивача, четвертий абзац резолютивної частини даної постанови слід змінити.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити частково.

Змінити постанову Горохівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2017 року, виклавши абзац четвертий цієї постанови у такій редакції:

«Зобов’язати Локачинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» №3723-XII в розмірі 90 % середньомісячної заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2003 року №212, починаючи з 01 червня 2017 року, та здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманих коштів у зв’язку з проведеним перерахунком».

В решті постанову Горохівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 07 березня 2018 року.