Постанова № 72619656, 05.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/10467/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Обрізка І.М., Яворського І.О.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду, прийняту о 16 годині 06 хвилин 14 вересня 2017 року у м. Луцьку суддею Димарчук Т.М. (дата складання повного тексту постанови не вказана), у справі за позовом приватного підприємства «ТОЛА» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, головного інспектора будівельного нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3 про скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

7 грудня 2016 року приватне підприємство «ТОЛА» (далі – ПП «ТОЛА») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі – УДАБІ) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 листопада 2016 року № 44/2661 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20 жовтня 2016 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 803/1781/16 позов було задоволено.

У апеляційній скарзі УДАБІ просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ПП «ТОЛА» не занижувало категорії складності об'єкта «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області» на підставі експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом, наданим ДП «Укрдержбудекспертиза» № 1351/03-0549-16 від 29 вересня 2016 року, повідомлення про результати ідентифікації об’єкта будівництва від 8 листопада 2016 року, висновку № 8060 судової будівельно-технічної експертизи від 11 травня 2017 року.

Такий висновок суперечить пункту 11 Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808. Судом не взято до уваги, що відповідач наділений правом самостійно визначити категорію складності будівництва. Посадовою особою УДАБІ винесено оскаржувану постанову та припис з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і підстав для їх скасування не було.

Окрім того, наполягає на порушення судом першої інстанції вимог статті 24 КАС України, відповідно до якої адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність центрального органу виконавчої влади, їхньої посадової чи службової особи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Позивачем апеляційному суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якій він просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, наполягаючи на безпідставності доводів, викладених у апеляційній скарзі.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що висновок УДАБІ про необхідність віднесення об’єкту «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області» до об’єктів підвищеної небезпеки є необґрунтованим і відповідачами не доведено правомірності своїх рішень, які були оспорені ПП «ТОЛА».

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, УДАБІ було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області», результати якої оформлено актом від 17 жовтня 2016 року. Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що відповідно до розробленої проектної документації ПП «ТОЛА» генеральним проектувальником проведений розрахунок (обґрунтування) категорій складності на підставі пункту 4.4 ДСТУ Н Б В.1.2-16:2013, відповідно до якого клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об’єкта, де об’єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2, що відповідає III категорії складності.

Однак, на думку відповідача, розрахунок (обґрунтування) категорій складності проектувальником відповідно до ДСТУ Н Б В.1.2-16:2013 здійснений з порушенням містобудівного законодавства, оскільки було занижено категорію складності об’єкта. Згідно із пунктом 4.16 ДСТУ Н Б В.1.2-16:2013 незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 встановлюється клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж СС3 – для об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно з Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», їх слід відносити до V категорії складності, як це визначено Порядком віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557.

При цьому, виходячи із приписів пункту 11 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 (далі – Перелік № 808) цей об’єкт будівництва становить підвищену екологічну небезпеку, а отже є таким, що відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» несе реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуації техногенного та природного характеру. Відтак, його слід відносити до V категорії складності і генеральним проектувальником ПП «ТОЛА» порушено вимоги статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за що абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», частиною 1 статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність.

20 жовтня 2016 року було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому вказано, що у розрахунку (обґрунтуванні) категорій складності проектувальником відповідно до ДСТУ Н Б В.1.2-16:2013 занижено категорію складності об'єкта, оскільки він становить підвищену екологічну небезпеку та відноситься до пункту 11 Переліку № 808. Тому його клас наслідків (відповідальності) є не меншим, аніж СС3 для об’єктів підвищеної небезпеки, і його слід віднести до V категорії складності, що свідчить про порушення ПП «ТОЛА» статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Приписом УДАБІ від 20 жовтня 2016 року ПП «ТОЛА» зобов’язано усунути виявлені порушення вимог містобудівного законодавства та про виконання припису повідомити відповідача до 20 січня 2017 року.

14 листопада 2016 року головним інспектором УДАБІ ОСОБА_3 прийнято постанову № 44/2661, якою ПП «ТОЛА» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500 грн.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до оцінки обґрунтованості висновків УДАБІ про безпідставне віднесення генеральним проектувальником ПП «ТОЛА» об’єкту «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області» до ІІІ категорії складності при необхідності віднесення його до V категорії складності.

Положеннями статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 3038), встановлено, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно із статтею 32 Закону № 3038 усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 31 Закону № 3038 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об’єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які, зокрема, належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині або окремих розділів проектної документації.

На підставі укладеного між ПП «ТОЛА» (Виконавець) і ТОВ «Центр переробки та утилізації відходів» (Замовник) договору № 23/16 від 12 квітня 2016 року позивачем було розроблено проектно-кошторисну документацію на об’єкт будівництва «Дільниця термічного знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області».

Наказом директора ТОВ «Центр переробки та утилізації відходів» № 5-В від 6 вересня 2016 року затверджено проектну документацію на об’єкт будівництва «Дільниця термічного знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області».

Відповідно до висновку про категорію складності (Том І, Пояснювальна записка, 23/16-ПЗ вказаного проекту) об’єкт «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області» відповідає: 1) по категорії класу наслідків відповідальності – СС2; 2) категорія складності – ІІІ.

Згідно із експертним звітом №1351/03-0549-16 від 29 вересня 2016 року філії Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація – центральна служба української державної будівельної експертизи» у Волинській області Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо розгляду проектної документації за проектом «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області» категорія складності об’єкта будівництва – ІІІ; замовник будівництва – ТОВ «Центр переробки та утилізації відходів»; генеральний проектувальник - ПП «ТОЛА» зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з поданими технічними показниками.

ТОВ «Центр переробки та утилізації відходів» було проведено ідентифікацію вказаного об’єкта будівництва. Відповідно до повідомлення ТОВ «Центр переробки та утилізації відходів» про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки виробничого майданчика, узгодженого 8 листопада 2016 року з Державним інспектором з нагляду у сфері цивільного нагляду, запроектовану дільницю знешкодження відходів не визнано потенційно небезпечним об’єктом

Відповідно до висновку № 8060 від 11 травня 2017 року судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року за матеріалами адміністративної справи № 803/1781/16, об’єкт будівництва «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області» відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та належить до ІІІ категорії складності.

Оцінюючи посилання апелянта на те, що спірний об’єкт будівництва відноситься до об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, на підставі пункту 11 Переліку № 808, апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаним нормативним актом розмежовано види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

При цьому у пунктах 13 та 15 вказаного Переліку перераховано об’єкти будівництва, що становлять підвищену екологічну небезпеку, і не зазначено нового будівництва дільниці знешкодження відходів, а пункт 11 Переліку № 808 передбачає поводження з відходами, як вид діяльності, а не як об’єкт будівництва, що становить підвищену екологічну небезпеку.

Окрім того, слід погодитися із позивачем у тому, що Порядок № 808 був затверджений на виконання частини 3 статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу», яка визначає, зокрема, те , що експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому у відповідності до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектної документації була проведена та отримано експертний звіт філії Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи» від 29 вересня 2016 року № 1351/03-0549-16, яким підтверджена ІІІ категорія складності об’єкта.

Додатково апеляційний суд наголошує на тому, що згідно з пунктом 1.3. Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 1 грудня 2010 року № 435, полігоном побутових відходів є інженерна споруда, яка призначена для захоронення побутових відходів, а об’єктом будівництва є дільниця знешкодженню відходів, яка не передбачає захоронення побутових відходів, а тому відповідні доводи апелянта є безпідставними.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що висновок відповідача про необхідність віднесення об'єкту «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів в с. Брище Луцького району Волинської області» до об’єктів підвищеної небезпеки, а відтак до V категорії складності, є необґрунтованим і оспорювані позивачем постанова УДАБІ від 14 листопада 2016 року № 44/2661 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20 жовтня 2016 року є протиправними і підлягають скасуванню.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Таким чином, головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок УДАБІ ОСОБА_3, як посадова особа відповідача, діяв від імені УДАБІ, а не безпосереднього центрального органу Держархбудінспекції, і суд першої інстанції був вправі при вирішенні даного публічно-правового спору здійснювати судочинство суддею одноособово на підставі частини 1 статті 23 Кодексу адміністративного судочинства у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду у відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час вирішення справи апеляційним судом, немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 803/1781/16 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді І.О.Яворський

ОСОБА_4

Постанова у повному обсязі складена 7 березня 2018 року.