Ухвала суду № 72619527, 07.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14967/17

УХВАЛА

07 березня 2018 рокуя м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сорочка Є.О., Земляної Г.В. та Ісаєнко Ю.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Прокуратури міста Києва, в якому просив:

- визнати дії Прокуратури міста Києва щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату неправомірними;

- зобов'язати Прокуратуру міста Києва видати ОСОБА_1 довідку по заробітній платі діючого працівника станом на 01.10.2017, в якій вказати усі складові заробітної плати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

05 березня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в складі: головуючого - судді Сорочка Є.О., суддів - Земляної Г.В. та Ісаєнко Ю.А.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в складі: головуючого - судді Сорочка Є.О., суддів - Земляної Г.В. та Ісаєнко Ю.А. визнано необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів за результатами визначення колегії суддів (судді-доповідача) у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, передано судді Київського апеляційного адміністративного суду Безименній Н.В.

Розглянувши заяву про відвід, вважаю її необгрунтованою та безпідставною з огляду на наступне.

Заявник вказує на наявність ґрунтовних підстав для відводу всієї колегії складу суду, оскільки існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.

Наявність таких підстав, на думку заявника, підтверджується наступним:

- колегія суддів у даній справі приймала участь у розгляді справи № 760/18939/16-а;

- колегією суддів встановлено нерозумний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, а порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу - статтею 40 КАС України.

Так, відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

При цьому, статтею 39 КАС встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).

Відповідно до положень вказаної статті КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вищезазначених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

У рішенні "Газета-Центр проти України" від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться".

Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, посилання позивача на той факт, що суд у складі головуючого судді Ісаєнко Ю.А., суддів Земляної Г.В., Сорочко Є.О. 12 грудня 2017 року прийнято постанову по справі № 760/18939/16-а якою апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволено, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01.03.2017 скасовано, та ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, в силу положень ч. 4 ст. 36 КАС України, не можуть бути підставою для відводу. Крім того, у зазначеній справі судом було надано оцінку правовідносинам щодо перерахунку позивачу пенсії, що призначена на підставі Закону України "Про прокуратуру", тобто спір виник з інших правовідносин.

Решта доводів заяви про відвід також не свідчить про упередженість та необ'єктивність суддів, а за своїм змістом є фактично незгодою з доводами, викладеними в рішенні суду апеляційної інстанції по справі № 760/18939/16-а.

Щодо доводів позивача щодо не встановлення розумного строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, звертаю увагу, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 26 лютого 2018 року у даній справі судом встановлено строк для подання відзиву - до 05 березня 2018 року (що є робочим днем, в не вихідним, як зазначає позивач), розгляд даної справи судом призначено на 06 березня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 304 КАС учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відтак, судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі, відповідно до вимог частини першої статті 304 КА України, визначено строк подання відзиву на апеляційну скаргу, який дотримано позивачем та вчасно - 05.03.2018 подано відзив на апеляційну скаргу..

Враховуючи викладене, вважаю, що подана позивачем заява про відвід суддів жодним чином не мотивована, зазначені обставини не свідчать про необ'єктивність та упередженість колегії суддів.

Обставини, які можуть вказувати, що судді прямо чи опосередковано зацікавлені у результаті розгляду справи не встановлено.

Відтак, вважаю відсутніми підстави для задоволення заяви позивача про відвід складу суду у даній справі.

Відповідно до ч. 8 та ч. 12 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Керуючись ст. 38-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Сорочка Є.О., Земляної Г.В. та Ісаєнко Ю.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.В. Безименна

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: