Постанова № 72619504, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1775/17 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Хаврат О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «ВодГео» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.17р. у справі №823/1775/17 за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до Комунального підприємства «ВодГео», треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації, Фінансове управління виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, Смілянська міська рада Черкаської області про стягнення коштів

у с т а н о в и в:

постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.17р. адміністративний позов задоволено: стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих КП «Водгео» на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 2 255 098,43 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що повноваження на звернення з даним позовом до суду, відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797, ст. 59, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, Позивач набув лише після 08.09.17р. та не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податку податкової вимоги. У свою чергу, податкова вимога була сформована Смілянською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, а не Позивачем, а тому ГУ ДФС у Черкаській області передчасно звернулось до суду, що безпідставно залишено судом першої інстанції поза увагою.

Від Третьої особи-4 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Смілянська міська рада Черкаської області просить суду розглянути апеляційну скаргу Відповідача відповідно до вимог законодавства та врахувати, що Позивач не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про стягнення на підставі податкової вимоги, сформованої Смілянською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу Відповідача, у якому заперечив вимоги апеляційної скарги.

На адресу суду від Відповідача надійшла телефонограма, у якій заявник клопотав про відкладення розгляду справи, у зв'язку тим, що директор підприємства ОСОБА_2 бажає взяти особисту участь у судовому засіданні, втім на даний час перебуває на лікарняному.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Належне та завчасне повідомлення учасників провадження підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні представників сторін. Окрім того, відмовляючи у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, суд виходив також і з того, що заявником не надано належних доказів наявності зазначених у телефонограмі обставин.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, спірна сума боргу утворилась внаслідок несплати Відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначеного шляхом подання податкових декларацій з ПДВ від 27.06.17р. №9121652743 на суму 192 857 грн.; від 27.06.17р. №9121654590 на суму 34 4213 грн.; від 27.06.17р. №9121652743 на суму 459 292 грн.; від 27.06.17р. №9122441355 на суму 289 117 грн.; від 27.06.17р. №9122773235 на суму 239 682 грн.; від 19.07.17р. №9140325381 на суму 221 143 грн.; від 21.08.17р. №9168551850 на суму 321 487 грн.; від 24.09.17р. №9194919326 на суму 281 738 грн., а також несплаченої пені в розмірі 69 405,10 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання є узгодженим у розумінні податкового законодавства, проте не сплачене у встановлені законом терміни; податковий борг у вказаній сумі на момент вирішення справи не погашений; укладання між Відповідачем та Третіми особами договору про організацію взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетом не є правовою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки норми податкового законодавства не містять застережень щодо неможливості стягнення з платника податків податкового боргу у такому разі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Уніфіковані правила направлення податкових вимог усім платникам податків визначені статтею 59 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абзацу п. 59.1. ст.59 ПК (у редакції, чинній на момент формування податкової вимоги), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст. 59 ПК).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4. цієї ж норми).

Відповідно до п. 59.5. статті 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2. статті 95 ПК, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК, контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У даному випадку, Смілянською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області було сформовано та направлено Відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №1563-23 від 05.10.15р. про сплату боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 04.08.2015 року всього на суму 213 864, 75 грн., яка отримана уповноваженим представником Відповідача 12.08.15р.

Враховуючи, що після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, що не заперечує та не спростовує Відповідач, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), оскільки це прямо випливає із положень п. 59.5. статті 59 ПК. Отже, доводи апелянта про необхідність формування нової вимоги Головним управлінням ДФС у Черкаській області, як органом стягнення з 01.01.2017 року, - є необґрунтованими.

Наявність податкового боргу у заявленій до стягнення сумі підтверджується витягом із інтегрованої картки платника податків, з якої вбачається динаміка виникнення та погашення заборгованості, що виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань із зазначенням відповідної податкової звітності (декларацій з ПДВ) та платіжних доручень на сплату сум.

Доказів, які б свідчили про погашення Відповідачем боргу у заявленій до стягнення сумі або ж спростували доводи податкового органу про правові підстави його виникнення апеляційному суду не подано, податковим органом дотримано процедуру стягнення податкового боргу, а тому позов - обґрунтований.

Доводи апелянта про те, що позов заявлено передчасно, оскільки саме Позивачем не дотримано процедури стягнення шляхом виставлення та надіслання відповідної податкової вимоги - помилкові.

Так, дійсно 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи.

Пунктом 8 розділу I Закону № 1797-VIII доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01.01.2017 організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку), податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги та вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) лише зазначеними вище органами.

Разом з тим, на момент формування та направлення податкової вимоги від 05.10.15р. Смілянська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області мала відповідні повноваження на її формування та надіслання платнику податків. Як зазначалось вище, до погашення податкового боргу в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), що у свою чергу виключає необхідність надіслання такої Головним управлінням ДФС у Черкаській області.

З огляду на викладене, звернення Головного управління ДФС у Черкаській області до суду з позовом про стягнення з Відповідача податкового боргу у сумі 2 255 098,43 грн. відповідає повноваженням останнього та вимогам податкового законодавства.

Та обставина, що будівля адміністративно-побутового комплексу перебуває у податковій заставі не є підставою для відмови у стягненні податкового боргу в судовому порядку.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Комунального підприємства «ВодГео» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.17р. у справі №823/1775/17 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.17р. у справі №823/1775/17- без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.