Постанова № 72619465, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7620/16 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії відділу митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці Державної фіскальної служби з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/004681 від 29.09.2015;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000026/2 від 29.09.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці Державної фіскальної служби;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00032 від 29.09.2015, складену відділом митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці Державної фіскальної служби.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2017позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2015 між ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) був укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту.

02.03.2015 між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом.

Згідно додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 до контракту підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).

29.09.2015 на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,75 л) в обсязі 57 120 РЕТ пляшок за ціною 28 560,00 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,50 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,75 л.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп») 29.09.2015 до митниці (митний пост «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за № 500040403/2015/004681 від 29.09.2015 (далі - ВМД). Позивач зазначив, що митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 29.09.2015 подано до митного органу наступні документи: банківські платіжні документи, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.03.2015 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 11/653 від 04.06.2015, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ОЄ 8/81 від 20.03.2015 року, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території б/н від 22.07.2015 року, розрахунок ціни (калькуляція) LT32-589/1503 від 26.03.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) № GE20150281 від 23.09.2015, рахунок-фактура (інвойс) № GE20150282 від 23.09.2015, пакувальний лист № б/н до інвойсу № GE20150281 від 23.09.2015, пакувальний лист № б/н до інвойсу № GE20150282 від 23.09.2015, страховий поліс № 00837 від 28.01.2015, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.03.2015, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 10.06.2015, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 12.06.2015, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № СТ20-001/1501 від 13.01.2015, доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 19.12.2014, договір про надання послуг митного брокера BU6-126 від 16.05.2014 оку, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2761 від 26.09.2015, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2761 від 26.09.2015, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO 2015 01/003203 від 24.09.2015, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO 2015 01/003204 від 24.09.2015, довіреність № 001 від 13.01.2015, довіреність № 003 від 13.01.2015 р. , довіреність №004 від 01.07.2015, довіреність №005 від 01.07.2015, лист №201/4-15ц від 27.03.2015, лист №270/4-15ц від 27.04.2015, лист XsLT32-303/1410 від 15.10.2015, лист№ЕТ32-591/1503 від 27.03.2015.

На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару митним органом була висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно п. 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, а саме:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- розрахунок цін (калькуляцію);

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів.

За результатами дослідження наданих декларантом документів Митний пост «Іллічівськ» відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням, що жодного банківського документа, який би стосувався даної конкретної поставки товару надано не було, не було надано довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, також не надано відомості про вартість страхування.

На підставі викладених висновків, Митним постом «Іллічівськ» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000026/2 від 29.09.2015, за яким задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 28 560,00 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 616 563,30 грн.) за 57 120 РЕТ пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,75 л за 0,50 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 33128,17 дол. США (тобто, за ціною 0,77 дол. США за скляну пляшку 0,75 л) з використанням другорядного методу - за резервним методом.

У зв'язку з прийняттям рішення № 500040403/2015/000026/2 від 29.09.2015 митний пост «Іллічівськ» склав картку відмови № 500040403/2015/00032 від 29.09.2015 в прийнятті митної декларації № 500040403/2015/004681 від 29.09.2015.

Колегія суддів зазначає, що товари випущенні за ВМД № 500040403/2015/004681 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.

Позивач, вважаючи дії відділу митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці Державної фіскальної служби та оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки митних органів про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються є необґрунтованими, а застосування другорядного методу є неправомірним, оскільки позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються було неможливо, оскільки позивачем не було надано належних для цього документів.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно з приписами ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документ статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, в силу вимог ст. 55 Митного кодексу України у оскаржуваному рішенні повинна бути наведена інформація, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка і призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, проте такої інформації оскаржуване рішення не містить.

Водночас, незважаючи на те, що митний орган не обмежений у виборі додаткових документів, які ним можуть витребовуватися для підтвердження митної вартості товару, їх використання повинне узгоджуватися з правовою суттю правовідносин, які склалися між контрагентами договору.

Позивач керуючись ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу митниці додаткові документи, а саме: копію платіжного доручення № 38 від 06.10.2015 щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC.

Виходячи з вказаного, колегія суддів приходить до висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 у справі № К/800/36615/15 та у справі № К/8006619/15.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до митного оформлення розрахунок ціни (калькуляції) виробника товару. Такий розрахунок у вигляді інформаційного листа ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» № LT32-589/1503 від 26.03.2015, де наведена собівартість мінеральної води «Боржомі», був поданий декларантом разом з супровідним листом, про що зазначено у ВМД № 500040403/2015/004681. За даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість (цін реалізації) мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї скляної пляшки ємністю 0,75 л, розрахованої на умовах «СІР Одесса Западная Украина» (як визначено умовами п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 та п 2.1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до такого контракту), становить 0,50 USD, та включає в себе логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати, на придбання товару.

Відповідно до Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін CIP (CARRIAGE AND INSURANCE PAID TО (...named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак, за умовами терміна CIP на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Колегія суддів звертає увагу, що дана калькуляція містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості реалізуємої продукції на умовах СІР. Форма розрахунку ціни на законодавчому рівні не затверджена, а правильність розрахунку виробником ціни товару відповідачем жодними документальними доказами не спростована.

При митному оформленні товару позивачем надано відкритий поліс страхування вантажу № 00837, який містить повну інформацію щодо страхової суми, розміру страхової премії та порядку її розрахунку.

Згідно контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010.

Відповідно до відкритого полісу страхування № 00837 страхувальником є продавець товару, а саме - ТОВ»Аі ді ес Боржомі Грузія» із зазначенням способу перевезення - змішаний згідно інвойсу, а тому з урахуванням умов поставки CIP Інкотермс, а страхувальником - ТОВ «Страхова компанія Ай сі груп» (Грузія).

У відповідності до п. 6 статті А.3, ст. Б4 Інкотермс тривалість періоду страхового покриття пов'язана з датою прийняття покупцем товару.

Як встановлено судом першої інстанції, страховий період становить 28.01.2015 - 04.03.2015. При цьому, 04.03.2015 ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (продавцем) укладено угоду № ICG/AG 15/026+1 зі страхувальником (ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп») на предмет внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування № ICG/AG 15/026 від 28.01.2015 та виданого на його основі вищевказаного полісу до 04.03.2016.

Копія даної угоди № ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015 була надана відповідачу разом з листом позивача, та не взята Київською міською митницею до уваги з тієї підстави, що на копії вказаної угоди до відкритого страхового полісу відсутні печатки та підпис страхувальника.

Копії угоди №/AG 15/026+1 від 04.03.2015 стосовно внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, містить підпис представника страхувальника Георгія Шенгелії, що скріплений слабким відтиском печатки ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп».

Разом із тим, митним органом в силу ст. 70 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували дійсність угоди №/AG 15/026+1 від 04.03.2015, а також не надано доказів, які б стверджували про наявність у поданих позивачем документах ознак підробки.

Таким чином, витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.

Згідно наданого позивачем висновку експерта Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати № ОЭ-8/81 від 20.03.2015 вбачається, що станом на 18.03.2015 визначена виробником вартість продукції (мінеральна вода «Боржомі» в скляній пляшці ємністю 0,75 л) у розмірі 0,50 дол. США за одиницю такої продукції відповідала кон'юнктурі ринку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем були надані всі необхідні документи, які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Згідно оскаржуваного рішення № 500040403/2015/000026/2 від 29.09.2015 митний орган вказує на наявний між позивачем і IDS BORJOMI GEORGIA LLC взаємозв'язок, що відповідно до положень додаткової угоди № 1 до контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015, в якому ціна товарів, і як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, відповідно вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваної партії товару. Дані висновки пояснюються тим, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі».

При цьому, митним органом не надано доказів, що засвідчують відповідність ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» критеріям, встановленим ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Той факт, що позивач являється офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера в силу положень частини четвертої ст. 15 Угоди не визначає сторін контракту пов'язаними між собою особами.

Відповідно до ч. 12 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятною.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем здійснювалися поставки товару вже після зміни контрактної ціни шляхом укладання додаткової угоди № 1 від 02.03.2015.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем в суді першої інстанції було зазначено, що в лютому 2015 року в Україні відбулось стрімке, непрогнозоване та значне зниження курсу гривні по відношенню до долару США, (згідно з офіційними даними НБУ розміщеними на сайті (www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls), курс долара США у січні 2015 року становив 15,81 грн., а вже у лютому 2015 року понизився до 24,47 грн.), внаслідок чого ціна товару для торгових точок та, що найважливіше, для кінцевих споживачів, яка встановлювалася в гривні та рівень якої залежав від вартості товару в доларах США під час постачання його в Україну, значно збільшилась. У зв'язку з такими обставинами та в рамках прийнятої стратегії ведення бізнесу та розвитку, з метою збереження ринку збуту та відповідно зменшення згубного впливу процесу девальвації гривні на ціну товару для кінцевого споживача, IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) було прийнято бізнес-рішення щодо зменшення ціни товару з укладенням відповідної угоди.

При цьому, такі дії сторін контракту щодо зміни вартості товарів, обумовлені їхнім волевиявленням.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки митних органів про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються є необґрунтованими, а застосування другорядного методу неправомірним, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 06.03.2018.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.