Постанова № 72619436, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1627/17 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Кузьмишина О.М.

Секретар судового засідання: Хаврат ОО.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.18р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі №823/1627/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо реєстрації заяви 18.09.17р.;

визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській, викладеної у листі № 9065/6-17 від 12.10.17р.;

зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району (за межами населеного пункту);

зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо реєстрації заяви ОСОБА_2 18.09.17р.; визнано протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району (за межами населеного пункту) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській, яка викладена у листі № 9065/6-17 від 12.10.17р.; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району, прийнявши одне з відповідних рішень, передбачених п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Вважаючи, що судом першої інстанції при прийнятті постанови було вирішено не всі заявлені при поданні позову клопотання, Позивач звернувся до суду першої інстанції у порядку ст. 252 КАС України із заявою про прийняття додаткового судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що судом при прийнятті рішення не вирішено клопотання про зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.18р. відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у винесенні додаткового судового рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухваленого судове рішення, подати звіт про його виконання є правом, а не обов'язком суду; вимога про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення не є позовною вимогою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судове рішення повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти судового рішення є ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 4 цієї норми передбачено, що про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Таким чином, ухвалу суд постановляє, якщо відсутні перелічені у цій нормі підстави для ухвалення додаткового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач, серед іншого, при поданні позову просив суд у разі задоволення позову, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Втім, судом першої інстанції зазначене клопотання при ухваленні рішення не вирішене, що вже само по собі є підставою для ухвалення додаткового рішення у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви Позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції ухвалою фактично відмовив у задоволенні клопотання по суті, що є порушенням норм процесуального права, оскільки за правилами частини 3 статті 252 КАС додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом статті 252 КАС України, повноваженнями щодо вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі наділений суд, який його ухвалив, тобто суд першої інстанції, отже суд апеляційної інстанції не має повноважень на розгляд такого питання по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Позивача.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 311, 320, 321, 322, 325, 328 Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.18р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі №823/1627/17 - задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.18р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі №823/1627/17 - скасувати, справу №823/1627/17 направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню згідно ч.2 ст. 328 КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.