Постанова № 72619012, 01.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 рокусправа № 808/2165/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (суддя Батрак І.В., м. Запоріжжя) у справі №808/2165/17 за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Одеської митниці ДФС, третя особа, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» 18 липня 2017 року звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області згідно з яким просить:

визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку на додану вартість позивачу у розмірі 2 988 446,04 грн. протиправною;

зобов'язати відповідача підготувати й надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів позивачу у розмірі 2 988 446,04 грн.;

зобов'язати відповідача протягом двадцяти п'яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що протягом грудня 2014 року, січня 2015 року при митному оформленні імпортованого вугілля у позивача виникла переплата митних платежів з податку на додану вартість у сумі 2 988 446,04 грн.

В додаткових деклараціях позивачем визначено суми податку, що підлягають поверненню, у розмірі 2 820 881,33 грн. та 167 564,71 грн. відповідно. Позивач неодноразово звертався до митниці із заявами про повернення надміру сплачених коштів, проте станом на момент звернення до суду митницею суму переплати ПДВ позивачу не повернуто. Відмовляючи у поверненні переплати митних платежів відповідач висував позивачу вимоги щодо надання додаткових документів, не передбачених як обов'язкові для повернення переплати митних платежів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними дії відповідача, які полягають у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку на додану вартість публічному акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго» у розмірі 2 988 446,04 грн. та зобов'язав відповідача підготувати й надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів публічному акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго» у розмірі 2 988 446,04 грн.

У задоволені позову в іншій частині - відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність відмови позивачу у поверненні надмірно сплачених сум податку на додану вартість.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неповного з'ясування судом обстави, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Посилається на те, що факт надмірної сплати до державного бюджету митних платежів за тимчасовими деклараціями від 04.12.2014 року №5000010003/2014//008980 та від 11.12.2014 року №500010003/2014/009085 документально не підтверджено. Крім того на думку відповідача у позивача можливо наявний податковий борг.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неповного з'ясування судом обстави, що мають значення для справи, порушення матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 04.12.2014 позивачем до митного оформлення було надіслано тимчасову митну декларацію типу «ТФ» на товар «Вугілля кам'яне з показниками якості, гранична норма: зола (на сухий стан) 28% max; сірка (на сухий стан) 2,1% max; вихід летких речовин (на сухий стан) 18,0% max; волога (на робочий стан) 10,0% max; нижча теплота згорання (на робочий стан) 5 200 ккал/кг m» у кількості 80 000 000 кг, відправник STEEL MONT TRADING LTD (United Kingdom), одержувач ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», декларант/представник ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК», країна відправлення Південна Африка. Тимчасовій митній декларації було присвоєне №500010003/2014/008980.

Згідно з графою 12 тимчасової митної декларації №500010003/2014/008980 від 04.12.2014, вартість товару складає 104 477 086,24 грн., а згідно з графою 47 цієї декларації сума сплаченого податку на додану вартість склала 20 895 417,25 грн.

11.12.2014 позивачем до митного оформлення було надіслано тимчасову митну декларацію типу «ТФ» на товар «Вугілля камяне з показниками якості, гранична норма: зола (на сухий стан) 28% max; сірка (на сухий стан) 2,1% max; вихід летких речовин (на сухий стан) 18,0% max; волога (на робочий стан) 10,0% max; нижча теплота згорання (на робочий стан) 5 200 ккал/кг m» у кількості 4 612 000 кг, відправник STEEL MONT TRADING LTD (United Kingdom), одержувач ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», декларант/представник ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК», країна відправлення Південна Африка. Тимчасовій митній декларації було присвоєне №500010003/2014/009085.

Згідно з графою 12 тимчасової митної декларації №500010003/2014/009085 від 11.12.2014, вартість товару складає 6 206 100,51 грн., а згідно з графою 47 цієї декларації, сума сплаченого податку на додану вартість склала 1 241 220,10 грн.

15.01.2015 позивачем до митниці подано додаткові митні декларації типу «ДТ»:

- №500010003/2015/000418, в графі 12 якої вказано вартість товару у розмірі 90 372 679,60 грн., в графі 47 цієї декларації вказано суму ПДВ у розмірі 2 820 881,33 грн., яка підлягає поверненню, про що свідчить код способу розрахунку « 99»;

- №500010003/2015/000419, в графі 12 якої вказано вартість товару у розмірі 5 368 276,94 грн., в графі 47 цієї декларації вказано суму ПДВ у розмірі 167 564,71 грн., яка підлягає поверненню, про що свідчить код способу розрахунку «99».

10.02.2015 року на адресу Одеської митниці ДФС надійшли заяви ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» №24/216 від 09.02.2015 (вх. №1110/10-29) про зарахування для подальших розрахунків суми сплаченої переплати у розмірі 2 820 881,33 грн. та №24/217 від 09.02.2015 (вх. №1109/10-29) про зарахування для подальших розрахунків суми сплаченої переплати у розмірі 167 564,71 грн.

Листом №524/10/15-70-25-01 від 26.02.2015 Одеською митницею ДФС було надано позивачу відповідь на його заяви №24/216 та №24/217 від 09.02.2015, за змістом якої, відповідач із посиланням на ч.ч. 1, 3 ст. 301 Митного кодексу України та п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України вказав, що питання щодо повернення зарахованих до бюджету митних платежів буде розглянуто за умови дотримання вимог вищевказаних норм законодавства та при наявності оригіналу довідки з ДПІ про відсутність податкового боргу.

Окрім того, в доповнення до листа №524/10/15-70-25-01 від 26.02.2015 Одеською митницею ДФС було надіслано позивачу лист №644/10/15-70-25-03 від 11.03.2015, в якому вказано, що під час подання та оформлення додаткових митних декларації до тимчасових митних декларацій декларантом надано сертифікат випробувань від 07.12.2014 №1411501UA Yu, виданий ТОВ «INCOLAB SERVICES UKRAINE» (Донецька область, м. Маріуполь, 87554, пров. Пілотів, 1), згідно з яким, встановлено фактичну нижчу теплоту згорання (на робочий стан) на рівні 5 190 ккал/кг та на підставі якого визначена митна вартість товару. У зв'язку з чим виникла різниця в митних платежах за додатковими деклараціями в сумі 2 млн. 988,4 тис. грн. та на яку ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» надало заяву до митниці щодо зарахування зазначеної суми переплати в рахунок майбутніх платежів. Враховуючи вищевикладене, з метою вивчення всіх обставин митного оформлення та встановлення факту виникнення переплати, митниця просила у позивача надати документи, що підтверджують право на проведення досліджень ТОВ «INCOLAB SERVICES UKRAINE», а саме: свідоцтво про атестацію та галузі відповідно до свідоцтва про атестацію ТОВ «INCOLAB SERVICES UKRAINE», які надають право на проведення досліджень, зокрема, щодо встановлення теплоти згорання, у тому числі, фактичної нижчої теплоти згорання (на робочий стан).

Листом №24/1544 від 23.06.2015 ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося до Одеської митниці ДФС з проханням повернути з державного бюджету на поточний рахунок ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» суму надмірно сплачених коштів у розмірі 2 988 446,04 грн. В цій заяві були вказані реквізити банківської установи для повернення коштів та до заяви було додано: довідку про відсутність заборгованості №3633/10/28-04-20-017 від 23.06.2015; МД №500010003/2014/009085 від 11.12.2014; МД №500010003/2015/000419 від 15.01.2015; МД №500010003/2014/008980 від 04.12.2014; МД №500010003/2015/000418 від 15.01.2015; свідоцтво про атестацію вимірювальної лабораторії ТОВ «Інколаб Сервісез Україна» №ВЛ-051/2014 від 18.03.2014.

Однак, листом №2096/10/15-70-25-03 від 15.07.2015 Одеською митницею ДФС було повідомлено позивача, що надана разом із заявою ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 23.06.2015 №24/1544 лист №3633/10/28-04-20-30-017 від 23.06.2015 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів про надання відповіді головному бухгалтеру ОСОБА_2 не відповідає вимогам наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №567, яким затверджено форму довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів. Крім того, зазначеним листом надана інформація щодо відсутності станом на 22.06.2015 податкового боргу зі сплати податків, зборів, платежів за даними інтегрованих карток ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», але наявності по відокремленому підрозділу «Запорізька електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» станом на 22.06.2015 податкового боргу по податку на прибуток підприємств і організацій що перебувають у державній власності, в сумі 6 223 298,85 грн. Враховуючи вищевикладене, питання щодо повернення зарахованих до бюджету митних платежів буде розглянуто за умови дотримання положень Податкового кодексу.

Листом №01/192 від 07.03.2017 ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося до Одеської митниці ДФС із проханням повернути з державного бюджету на поточний рахунок ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в установі банку загальну суму надмірно сплачених коштів у розмірі 2 988 446,04 грн. В цій заяві було вказано реквізити фінансової установи для повернення коштів та до неї було додано: МД №500010003/2014/009085 від 11.12.2014; МД №500010003/2015/000419 від 15.01.2015; МД №500010003/2014/008980 від 04.12.2014; МД №500010003/2015/000418 від 15.01.2015.

Між тим, Одеська митниця ДФС листом №1227/10/15-70-19-05 від 28.03.2017 запросила від позивача для остаточного прийняття рішення щодо сум надмірно сплаченого податку на додану вартість, згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, банківські платіжні документи, якими підтверджується факт оплати рахунку-фактури від 12.12.2014 №1212-4 на суму 6 294 486,68 дол. США.

Позивачем до ДФС України було подано скаргу в порядку ст. 25 Митного кодексу України №31/291 від 10.04.2017, в якій позивач просив зобов'язати Одеську митницю ДФС здійснити повернення із державного бюджету на поточний рахунок ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в установі банку загальну суму надмірно сплачених коштів митних платежів у розмірі 2 988 446,04 грн.

Листом №9748/6/99-99-19-02-01-15 від 05.05.2017 «Про розгляд скарги» ДФС України повідомило позивача, що надміру сплачені кошти мають бути повернені за умови дотримання вимог чинного законодавства.

Правомірність та обґрунтованість дій та бездіяльності відповідача щодо ненадання третій особі висновку про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з частинами 1,3 статті 301 Митного кодексу України (далі - МК) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до бюджетного та податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначена, діючим на час виникнення спірних відносин, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок № 618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 (в редакції на час виникнення спірних відносин), для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Згідно з пунктами 2, 3, 4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618 визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 618 встановлено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами відбувається при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015, який є чинним з 22.01.2016.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України із зазначенням шляху перерахування коштів.

Крім того, зі змісту Порядку №618 вбачається, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач неодноразово подавав заяви про повернення надмірно сплачених сум митних платежів, зокрема, в лютому та червні 2015 року та в березні 2017 року, однак відповідачем було відмовлено у їх задоволені з зазначенням про: необхідність надання довідки про відсутність податкового боргу та документів, що підтверджують право на проведення досліджень ТОВ «INCOLAB SERVICES UKRAINE»; неналежність форми довідки про відсутність податкового боргу та факту наявності податкового боргу у відокремленого підрозділу позивача; необхідність надання банківських платіжних документів, якими підтверджується факт оплати рахунку-фактури від 12.12.2014 №1212-4 на суму 6 294 486,68 дол. США.

При цьому суд першої інстанції, дослідивши зміст поданих позивачем заяв про повернення надміру сплачених коштів, вірно зазначив, що всі заяви позивача відповідали вимогам Порядку №618, зокрема: вони були подані протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми; у заявах зазначалися причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи та напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Факт переплати митних платежів підтверджується митними деклараціями №500010003/2014/009085 від 11.12.2014, №500010003/2015/000419 від 15.01.2015, №500010003/2014/008980 від 04.12.2014, №500010003/2015/000418 від 15.01.2015, а її розміри відповідачем не спростовуються.

Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що з моменту завершення процедури митного оформлення, на етапі розгляду заяви про повернення переплати митних платежів, у митного органу відсутнє право витребувати від платника податків та зборів документи, інші ніж передбачено ст. 43 Податкового кодексу України та Порядком №618.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для відмови у поверненні позивачу переплати митних платежів.

Відповідно до п. 8 - 11 Порядку № 1146 від 15.12.2015 року «Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» (далі - Порядок № 1146) передбачено, що законодавчою передумовою повернення коштів є складання митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Проте, як встановлено судом Одеською митницею ДФС такий висновок не підготовлено, внаслідок чого не відбулося повернення позивачу надмірно сплачених коштів.

Отже враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в цьому випадку відсутні, відповідачем не було вжито передбачених законом дій щодо надання вищевказаного висновку або відмови в його наданні, а лише надано формальні письмові відповіді про можливість повернення коштів у випадку дотримання вимог законодавства, тому мала місце відповідна протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо ненадання органу казначейської служби висновку про повернення із бюджету коштів.

Враховуючи те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Суд першої інстанції, зважаючи на те, що саме митний орган проводить перевірку наявності надмірно сплачених митних платежів, визначає їх розмір, складає та направляє до органу казначейства висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, обґрунтовано зобов'язав митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем документів на підтвердження відповідності лабораторії ТОВ «INCOLAB SERVSCES UKRAINE», слід зазначити про їх безпідставність враховуючи те, що згідно з п. 8.2 - 8.4 Специфікації 35 до вищезазначеного Контракту постачання вугілля, товар вважається переданим за якістю за даними, встановленими незалежною лабораторією в порту призначення, а саме ТОВ «INCOLAB SERVSCES UKRAINE». Отже зазначена юридична особа є незалежною організацією, яку погоджено сторонами Контракту для здійснення перевірки та приймання вугілля.

Документи щодо підтвердження акредитації цієї лабораторії, а саме копія свідоцтва про атестацію №ВЛ-051/2014 від 18.03.2014 року позивачем була надана відповідачу.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження факту надмірної сплати митних платежів слід зазначити, що після визначення якісних показників вугілля та розрахунку остаточної ціни товару, позивачем 15.01.2015 року було надано відповідачу додаткові декларації:

- №500010003/2015/000418, в графі 12 якої вказано вартість товару у розмірі 90 372 679,60 грн., в графі 47 цієї декларації вказано суму ПДВ у розмірі 2 820 881,33 грн., яка підлягає поверненню, про що свідчить код способу розрахунку « 99»;

- №500010003/2015/000419, в графі 12 якої вказано вартість товару у розмірі 5 368 276,94 грн., в графі 47 цієї декларації вказано суму ПДВ у розмірі 167 564,71 грн., яка підлягає поверненню, про що свідчить код способу розрахунку «99» які було прийнято відповідачем до митного оформлення.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 264 МК України, вказані обставини свідчать про погодження з митницею сум надмірно сплачених митних платежів.

Щодо доводів відповідача про можливу наявність у позивача податкового боргу та необхідністю підтвердження його відсутності довідкою встановленої форми слід зазначити, що згідно з Порядком № 618 подання такої довідки саме позивачем не передбачена.

Разом з цим, п. 7 Порядку № 1146 обов'язок перевірки факту наявності або відсутності податкового боргу покладається на митницю ДФС. Проте наявність у позивача податкового боргу на час виникнення спірних відносин відповідачем не доведено.

Також, є безпідставними доводи відповідача щодо необхідності надання позивачем банківських платіжних документів, якими підтверджується факт оплати рахунку-фактури від 12.12.2014 року № 1212-4 на суму 6294286,68 дол. США, оскільки разом з митними деклараціями позивачем були подані всі передбачені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України документи які давали змогу відповідачу визначити митну вартість товарів.

Крім того, слід зазначити, що напрямок перерахування коштів було зазначено позивачем в його листах відповідачу, а саме від 09.02.2015 року №24/216 та № 24/217, від 07.04.2016 року № 24/722, від 07.03.2017 року № 01/192.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеською митницею ДФС - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 808/2165/17- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 328, 329 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко