Рішення № 72618044, 02.03.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2018 року м. Рівне №817/1475/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" доДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 06.10.2015 №0004621501, яким збільшено суму грошового зобов’язання в розмірі 220518 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 110259 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень, та діяв не у спосіб, що прямо передбачений чинним законодавством України, адже під час проведення перевірки та винесення протиправних висновків податковий орган взяв до уваги не виключно вичерпний перелік відомостей та даних, котрі є предметом камеральної перевірки (відомості та дані з податкових декларацій, системи електронного адміністрування податку на додану вартість, єдиного реєстру акцизних накладних, системи електронного адміністрування реалізації пального), але і дані Єдиного реєстру податкових накладних та листа № 12439/17-16-15-01-07 від 10.06.2015 року.

Зважаючи на вищевикладене позивачем зазначено, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки 17.09. 2015 року та як наслідок складання Акту № 25/l7-16-15-01/38485617 від 17.09. 2015 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» за березень 2015 року діяв не в межах та не у спосіб, що прямо передбачений чинною нормативно-правовою базою, а саме взяв до ваги документи та відомості, котрі беруться до уваги контролюючим органом під час проведення документальних перевірок, а отже вийшов за межі наданих йому повноважень під час проведення камеральної перевірки 17.09. 2015 року, що в свою чергу суперечить чинному законодавству України та нівелює наслідки такої перевірки.

Враховуючи той факт, що ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області під час проведення перевірки застосовувала те, що не передбачено порядком проведення камеральних перевірок, а отже вийшла за межі наданих останній повноважень. Зафіксована інформація у Акті № 25/17-16-15-01/38485617 від 17.09. 2015 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Володимирська фабрика гофpотари» за березень 2015 року не може бути взята до уваги судом, оскільки така інформація одержана з порушенням закону.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач позов заперечив, подав письмовий відзив на позовну заяву. В його обґрунтування зазначив, що актом № 25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Володимирська фабрика гофротари", код ЄДРПОУ 38485617 за березень 2015 року встановлено порушення п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) завищено рядок 20.2 суму від'ємного значення, у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 2001.3 ст.2001 Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних а Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 367473 грн., що призвело до згортання рядка 18 (позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного податкового звітного періоду) та відповідно заниження суми нарахування по рядку 25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду на суму 220518 грн. та порушено порядок ведення податкового обліку.

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" мало право відобразити у р.20.2 Декларації "Від’ємне значення у сумі залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 2001.3 ст. 2001 Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних" у звітному періоді, в якому було здійснено таке збільшення, тобто квітень 2015 року.

Також, відповідач, вказує на безпідставність доводів позивача про те, що контролюючим органом окрім вказаних в пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України відомостей використано лист № 12439/l7-16-15-01-07 від 10.06. 2015 року, інші бази даних, оскільки вищевказані відомості не використовувались для встановлення порушення.

З огляду на вказані обставини, відповідач вважає, що контролюючим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2015 № НОМЕР_1.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмовому відзиві. Просила у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, судом встановлено наступне.

17.09.2015 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, у порядку пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75, п. 76.1 статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 99 від 11.03.2015 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Володимирська фабрика гофротари".

За результатами такої перевірки було складено Акт №25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Володимирська фабрика гофротари", код ЄДРПОУ 38485617 за березень 2015 року (а.с. 29-31).

Позивач не погодився з висновками акту перевірки подав на них заперечення до ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (заперечення від 24.09. 2015) (а.с. 32-35).

Відповідно до відповіді на заперечення № 21280/17-16-15-01-10 від 02.10.2015 ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишила висновки, викладені в акті № 25/17-16-15-01/38485617 від 17.09. 2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року - без змін (а.с. 36-38).

За наслідками висновків акту камеральної перевірки ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.10.2015 №0004621501, яким збільшено ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" суму грошового зобов’язання в розмірі 220518 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 110259 грн. (а.с. 8).

Позивач не погодився з вище вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до Головного управління ДФС у Рівненській області (скарга №322/10-15 від 15.10.2015 ) (а.с. 40-45).

Рішенням Головного управління ДФС у Рівненській області №419/10с/17-00-10-04-04/224 від 15.12.2015 про результати розгляду скарги було відмовлено в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 47-49).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся зі скаргою №410/12-15 від 25.12.2015 до ДФС України (а.с. 50-55).

Рішенням ДФС України №3493/6/99-99-10-01-01-25 від 17.02.2016 про результати розгляду скарги було відмовлено в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 57-59).

З акту перевірки № 25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015 вбачається, що перевіркою правильності заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 встановлено порушення п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями): завищено рядок 20.2 суму від’ємного значення, у сумі залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 ст.200-1 Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 367473 грн. Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних збільшення реєстраційної суми відбулося 16.04. 2015 року, про що ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» повідомлено листом № 12439/17-16-15-01-07 від 10.06.2015 року.

Вказане порушення, призвело до згортання рядка 18 (позитивне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного податкового звітного періоду) та відповідно заниження суми нарахування по рядку 25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду) на суму 220518 грн. та порушено порядок ведення податкового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно зі частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Статтею 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних норм права судом встановлено, що у ході камеральної перевірки контролюючим органом здійснюється виключно перевірка даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків суцільним порядком та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Використання інших даних контролюючим органом при проведенні камеральних перевірок платників податків нормами Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено.

Із змісту акту перевірки № 25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015 судом встановлено, що перевіркою правильності заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 встановлено порушення п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме завищено рядок 20.2 суму від’ємного значення, у сумі залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 ст.200-1 Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 367473 грн. Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних збільшення реєстраційної суми відбулося 16.04. 2015 року, про що ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» повідомлено листом № 12439/17-16-15-01-07 від 10.06.2015 року.

Вказане порушення, призвело до згортання рядка 18 (позитивне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного податкового звітного періоду) та відповідно заниження суми нарахування по рядку 25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду) на суму 220518 грн. та порушено порядок ведення податкового обліку.

Оскільки листом № 12439/l7-16-15-01-07 від 10.06. 2015 року відповідачем було лише повідомлено позивача про порушення щодо збільшення реєстраційної суми, а вказані відомості не використовувались для встановлення порушення, то судом відхиляється твердження позивача про те, що контролюючим органом у ході камеральної перевірки та визначення грошового зобов’язання було використано даний лист.

Разом з тим, судом відхиляється твердження позивача щодо використання баз даних не передбачених ст. 75 Податкового кодексу України, оскільки із змісту акту камеральної перевірки судом не встановлено такого використання, а позивачем не подано жодного доказу на підтвердження його доводів.

За наведених положень законодавства та змісту акту камеральної перевірки, судом встановлено, що відповідачем правомірно у межах камеральної перевірки здійснено методологічні, арифметичні дослідження правильності відображення позивачем показників декларації з ПДВ за березень 2015 року та встановлено порушення п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, наведені позивачем у позовній заяві доводи щодо відсутності повноважень у відповідача на визначення податкових зобов'язань за даними камеральної перевірки відхиляються судом, як безпідставні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень повністю обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача не правомірні, не обґрунтовані та не підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, то в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" (код ЄДРПОУ 38485617, АДРЕСА_1, 33027) до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 34327770, вул. Відінська, 8, м. Рівне, Рівненської області, 33023) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.10. 2015 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 07 березня 2018 року.

Суддя Зозуля Д.П.