Рішення № 72617977, 05.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6698/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169,–

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 05.02.2018р. вхід.№3189/18), просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України Одеської митниці ДФС №UA500040/2017/00169.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” при визначенні митної вартості товару за ціною договору (контракту) повністю дотримано вимоги Митного кодексу України, котрі є обов’язковими для використання даного методу визначення митної вартості товару, зокрема, до Одеської митниці ДФС надано усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також, ТОВ “Промисловий стандарт” наголошує, що митним органом не зазначено яким чином, за наявності інших товаросупровідних документів, виявлена неузгодженість вплинула чи могла вплинути на задекларовану позивачем митну вартість товару, не повідомлено декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження, які відомості запитувані документи мають підтвердити. Крім того, на думку позивача, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Позивач також зазначає, що під час митного оформлення декларантом позивача до митного органу надано платіжні доручення від 14.04.2017року на суму 11820дол.США, від 07.06.2017року на суму 27554дол.США, від 21.06.2017року на суму 2104,21дол.США.

Відповідач – Одеська митниця ДФС з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№579/18 від 10.01.2018р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169, оскільки в документах, які надано декларантом до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500040/2017/010784 від 03.08.2017р., містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: не надано документів по сплаті морського фрахту в пункті прибуття контейнера з товаром, згідно з записом у коносаменті від 01.06.2017р. №NYKSSH6BRD053200; специфікації до контракту від 28.03.2017Р. №1 та №2 не засвідчені круглою печаткою фірми-відправника, як у контракті, та не мають підпису відповідальної особи. У специфікаціях не вказані умови поставки товарів, що унеможливлює здійснення перевірки митної вартості товару; Інвойс завірено лише штампом, відсутні печатка та підпис відповідальної особи; опис товару №1 – «з вмістом нетекстурованих ниток з поліефірів менш як 85 мас% габардин», товару №2 – «саржевого плетіння з синтетичних штапельних волокон» та «для цивільного використання», що вказано у гр.31 митної декларації, не підтверджено товарно-супровідними документами або експертними висновками; платіжні доручення від 14.04.2017р. №3, від 07.06.2017р. №6, та від 21.06.2017р. №8 не мають посилання на відповідний інвойс. Сума валюти у доларах США не відповідає ані сумі, вказаній у специфікаціях та інвойсі, ані сумі, вказаній у графі 45 МД; у копії декларації країни відправлення немає перекладу, що не дає можливості перевірити дані по вказаному документу, а саме - відправника, отримувача товару, по якому контракту та інвойсу дану партію товару відправлено. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості. У зв’язку з чим, Одеською митницею декларанта повідомлено про необхідність, протягом 10 календарних днів, для підтвердження заявленої митної вартості, подання додаткових документів, а саме: каталогів, специфікацій, прейскурантів виробника товару, виписок з бухгалтерської документації; висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, та повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Крім того, відповідач зазначає, що за результатами проведених між декларантом та Одеською митницею ДФС консультацій у відношенні товару №1 обрано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, а щодо товару №2 – резервний. Також, за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, а саме: рівень митної вартості товару №1 МД є більшим (МД від 18.05.2017р. №UА125110/2017/407814), та становить 3,6111 долара США за кг.нетто, а рівень митної вартості товару №2 МД є більшим (МД від 22.05.2017р. №UА100070/2017/200809), та становить 3,75 долара США за кг.нетто. Отже, у зв’язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, Одеською митницею ДФС правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, а також Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/6698/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169.

Ухвалою суду від 14.02.2018р. закрито підготовче провадження, та призначено справу №815/6698/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA 500040/2017/000010/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № UA 500040/2017/00169, до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи митного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 28.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” (Покупець) та SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу (контракт) №280317-2, згідно з п.1.1, 1.2, 2.1, 3.1-3.3 якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію, яка постачається в період дії договору відповідно до обумовлених у погоджених у Специфікації номенклатурі, асортименті, кількості, цінах та на умовах, котрі вказано в даному Договорі. Перелік необхідного товару вказується у Специфікації, котра є доповненням до даного Договору, та є його невід’ємною частиною. Найменування товару, його кількість, характеристики, ціна за одиницю товару повинні відповідати відомостям, зазначеним у Специфікації. Ціна (вартість) товару, котрий постачається за даним Контрактом, визначається Специфікацією. Валюта платежу – долар США. Загальна вартість контракту складає 39374 долара США.

Судом з’ясовано, що 28.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” (Покупець) та SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу (контракт) №280317-2 з аналогічними істотними умовами, лише змінено кількість товару, та загальну вартість контракту на 41478,21 долара США.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов вищеозначеного контакту SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) відвантажило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” (Покупець) промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з ? , склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 41478,21 долара США, про що свідчать наявні у матеріалах справи Інвойси від 30.05.2017р. №JJ01-1705-IST01.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Специфікації №1 до Контакту №280317-2 від 28.03.2017р., Продавець продав, а Покупець придбав промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з , склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 39374 долара США.

Згідно зі Специфікацією №2 до Контакту №280317-2 від 28.03.2017р., Продавець продав, а Покупець придбав промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з водовідштовхувальним просоченням, склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 2104,21 долара США.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору купівлі-продажу (контракт) від 28.03.2017р. №280317-2 SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) поставило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” (Покупець) промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з водовідштовхувальним просоченням, склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 41478,21долара США.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару, та підтвердження митної вартості товару, декларантом позивача ТОВ «Ламарін», разом з митною декларацією №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017р. до Одеської митниці ДФС подано договір купівлі-продажу №280317-2 від 28.03.2017р., Пакувальний лист (Packing list) №JJ01-1705-IST01 від 30.05.2017р., Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №JJ01-1705-IST01 від 30.05.2017р., Мастер коносамент (Master bill of lading) №NYKODS-LSE1726N від 09.07.2017р., Коносамент (Bill of lading) №NYKSSH6BRD053200 від 01.06.2017р., Коносамент (Bill of lading) №SHA8765177 від 01.06.2017р., Навантажувальний документ (Bordereau) №417 від 11.07.2017р., Сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP)) №G173203900920007 від 01.06.2017р., та інші товарно-супровідні документи.

Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом позивача ТОВ «Ламарін» для підтвердження митної вартості товару, документів фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: не надано документів по сплаті морського фрахту в пункті прибуття контейнера з товаром, згідно з записом у коносаменті від 01.06.2017р. №NYKSSH6BRD053200; специфікації до контракту від 28.03.2017Р. №1 та №2 не засвідчені круглою печаткою фірми-відправника, як у контракті, та не мають підпису відповідальної особи. Крім того, в специфікаціях не вказано умови поставки товарів, що унеможливлює здійснення перевірки митної вартості товару; Інвойс завірено лише штампом, відсутні печатка та підпис відповідальної особи; опис товару №1 – «з вмістом нетекстурованих ниток з поліефірів менш як 85 мас% габардин», товару №2 – «саржевого плетіння з синтетичних штапельних волокон» та «для цивільного використання», що вказано у гр.31 митної декларації, не підтверджено товарно-супровідними документами або експертними висновками; платіжні доручення від 14.04.2017р. №3, від 07.06.2017р. №6, та від 21.06.2017р. №8 не мають посилання на відповідний інвойс. Сума валюти у доларах США не відповідає ані сумі, вказаній у специфікаціях та інвойсі, ані сумі, вказаній в графі 45 МД; у копії декларації країни відправлення немає перекладу, що не дає можливості перевірити дані по вказаному документу, а саме - відправника, отримувача товару, по якому контракту та інвойсу дану партію товару відправлено.

З урахуванням чого, та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у МД №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017р., митним органом, на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, зобов’язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, виписки з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

09.08.2017р. декларантом позивача ТОВ «Ламарін» на адресу Одеської митниці ДФС надіслано Листи ТОВ "Промисловий стандарт" від 08.08.2017р. №0808, №08082, проформу-інвойс від 23.03.2017р. №jj170323, два комерційних інвойси від 30.05.2017р. за однаковим номером №JJ01-1705-IST01, рахунок на оплату морського перевезення та транспортно-експедиційних послуг від 31.07.2017р. №8069, лист ТОВ "Промисловий стандарт" від 08.08.2017р. №08082017/1 з калькуляцією жилета сигнального зі світловідбиваючими стрічками за кодом документу 3006 - калькуляція транспортних витрат, лист ПАТ "Комерційний банк "Глобус" від 04.08.2017р. №1144, митну декларацію країни відправлення з перекладом, технічну довідку відправника від 21.07.2017р., та Лист ТОВ "Ламарін" від 09.08.2017 №1005.

11.08.2017р. декларантом позивача ТОВ "Ламарін" на адресу митного органу надіслано Листи від 09.08.2017р. №1005-1, №1005-2, у яких, серед іншого, зазначено, що жодні інші документи надаватися не будуть.

У зв’язку з чим, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017р. товару, Одеською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169.

Не погоджуючись з означеними Рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169, винесено контролюючим органом неправомірно, безпідставно та у порушення приписів чинного митного законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Уразі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом ТОВ “Промисловий стандарт” для підтвердження митної вартості товару документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме: до митного органу не надано документів по сплаті морського фрахту в пункті прибуття контейнера з товаром, згідно з записом у коносаменті від 01.06.2017р. №NYKSSH6BRD053200; специфікації до контракту від 28.03.2017Р. №1 та №2 не засвідчені круглою печаткою фірми-відправника, як у контракті, та не мають підпису відповідальної особи. Крім того, в специфікаціях не вказано умови поставки товарів, що унеможливлює здійснення перевірки митної вартості товару; Інвойс завірено лише штампом, відсутні печатка та підпис відповідальної особи; опис товару №1 – «з вмістом нетекстурованих ниток з поліефірів менш як 85 мас% габардин», товару №2 – «саржевого плетіння з синтетичних штапельних волокон» та «для цивільного використання», що вказано у гр.31 митної декларації, не підтверджено товарно-супровідними документами або експертними висновками; платіжні доручення від 14.04.2017р. №3, від 07.06.2017р. №6, та від 21.06.2017р. №8 не мають посилання на відповідний інвойс. Сума валюти у доларах США не відповідає ані сумі, вказаній у специфікаціях та інвойсі, ані сумі, вказаній в графі 45 МД; у копії декларації країни відправлення відсутній переклад, що не дає можливості перевірити дані по вказаному документу, а саме - відправника, отримувача товару, по якому контракту та інвойсу дану партію товару відправлено.

Між тим, суд не погоджується з означеною позицію митного органу, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, та вбачається з наявної у матеріалах справи Довідки ДСВ Логістика від 14.07.2017р. №03\14, транспортні витрати по перевезенню вантажу (отримувач ТОВ «Промисловий стандарт») в контейнері 1х40’DV TCKU4520589, коносамент SHA8765177 за маршрутом: Китай – держ.кордон України (Одеський морський порт) становить 66167,38грн. Страхування вантажу не проводилось.

Також, судом з’ясовано, що відповідно до п.п.3.1-3.3, 4.1, 4.2, 5.1-5.3 Договору купівлі-продажу (контракт) №280317-2 від 28.03.2017р., ціна (вартість) товару визначається Специфікаціями. Валюта платежу – долар США. Загальна вартість контракту 39374 долара США. Товар постачається на умовах Шанхай (Китай) (Інкотермс 2010). Товар відвантажується окремими партіями відповідно до Специфікацій. Сплата за товар здійснюється в доларах США банківським переказом. Платіж заданим контрактом здійснюється 30% авансовим платежем за кожну партію товару. Переказ 70% платежу здійснюється після випуску оригіналів відвантажувальних документів та надання копій коносамента, пакувального листа, інвойсу Покупцю факсимільним зв’язком або електронною поштою.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищеозначеного контакту SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) поставило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” (Покупець) промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з ? , склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 41478,21 долара США, про що свідчать наявні у матеріалах справи Інвойси від 30.05.2017р. №JJ01-1705-IST01.

Зокрема, відповідно до наявної у матеріалах справи Специфікації №1 до Контакту №280317-2 від 28.03.2017р., Продавець продав, а Покупець придбав промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з ? , склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 39374 долара США.

Згідно зі Специфікацією №2 до Контакту №280317-2 від 28.03.2017р., Продавець продав, а Покупець придбав промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з водовідштовхувальним просоченням, склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 2104,21 долара США.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” перераховано на користь контрагента за Договором купівлі-продажу (контракт) №280317-2 від 28.03.2017р. грошові кошти на загальну суму 41478,21 долара США, з яких 11820 доларів США, що становить 30% вартості товару, згідно платіжного доручення від 14.04.2017р. №3, 27554 долара США, що становить 70% вартості товару, згідно платіжного доручення від 07.06.2017р. №6, 2104,21 долара США згідно платіжного доручення від 21.06.2017р. №8. В означених платіжних дорученнях зазначено, що призначенням платежу є Contract 280317-2 Data 28/03/2017.

Крім того, відповідно до наявної у матеріалах справи митної експортної товарної декларації Китайської Народної Республіки №223120170001529972 від 25.05.2017р., відправником товару є SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED, номер коносамента №NYKSSH6BRD053200, порт призначення «Одеса», умови угоди FOB.

Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Не заслуговують, при цьому, на увагу суду, як на підставу для коригування митної вартості товару, посилання Одеської митниці ДФС на те, що специфікації до контракту від 28.03.2017Р. №1 та №2 не засвідчені круглою печаткою фірми-відправника, як у контракті; Інвойс завірено лише штампом, відсутні печатка та підпис відповідальної особи, оскільки окреслені недоліки, за наявності інших належних та достатніх доказів, не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Судом також встановлено, що у Рішенні Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1 контролюючим органом для товару №1 зазначено вартість 3,6111 доларів США за кг., для товару №2 – 3,75 доларів США за кг. При цьому, для товару №1 кількість товару вказано 19119, що згідно Інвойсів від 30.05.2017р. №JJ01-1705-IST01, від 23.03.2017р. №JJ170323, є довжиною тканини у метрах, а вага товару складає 4764кг.; для товару №2 митним органом у спірному рішенні кількість визначено 42232, що також є довжиною товару у метрах, а вага товару становить 12718кг.

Отже, судом з’ясовано, що Одеською митницею ДФС у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1 невірно вказано кількісні показники, у зв’язку з чим неправомірно визначено митну вартість товару.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що надані декларантом ТОВ “Промисловий стандарт” до контролюючого органу з метою підтвердження митної вартості товару документи містять усю необхідну інформацію про товар, та його ціну.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, Одеською митницею ДФС на підставі відомостей з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) про оформлення аналогічних товарів встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено, є більшим ніж заявлено, у зв’язку з чим митну вартість визнано як для ідентичних товарів, а саме для товару №1 – 3,6111 доларів США за кг. (декларація від 18.05.2017р. №UA125110/2017/407814), а за резервним методом для товару №2 – 3,7500 доларів США за кг. (декларація від 22.05.2017р. №UA100070/2017/200809).

Між тим, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

До того ж, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що імпортований позивачем – ТОВ «Промисловий стандарт» товар придбано у Компанії SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED за Договором купівлі-продажу (контракт) №280317-2 від 28.03.2017р. за загальною вартістю 41478,21 доларів США.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею ДФС належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту .

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що декларантом позивача - ТОВ «Промисловий стандарт» до Одеської митниці ДФС за вказаним зовнішньоекономічним договором надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Також, Одеською митницею ДФС не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ «Промисловий стандарт» саме методу визначення митної вартості для ідентичних товарів, та резервного методу визначення митної вартості товару, задекларованого у митній декларації №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017р., без послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст.57 Митного кодексу України, та без належного обґрунтування неможливості їх застосування.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею ДФС заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий стандарт» шляхо визнання протиправними та скасування Рішення Одеської митниці ДФС коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169, складеної Одеською митницею ДФС.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного митного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул.Гайдара,21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий стандарт” (61010, м.Харків, вул.Греківська,25, код ЄДРПОУ 38775646) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3300(три тисячі триста)грн. 54коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.