Рішення № 72617945, 01.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/542/18

01 березня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України у Львівській області від 18.12.2017 року №1106 о/с про звільнення ОСОБА_1, майора міліції, начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу ГУ МВС, з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів); поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015 року; стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 08.02.2018 року відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Головного управління МВС України у Львівській області від 18.12.2017 року №1105 о/с, на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року у справі №813/1756/17, позивача було поновлено на посаді начальника сектора карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області з 07.11.2015 року. Наказом від 18.12.2017 року №1106/ос Головного управління МВС України у Львівській області позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів). Таке звільнення позивач вважає протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує його конституційні права.

Відповідач на день розгляду справи відзиву на позовну заяву чи будь-яких інших клопотань по справі не подав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 прийнятий на службу до органів внутрішніх справ 08.08.2000 року.

З 2013 року працював на посаді начальника сектора карного розшуку Миколаївського районного відділу ГУ МВС у Львівській області.

Наказом № 848 о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі №813/6355/15, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015 року про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Поновлено ОСОБА_1, майора міліції, на посаді начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07.11.2015 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл.Ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108578) в користь ОСОБА_1 (м. Миколаїв, вул. Міцкевича, 42, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 5597 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 52 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року у справі №876/3290/16 апеляційну скаргу Головного управління поліції у Львівській області задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у адміністративній справі №813/6315/15 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015р. про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 34763 (тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят три гривні) 28 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за виключенням податків та інших обов’язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11 квітня 2017 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ №1019 о/с, на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/3290/16 від 27.10.2016 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

11 квітня 2017 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ №1048 о/с, яким звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за ст.64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1, начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з 06.11.2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року у справі №813/1756/17 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області №1048 о/с від 11.04.2017 року про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015 року. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області на користь ОСОБА_1 36 683 (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят три гривні) 28 коп., середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за виключенням податків та інших обов’язкових платежів. Зобов’язано Головне управління Національної поліції у Львівській області у відповідності до п.9 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про національну поліцію» прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав в ГУ МВС України у Львівській області станом на 06.11.2015 року.

18 грудня 2017 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ №1105 о/с про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року у справі №813/1756/17, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

18 грудня 2018 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ №1106 о/с, яким, згідно п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ України / через скорочення штатів / майора міліції ОСОБА_1 / М-254323/, начальника сектору карного розшуку Миколаївського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015 року.

Позивач не погоджується з наказом про звільнення з посади з огляду на його протиправність, яка встановлена судовими рішеннями у справі №813/6315/15 та у справі №813/1756/17. Зокрема, вказує, що попередні звільнення зі служби відбулися за аналогічних підстав, що у спірному випадку.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини сторін регулюються Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року.

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Отже, законодавець імперативно визначив спосіб і час попередження відповідних працівників.

Відповідно до пункту 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Підпунктом г п.64 Положення №114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Вищезазначені норми Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до п.9 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року у справі №813/1756/17 зобов’язано Головне управління Національної поліції у Львівській області у відповідності до п.9 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав в ГУ МВС України у Львівській області станом на 06.11.2015 року.

Згідно матеріалів справи, Головним управління Національної поліції у Львівській області позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції та не було зясовано можливості його подальшого використання на службі.

Розглядаючи дану справу суд дійшов до висновку про грубе порушення прав позивача та фактичне ухилення відповідача від виконання рішень суду, про що свідчить формальне видання наказу про поновлення позивача на посаді, та одразу в цей же день його звільнення.

Суд відзначає, що звільнення позивача згідно наказу № 1106 о/с від 18.12.2017 року було здійснено за аналогічних обставин, яким постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року у справі №876/3290/16 та постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року у справі № 813/1756/17 надано правову оцінку.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України у постановах від 28.10.2014 року та 04.11.2014 року встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Згідно матеріалів справи позивач поновлений та звільнений одною датою 07.11.2015 року. Наявні підстави для поновлення позивача на посаді в органі, з якого його було незаконно звільнено, а саме: на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015 року (позивач в цей день не працював).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов’язків, але не більш як за один рік.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч. 3 п. 2 даного Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до оскаржуваного наказу, позивача було звільнено із органів внутрішніх справ з 07.11.2015 року.

Як встановлено в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року та у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року та відповідно до довідки Миколаївського РВ УМВСУ у Львівській області від 07.07.2016 року за № 7243/61/01-2016, позивачу нарахована заробітна плата у вересні 2015 року - 5537 грн. 10 коп., у жовтні 2015 року - 6660 грн. 83 коп. Визначаючи середньоденний розмір заробітної плати, судом враховано кількість робочих днів, визначених у листі Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 року за №10196/0/14-14/13 та заробітну плату, отриману у вересні та у жовтні 2015 року. Середньоденний розмір заробітної плати становить 269 грн. 73 коп. За період вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по 27.10.2016 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 34763, 28 грн., а з 11.04.2017 року по 27.10.2017 року, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року, стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 36683,28 грн.

Отже, період, за який слід стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу - 19.12.2017 року по 01.03.2018 року (50 днів). Всього до стягнення підлягає заробітної плата за час вимушеного прогулу в розмірі 13 486,50 грн., а саме: 50 (днів) х 269,73 грн. (розмір середньоденної заробітної плати), яку слід стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача та стягнення грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Таким чином, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при вивільненні працівників міліції (зокрема, створення територіальних органів впродовж місяця, з дня набрання чинності згаданим Законом), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

В іншому випадку, держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов слід задоволити. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 18 грудня 2017 року № 1106 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015 року. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 13 486 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 50 коп. без урахування сум обов’язкових до сплати податків та внесків.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір з сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 18 грудня 2017 року №1106 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015 року.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 13 486 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 50 коп. без урахування сум обов’язкових до сплати податків та внесків.

Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5 664 (п’ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 33 коп. звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.

Повне рішення складено 06 березня 2018 року.