
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог
справа № 813/885/18
07 березня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про визнання незаконним затримання, скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії, -
встановив :
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського прикордонного загону, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, у якому просить суд:
- визнати незаконним затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.11.2017, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України від 02.11.2017, складеного старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску «Грушів- Будомєж» ОСОБА_3
- визнати незаконним затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 09.02.2018 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України від 11.02.2018 у, складеного старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску «Грушів-Будомсж» ОСОБА_4;
- скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16 річного віку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що: згідно ухвали Жовтневого райсуду Дніпропетровської області від 20.09.17 за цив. спр. № 201-113493-17-ц від 02.11.2017 тимчасово обмежено у праві виїзду з України відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадянину України», складене інспектором прикордонної служби 1-го ВІПС впс «Грушів» Львівського прикордонного загону старшим прапорщиком ОСОБА_3, 02.11.2017 року;
- скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16 річного віку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв’язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що: вищевказана особа знаходиться у розшуку, у зв’язку із спрацюванням БД 1-2 індекс «Р», тимчасово обмежено у праві виїзду з України відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадянину України» складене інспектором прикордонної служби 2-ї категорії перекладачом 1-го ВІПС впс «Грушів» Львівського прикордонного загону прапорщиком ОСОБА_4, 11.02.2018;
- визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України щодо несвоєчасного повідомлення та направлення до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України постанови про відміну розшуку підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.10.2017 по кримінальному провадженню № 42017040010000234 від 25.07.2017;
- зобов'язати Головний центр обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби України вилучити відомості про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з бази даних осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України на підставі постанови слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 від 17.10.2017 року про відміну розшуку підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, сумської області, військовослужбовця військової частини А1302.
При прийнятті ухвали, суддя виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частинами 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно позовної заяви та доданих до неї документів, спірні відносини виникли між позивачем та відповідачами, зокрема, під час здійснення прокуратурою нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017040010000234.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально - процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Слід вказати, що спірні правовідносини, які виникли внаслідок затримання ОСОБА_1 регламентуються Кримінально - процесуальним кодексом України, а відтак знаходяться поза рамками адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд дійшово висновку, що даний спір в частині позовних вимог: визнання незаконним затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.11.2017, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України від 02.11.2017, складеного старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску «Грушів- Будомєж» ОСОБА_3 та визнання незаконним затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 09.02.2018 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України від 11.02.2018 у, складеного старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску «Грушів-Будомсж» ОСОБА_4 не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Враховуючи викладене, за сутністю спору наведені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 170, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України в частині позовних вимог про визнання незаконним затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.11.2017, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України від 02.11.2017, складеного старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску «Грушів- Будомєж» ОСОБА_3 та визнання незаконним затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 09.02.2018 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України від 11.02.2018 у, складеного старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску «Грушів-Будомсж» ОСОБА_4.
2. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Роз’яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Костецький Н.В.
Судове рішення № 72617876, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 07.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/885/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: