Рішення № 72617845, 01.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року справа №813/4809/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сільник Н.Є.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) вернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці ДФС (далі – відповідач), в якій просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС № 890-о від 08.12.2017 року «Про переведення ОСОБА_3А.»;

-зобов’язати Львівську митницю ДФС поновити ОСОБА_3 на посаді державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС з 12.12.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, оскаржуваного наказу, згідно якого ОСОБА_3 переведено з посади державного інспектора кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС. Стверджує, що у відповідача не було підстав для винесення спірного наказу, оскільки не було передбачених у ч.1 ст. 43 Закону України «Про державну службу» підстав для зміни істотних умов праці державної служби. Зокрема, зазначає, що у Львівській митниці ДФС не проводилась ліквідація чи реорганізація, не зменшився фонд оплати праці, не відбувалось скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку з оптимізацією системи державних органів чи структури державного органу. Водночас позивач покликається на ч.1 ст.32 Кодексу законів про працю України, згідно якої переведення на іншу роботу, незалежно від його терміну, мети, причини та інших обставин, допускається лише за згодою працівника, оскільки передбачає зміну істотних умов праці договору. Відтак, вважає, що за відсутності його згоди на переведення на іншу посаду, таке є незаконним, а відповідний наказ про переведення належить скасувати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву покликається на те, відповідно до переліку змін № 3 штатного розпису Львівської митниці ДФС на 2017 рік, із штатного розпису було виведено 16 посад у Відділі кінологічного забезпечення. Натомість було введено 12 посад в Сектор кінологічного забезпечення. Таким чином, вважає, що мала місце обставина, визначена п.3 ч.1 ст.43 Закону України «Про державну службу» - скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу, що є підставою для зміни істотних умов державної служби. Зазначає, що у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.43 Закону України «Про державну службу» відповідач повідомив ОСОБА_3 про виведення посади державного інспектора кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС, на яку він претендував і було йому запропоновано посаду державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС.

Ухвалами судді від 14.12.2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що наказом в.о. начальника Львівської митниці ДФС від 03.08.2017, у зв'язку з затвердженням в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 02.08.2017 переліку змін №3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС, введено в дію перелік змін №3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС.

Відповідно до переліку змін №3 із штатного розпису виведено 16 посад у відділі кінологічного забезпечення, а натомість введено 12 посад у сектор кінологічного забезпечення.

На підставі затвердженого переліку змін №3 до організаційної структури Львівської митниці ДФС на 2017 рік та переліку змін №3 до штатного розпису Львівської митниці ДФС на 2017 рік ОСОБА_3 31.08.2017 року повідомлено про виведення його посади державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та запропоновано посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС, що тягне за собою зміну істотних умов державної служби. Повідомлення погоджено головою первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці.

02.10.2017 року, ознайомившись із вказаним повідомленням, позивач вказав у ньому про свою незгоду з переведенням на запропоновану посаду.

Наказом Львівської митниці ДФС від 08.12.2017 року ОСОБА_3 з 12.12.2017 року переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС. Підстава: штатний розпис Львівської митниці ДФС, повідомлення про виведення посади ОСОБА_3 від 31.08.2017.

Вважаючи зазначений наказ відповідача незаконним, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх обставин, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд застосовує, зокрема, правові норми Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, який згідно з ч.1 ст.3 цього закону регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (ч.3 ст.5 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ч.1 ст.43 ЗУ «Про державну службу», підставами для зміни істотних умов державної служби є: 1) ліквідація або реорганізація державного органу; 2) зменшення фонду оплати праці державного органу; 3) скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Частиною 3 ст. 43 визначено, що зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов’язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

У разі незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Порядок переведення державних службовців регулюється ст. 41 ЗУ «Про державну службу».

Так, державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

Відповідно до ч.2 ст.41 ЗУ «Про державну службу» переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

З системного аналізу зазначених статей ЗУ «Про державну службу» вбачається, що нормативне регулювання переведення державного службовця, що передбачене ст.41 ЗУ «Про державну службу» застосовується також і при переведенні на іншу посаду в зв'язку зі зміною істотних умов державної служби.

Таким чином, враховуючи положення ст.41, 43 ЗУ «Про державну службу», у випадку зміни істотних умов державної служби державний службовець може бути переведений без конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду лише за його згодою, про що має бути подана відповідна заява.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону, яка визначає як підставу припинення державної служби незгоду державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов.

Як з'ясовано з матеріалів справи, у зв'язку із введенням в дію 03.08.2017 переліку змін №3 до штатного розпису Львівської митниці ДФС відділ кінологічного забезпечення (16 посад) реорганізовано в сектор кінологічного забезпечення (12 посад). Оскільки кількість посад у секторі скорочено порівняно з відділом, ОСОБА_3 31.08.2017 року запропоновано рівнозначну посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС.

Однак ОСОБА_3 від запропонованої посади того ж дня відмовився, про що зазначив у повідомленні.

Суд звертає увагу відповідача на пряму норму ч. 2 ст. 41 Закону України «Про державну службу», в якій зазначено, що переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. Тому, не отримавши згоду, ОСОБА_3 та за умови існування службової необхідності, відповідач повинен був запропонувати позивачу інші вакантні посади та не був вправі переводити його на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС.

Відповідач не пояснив суду, чому позивачу не запропонували посаду в секторі кінологічного забезпечення (тобто роботу, яку виконував позивач, з врахуванням його кваліфікації, та не пропонували інших посад категорії «Б» у Львівській митниці ДФС, вакантних станом на 31.08.2017. З цих підстав суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що позивач фактично погодився з переведенням, оскільки зараз виконує обов'язки державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС, та не писав заяви про звільнення у зв'язку зі змінами істотних умов праці, як це передбачено п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу». Адже враховуючи не пропонування відповідачем інших вакантних посад, несправедливим було б вимагати від позивача написання заяви про звільнення у зв'язку зі змінами істотних умов праці.

Крім цього, виходячи з наказу про переведення ОСОБА_3 звільнили з посади державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС.

Проте, наказом Львівської митниці ДФС від 05.10.2017 року введено в дію перелік змін №4 до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС, згідно з яким сектор кінологічного забезпечення знову реформовано у відділ кінологічного забезпечення.

Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що повторні зміни до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС, згідно з яким сектор кінологічного забезпечення знову реформовано у відділ кінологічного забезпечення ще за 2 місяці до прийняття оскаржуваного наказу. Представниками відповідача не обґрунтовано, чому, за таких обставин, було винесено оскаржуваний наказ буз врахування повторних змін до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС.

Порядок роботи та вимоги до інспекторів сектору кінологічного забезпечення регулюються Положенням про кінологічне забезпечення в Державній фіскальній службі.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про кінологічне забезпечення в Державній фіскальній службі до роботи зі службовими собаками залучаються посадові особи митниць ДФС, які мають кінологічну підготовку та/або досвід роботи зі службовими собаками.

ОСОБА_3 відповідає зазначеним критеріям, адже пройшов навчання з 18 квітня 2017 року по 18 травня 2017 року в Департаменті спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС за професійною програмою спеціалізованої підготовки керівників та посадових осіб підрозділів протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС за напрямом «Особливості організації роботи територіальних органів ДФС», нагороджений грамотою за проявлену ініціативу та високий професіоналізм по викриттю та припиненню контрабандного каналу постачання великої партії наркотичного засобу на територію України, почесною грамотою за зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм в роботі, особистий вклад у справу захисту економічних інтересів держави.

В судовому засіданні представниками відповідача не було доведено обґрунтованість переведення ОСОБА_3 з посади інспектора-кінолога на посаду інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС. Проаналізувавши біографічну довідку ОСОБА_3 вбачається, що останній у працює у кінологічній службі з листопада 1994 року, має високі показники в оперативній роботі, систематично вдосконалює рівень своєї професійної підготовки, а відтак суд приходить до глибокого переконання про відсутність доцільності у переведенні працівника, який спеціалізується на виявленні наркотичних засобів, має суттєвий досвід роботи у цій сфері, володіє відповідними навиками, методами на іншу посаду, яка не вимагає відповідної спеціалізованої підготовки працівника, та як наслідок, такі професійні навики при переведенні на посаду інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 не можуть бути використані в повному обсязі, а з часом зникнути повністю, що є неприпустимим з врахуванням необхідності проведення різноманітних форм митного контролю.

Разом з тим, до 01.09.2017 року до сектору (відділу) кінологічного забезпечення Львівської митниці ДФС з посади державного інспектора відділу митного оформлення № 5 м/п «Краковець» на посаду державного інспектора-кінолога сектора кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням, а пізніше 24.10.2017 року на посаду державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС переведений ОСОБА_5, відповідність якого вимогам п. 1 Розділу ІІ Положення про кінологічне забезпечення в Державній фіскальній службі, наявність у нього кінологічної підготовки та досвіду роботи зі службовими собаками, професійну можливість виконувати посадові обов’язки інспектора сектору (відділу) кінологічного забезпечення з біографічної довідки не встановлено та відповідачем не доведено.

З врахуванням вищевикладеного, позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу від 08.12.2017 року №890-0 про переведення ОСОБА_3 є обґрунтованою та її слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Львівської митниці ДФС зобов’язати поновити позивача на посаду державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС з 12.12.2017 року суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 5 КАС, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що звільнення позивача із займаної посади державного інспектора кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та переведення його посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС, здійснено відповідачем без дотримання процедури переведення, визначеної Законом України "Про державну службу", з порушенням справедливого балансу між правами працівника та обов’язку щодо приведення у відповідність чинному законодавству штату органу, чим порушено гарантоване законом право на працю, що має наслідком визнання протиправним та скасування наказу від 08.12.2017 року №890-0 про переведення ОСОБА_3

Відтак, в порядку ст.235 КЗпП України, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є поновлення його на попередній посаді, з якої його незаконно звільнили.

Разом з тим, посада державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС у штатному розписі відсутня. Провівши порівняльний аналіз посадових інструкцій державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС вбачається, що вони є ідентичними, а відтак ефективним та дієвим способом захисту прав працівника є поновлення ОСОБА_3 саме на посаді державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.4 ст.242 КАС України, судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, всупереч обов'язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Відтак, за результатами системного аналізу приписів зазначеного законодавства у взаємозв’язку з обставинами даної справи, керуючись ст. 245 КАС України (повноваження суду при вирішенні справи), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. З приводу цього, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат згідно ст.139 КАС України відсутні.

Згідно п.6 ч.1 ст.244 КАС України, при ухвалення рішення, суд, окрім іншого, вирішує чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Так, згідно з п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 243-246, 255, 371, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС № 890-о від 08.12.2017 року «Про переведення ОСОБА_3А.».

Зобов’язати Львівську митницю ДФС поновити ОСОБА_3 на посаді державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС з 12.12.2017 року.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді допустити до негайного виконання.

Судові витрати зі сторін не стягуються.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2018.

Суддя В.М. Сакалош