Рішення № 72617669, 01.03.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/13/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря – Сириці І.О.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представників:

позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/38/2847 від 14.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 79290 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним усунуто порушення, зазначені в акті перевірки №458/2017ю-Гвр до завершення строку наданого приписом №185/2017ю-Гвр, що підтверджується актом на закриття прихованих робіт №9 від 16.12.2017 року, що свідчить про протиправність прийнятої відповідачем постанови. Також зазначав, що відповідачем не прийнято до уваги його твердження про необхідність облаштування тимчасових споруд та на момент перевірки будівельні роботи практично не були завершені. Адже ним не приховувся факт того, що при прокладенні водопроводу були тимчасові незначні відхилення від проекту, влаштування тимчасових футлярів, а допущені відхилення погоджені з посадовою особою технічного нагляду, що підтверджується актом на закриття прихованих робіт №5 від 06.09.2017 року.

Ухвалою від 16.01.2018 відкрито провадження у даній справі та визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому він просить також врахувати, що тимчасові відхилення від проектної документації, які були усунені вчасно, не створили шкідливі наслідки, а тому на його думку, застосування до нього суворих санкцій не відповідає меті та духу права, та є несправедливими. (а.с.85-88).

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача подав відзив на позов (а.с.56-57) та у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на дотримання посадовими особами ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” під час накладення на позивача штрафу у встановленому законодавством розмірі. Також, зазначав, що порушення позивачем норм Закону України “Про архітектурну діяльність” мали місце, наслідком чого є прийняття уповноваженими посадовими особами відповідача рішення про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 14.12.2018 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на належного Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (а.с.82-83).

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідка, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.07.2013 р., що підтверджується витягом з ЄДР (а.с.53).

У 2017 році на замовлення Гайворонської міської ради ФОП ОСОБА_1 як підрядником здійснювався капітальний ремонт, облаштування мережі вуличного водопроводу по вул. Центральна в м. Гайворон Кіровоградської області.

Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року на підставі наказу №146П від 04.12.2017 року, направлення на перевірку від 04.12.2017 року №520 головним державним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, а саме «Капітальний ремонт. Облаштування мережі вуличного водопроводу по вул. Центральна в м. Гайворон», за результатами якої складено акт №458/2017ю-Гвр від 06.12.2017 (а.с.59, 59-зв., 60-61).

Згідно висновків даного акту позивачем порушено ч.1 ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, а саме під час виконання будівельних робіт на об’єкті “Капітальний ремонт. Облаштування мережі вуличного водопроводу по вул. Центральна в м. Гайворон Кіровоградської області” виявлено відхилення від проектної документації (шифр 29/03-2017) відповідно до арк.1 пояснювальної записки, що у місцях перетину водогону по вул. Центральна з провулками трубу прокласти у бетонних лотках, відповідно до записів авторського нагляду в журналі авторського нагляду прокладку проведено в азбестоцементних трубах діаметром 200 мм, що не відповідає затвердженим проектним рішенням.

За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_4 ДАБІ у Кіровоградській області ОСОБА_5 щодо позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №36/2017ю-Гвр від 06.12.2017 року, яким встановлено порушення ч.1 ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, за що передбачена відповідальність п.8 ч.3 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (а.с.62), а також припис №185/2017ю-Гвр від 06.12.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою виконати роботи відповідно до проекту (шифр 29/03-2017) у строк до 07.01.2018 року (а.с.63).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором винесено постанову №1011-3/38/2847 року від 14.12.2017 року, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, та накладено штраф у сумі 79290 грн. (а.с.13-14).

Не погодившись з цієї постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процедуру проведення контролю ОСОБА_4 Державних архітектурно-будівельних інспекцій, визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.9 ст.4 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Частиною 1 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 року №3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі – Порядок №553).

Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як свідчать матеріали справи, підставою для призначення перевірки було звернення ОСОБА_6 з приводу порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт по вул. Центральній м. Гайворона під час будівництва водогону (а.с.58).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244.

Згідно п.п.19, 20, 21 зазначеного Порядку доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі. Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні допитаний свідок – ОСОБА_5, головний державний інспектор будівельного нагляду ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, який безпосередньо проводив перевірку та приймав оскаржуване рішення, пояснив, що перевірка проводилася за участю представників об’єкту контролю, зокрема і позивача. Був виїзд на об’єкт, після чого повернувшись до міської ради та перевіривши проектну документацію, виявлено порушення, та складено акт, протокол та припис. Після виявлення порушення позивач пояснював, що відхилення від проектної документації це тимчасове порушення. Також зазначав, що на час перевірки будівельні роботи ще були не закінчені.

Позивач в судовому засіданні також пояснював, що ним дійсно було допущено відхилення від проектної документації (а.с.104-107), а саме на перетині водопроводу з провулками, трубу водопроводу положено в азбестоцементній трубі, замість бетонної, але це було здійснено для можливості скорочення терміну будівництва та зменшення незручностей для жителів міста щодо водопостачання. Після перевірки виявлені порушення були усунені.

Даний факт підтверджується також актом на закриття прихованих робіт №5, влаштування футлярів з азбестоцементної труби в місцях перетину водопроводу з провулками. Крім того, зазначено, що допущені відхилення погоджені з технаглядом (а.с.27). Відповідно до журналу загальних робіт вказано, що 06.09.2017 – виконано роботи по влаштуванню футлярів; 16.12.2017 - монтаж бетонних лотків в місцях перетину водопроводу з провулками. (а.с.91-97)

Позивачем в межах строку, встановленого приписом, зокрема, 16.12.2017, усунуто виявлені порушення, викладенні в акті перевірки №458/2017ю-Гвр від 06.12.2017 року, що підтверджується актом на закриття прихованих робіт №9 від 16.12.2017 року (а.с.98).

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” від 14.10.1994 р. №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт допущення позивачем, встановленого управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, порушення ФОП ОСОБА_1 ч.1 ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність” та його усунення, ще до закінчення строку встановленого приписом.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховані вимоги частини 11 статті 7 Закону №877-V відповідно до якої, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про звільнення суб’єкта господарювання від відповідальності за вчинене ним порушення у разі виконання вимог розпорядчого документа про усунення порушень у повному обсязі та у встановлений строк. Невиконання ж вимог такого розпорядчого документа має наслідком притягнення до відповідальності як за вчинене порушення, так і за невиконання вимог контролюючого органу про його усунення.

Оскільки безпосередньо самим Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” відповідальність за порушення вимог спеціальних законів не встановлена, то наявні підстави для висновку, що ч.11 ст.7 Закону №877-V пов’язує обов’язок контролюючого органу не застосовувати до суб’єкта господарювання, у разі виконання ним вимог розпорядчого документу, саме фінансові та адміністративні санкції, передбачені спеціальними законами, в тому числі і ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.

Таким чином, враховуючи положення ч.11 ст.7 Закону №877-V, а також усунення позивачем встановленого управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області порушення позивачем ч.1 ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, суд виключає можливість застосування до позивача штрафу, передбаченого ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду справи відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність спірної постанови, оскільки не довів, що при її прийнятті та накладенні на позивача штрафу враховані усі обставини, що мали значення для прийняття рішення та рішення прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Крім того, суд при прийнятті рішення, враховує судову практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до п.55, 56 рішення Європейського суду з прав людини у справі «”Україна - Тюмень” проти України» від 22.11.2007 (заява № 22603/02), суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див., серед інших, рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, Series A. 52, p. 26, § 69). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. Вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, Суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на «мирне володіння [його] майном» в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу.

Такі ж висновки зазначені і в п.п.61, 78 рішення Європейського суду з прав людини “Брумареску проти Румуніїї” від 28.10.1999 року (заява №28342/95).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова №1011-3/38/2847 від 14.12.2017 року про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та непропорційно. Тому позов про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідач у справі - ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відтак, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1600 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (26300, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/38/2847 від 14.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 79290 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_7