Рішення № 72617584, 01.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року (о 10 год. 53 хв.)Справа № 808/3029/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (далі – ЗДП «Радіоприлад», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5 549 393,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг із земельного податку з юридичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку податкових зобов’язань самостійно визначених шляхом, подання відповідних звітних та уточнюючих декларацій. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 5 549 393,44 грн.

Відповідач позов не визнав, 05.12.2017 надав суду заперечення №131-2804, а 18.01.2018 надав відзив на позов (вх. №1886), у яких посилається на приписи пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 59.1, 59.4 ст. 59, п. 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України та зазначає, що тільки через 60 днів з дня направлення вимоги у податкового органу виникає право на звернення до суду щодо стягнення суми податкового боргу (в тому числі і в порядку звернення до суду з поданням), однак податкова вимога №95-15 від 29.10.2013, прийнята ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, прийнята по узгодженому податковому боргу станом на 28.10.2013, тоді як позовні вимоги стосуються стягнення податкового боргу за 2016-2017 роки. У відзиві додатково зазначає, що у разі коли судом буде прийнято рішення на користь позивача, просить врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 утворено Державний концерн «Укоборонпром», постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 №374 до складу Концерну включено відповідача. Вказує, що ЗДП «Радіоприлад» є державним підприємством, заснованим на державній власності України, у зв’язку з відсутністю замовлень підприємство тривалий час знаходиться в скрутному становищі та існує цілком за рахунок власної господарської діяльності. Посилається також на ті обставини, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 порушено провадження у справі №26/48/09 про банкрутство відповідача, а звіт підприємства з праці підтверджує наявність заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 4 388,6 тис. грн., у зв’язку із чим просить розстрочити виконання рішення суду на три роки рівними частками.

23.02.2018 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №6250), у якій із посиланням на п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України зазначає, що не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився у відповідача після надіслання вимоги не надсилались. Окрім вищенаведеного вказує, що відповідно до п. 95.4 ст. 95 цього Кодексу та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Про деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України погашення податкового боргу здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, так і за рахунок готівки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та письмових поясненнях. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд ухвалюючи рішення надати розстрочку виконання рішення на три роки, із підстав наведених у запереченнях (вх. №6847 від 01.03.2018). Зокрема, вказує, що на день порушення справи про банкрутство ЗДП «Радіоприлад» боргові зобов’язання підприємства склали більш ніж 70 млн. грн.., з них по заробітній платі 10 200 709,59 грн. З листопада 2009 року підприємство знаходилось в процедурі розпорядження майном з великим обсягом боргових зобов’язань та відсутністю достатніх замовлень на виготовлення продукції підприємства, це призвело до погіршення становища на підприємстві, зростання заборгованості по заробітний платі, заборгованості перед Пенсійним фондом України. Зауважує також, що починаючи з жовтня 2017 року відповідач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду з заявами про розстрочення виконання судових рішень, за результатами яких станом на лютий 2018 року ЗДП «Радіоприлад» частково погасило заборгованість у розмірі 233 226,27 грн. перед Пенсійним фондом України. Зважаючи на дієвість даного способу погашення заборгованості, просить суд про розстрочення виконання рішення суду по даній справі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ЗДП «Радіоприлад» (ідентифікаційний код 14313317) є юридичною особою, яка зареєстрована 02.07.1993, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

16.02.2016 відповідачем до ДПІ у Комунарському районі ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію №9017781194 на 2016 рік (звітну), відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання із земельного податку у розмірі 3 459 684,52 грн. Розмір щомісячних платежів за період з січня по листопад 2016 року (включно) становить 288 307,04 грн., за грудень 2016 року – 288 307,08 грн.

У подальшому відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію №9052370360 від 11.04.2016 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (уточнюючу), відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання із земельного податку у розмірі 3 459 883,26 грн., у тому числі 3 459 684,48 грн. – нараховано за даними раніше поданої декларації на 2016 рік, 198,78 грн. – нараховано до збільшення податкового зобов’язання на 2016 рік, зокрема, за період з січня по листопад 2016 року (включно) становить 16,57 грн. щомісячно, за грудень 2016 року – 16,51 грн., а також визначено суму штрафу у розмірі 1,00 грн.

01.12.2016 до контролюючого органу подано податкову декларацію №9230688898 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (уточнюючу), відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання із земельного податку у розмірі 3 491 690,82 грн., у тому числі 3 459 883,26 грн. – нараховано за даними раніше поданої декларації на 2016 рік, 31 807,56 грн. – нараховано до збільшення податкового зобов’язання на 2016 рік, зокрема, за період з січня по грудень 2016 року (включно) становить 2 650,63 грн. щомісячно.

Крім того, 07.02.2017 відповідачем до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію №9012984038 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання із земельного податку у розмірі 4 113 803,13 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за січня та червень 2017 року становить 342 816,93 грн.

Проте самостійно визначені податкові зобов’язання за період з січня 2016 року по червень 2017 року ЗДП «Радіоприлад» сплачені не були, що саме представником відповідача не заперечене у судовому засіданні.

Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 31.10.2013 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 29.10.2013 №95-15 на суму 2 477 571,16 грн., яка вручена уповноваженому представнику підприємства 04.11.2013, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно із даними довідки про заборгованість відповідача встановлено, що станом на час розгляду справи у суді податковий борг ЗДП «Радіоприлад» із земельного податку з юридичних осіб становить 11 192 356,19 грн., із яких заявлено до стягнення у даному провадженні 5 549 393,44 грн.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов’язання в установлені законодавством строки ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема,сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що ЗДП «Радіоприлад» самостійно були визначені податкові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на 2016-2017 роки, однак самостійно визначені податкові зобов’язання за період за січня по грудень 2016 року та січня по червень 2017 року відповідачем у повному обсязі сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 31.10.2013 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 29.10.2013 №95-15 на суму 2 477 571,16 грн., яка вручена уповноваженому представнику підприємства 04.11.2013, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 29.10.2013 №95-15 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв’язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5 549 393,44 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу строком на 36 місяців суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Задоволення заяв про відстрочення або розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що згідно із приписами ст. 378 КАС України відстрочення і розстрочення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім’ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, частиною п’ятою цієї статті Кодексу визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи заявника не є достатніми підставами для розстрочення виконання рішення в розумінні приписів статті 378 КАС України, а тому приходить до висновку, що подана заява про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317, місцезнаходження, 69600, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 3) у всіх банках, що належить такому платнику податків на користь УК у Комунарському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025435 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015 податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5 549 393,44 грн., (код платежу 18010500 на р/р 33218811700005).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 05.03.2018.

Суддя І.В. Батрак