Рішення № 72617573, 05.03.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. справа № 809/137/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську (далі – відповідач) про визнання протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №3629/03 від 28.12.2017 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», зобов`язання призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 23.11.2017 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, на підставі наданої позивачем заяви, відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Вважає, що у позивача наявний пільговий стаж становить 23 роки 6 місяців 19 днів, з них 21 рік 1 місяць 20 днів безперервного стажу роботи з 04.10.1996 року на прокурорських посадах, і 2 роки 4 місяці 29 днів – половина строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка денної форм навчання за період з 01.09.1991 року по 28.06.1996 року, що відповідає необхідному стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

На адресу суду 21.02.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених у позовній заяві вимог заперечив (а.с.21-23). Просив суд в задоволенні позову відмовити, у зв'язку з відсутністю правових підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки з 01.06.2015 року працівникам прокуратури, пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 01.09.1991 по 28.06.1996 проходила навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка юридичного факультету за спеціальністю «Правознавство» (2 роки 4 місяці 29 днів), отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (а.с.13, 16).

Згідно записів в трудовій книжці серії БТ-II № 4642329 належній ОСОБА_1, вона у період з 04.10.1996 по 29.01.2018, тобто по день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, працювала в органах прокуратури України, зокрема працювала:

- з 04.10.1996 року по 01.08.1997 року на посаді помічника прокурора-стажиста;

- з 01.08.1997 року по 20.04.1998 року на посаді помічника прокурора;

- з 20.04.1998 року по 13.07.1998 року на посаді старшого помічника прокурора;

- з 13.07.1998 року по 01.09.1998 року на посаді прокурора кримінально-судового відділу прокуратури області;

- з 01.09.1998 року по 27.04.1999 року на посаді старшого помічника прокурора;

- з 27.04.1999 року по 18.09.2000 року на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю;

- з 18.09.2000 року по 12.11.2002 року на посаді прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах;

- з 12.11.2002 року по 28.02.2012 року на посаді старшого помічника прокурора;

- 28.02.2012 року по 09.08.2012 року на посаді начальника відділу з питань статистики прокуратури області;

- з 09.08.2012 року по 10.09.2012 року на посаді начальника відділу статистики ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань прокуратури області;

- з 10.09.2015 року по теперішній час на посаді начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Івано-Франківської області.

23.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.10).

28.12.2017 управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську прийнято рішення про відмову в призначення пенсії за №3629/03, яке мотивоване тим, що з 01.06.2015 року прокурорським працівникам пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.11).

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач звернулась з даним позовом досуду.

Беручи до уваги наведені обставини, надаючи правову оцінку цим правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Згідно частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

23.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.10).

28.12.2017 управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську прийнято рішення про відмову в призначення пенсії за №3629/03, яке мотивоване тим, що з 01.06.2015 року прокурорським працівникам пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.11).

Суд зазначає, що з 15.07.2015 року введено в дію новий Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VIII, статтею 86 якого в редакції на день звернення позивача за призначенням пенсії, регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України.

На час прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 та станом на 01.06.2015 (до 15.07.2015) діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, статтею 50-1 якого регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України.

Будь-які зміни до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 в частині відсутності права працівникам прокуратури України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, положення статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 є чинними і дають право працівникам прокуратури України на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Згідно листа управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, копії трудової книжки ОСОБА_1 має вислугу років, яка дає право на пенсійне забезпечення, за Законом України «Про прокуратуру» № 1697- VIII , тобто 23 роки 6 місяців та 19 дні, тому відповідно, вона має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VIII (а.с.11-16).

Відтак, відповідачем безпідставно застосовані норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 при відмові у призначенні позивачу пенсії, оскільки норми цього Закону не регулюють спірні правовідносини, а з 15.07.2015 пенсії за вислугу років призначаються відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року.

На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 та дії зазначених в ньому Прикінцевих положень чинним був Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, який з 15.07.2015 втратив свою чинність, і з цього дня вступив в дію Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VIII.

Враховуючи те, що Закон України «Про прокуратуру» № 1697- VIII вступив в силу пізніше, ніж Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213, а також те, що цей закон є спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури, суд не вбачає підстав для застосування положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» до даних правовідносин.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що оскільки на час звернення позивача за призначенням пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 має достатню вислугу років, що передбачена статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIII, то відповідно, відмова органу Пенсійного фонду в призначенні пенсії вислугу років є протиправною.

Суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача від порушень з боку відповідача слід визнати дії управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 призначити та виплачувати пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» протиправними та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VIII з дати звернення до управління.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Згідно вимог частини 1 статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895) вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76000) щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 76018) призначити та виплачувати пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIII.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1, на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIII з дати звернення до управління з 23.11.2017.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), АДРЕСА_1, 76018;

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895), вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Скільський І.І.

Судове рішення постановлено 05.03.2018, у зв’язку із перебуванням головуючого судді на листку непрацездатності.