Ухвала суду № 72617311, 06.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

06 березня 2018 р. Справа №805/561/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «Агро-Бета» до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на боці відповідача: Відділ в Ясинуватському районі міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авціївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Агро-Бета» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на боці відповідача: Відділ в Ясинуватському районі міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авціївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №614381, виданий на ім’я ОСОБА_1 23.10.2012 року.

Адміністративний позов вмотивований тим, що позивач дізнався про наявність оскаржуваного державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №614831 виданий 23.10.2012 року Ясинуватською районною державною адміністрацією в день постановлення Дружківським міським судом Донецької області ухвали про відкриття провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальність «Агро-Бета» про визнання договору емфітевзису недійсним (справа №229/4324/17).

Зазначає, що розпорядженням Ясинуватської районної державної адміністрації від 12.10.2006 року №485 громадянину ОСОБА_2 була виділена в натурі належна йому земельна частка (пай) та 13.09.2007 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №729472. Тобто на час своєї смерті – 2010 рік, він вже був повноправний власник вищевказаної земельної ділянки, яка вже мала кадастровий номер.

Зазначає, що право на земельну частку пай, на яке видано свідоцтво про право на спадщину за законом 27.12.2011 року ОСОБА_1 перейшло у спадщину до покійного ОСОБА_2 лише 14.11.2008 року – вже після отримання 13.09.2007 року ним державного акту на земельну ділянку площею 4,4241 га, кадастровий номер 1425587300:06:000:0469, посилається на те, що ОСОБА_1 успадкував від померлого ОСОБА_2 іншу земельну ділянку.

Позивач посилається на те, що орган, який здійснив друк оскаржуваного акту, допустив технічну помилку та відобразив у ньому дані щодо земельної ділянки ОСОБА_2, тому твердження ОСОБА_1 про те, що зазначена частка (пай) є тією ж самою земельною ділянкою площею 4,4241 га, кадастровий номер 1425587300:06:000:0469, на яку покійний ОСОБА_2 отримав у 2007 році державний акт, є хибним.

У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №614381, виданий на ім’я ОСОБА_1 23.10.2012 року.

Ухвалою від 29.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 06.03.2018 року.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 06.03.2018 року не з'явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представника у відрядженні.

Представники відповідача та третьої особи 1 до судового засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

03.03.2018 року, 06.03.2018 року через відділ діловодства та документообігу суду від представника третьої особи ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та пояснення по адміністративній справі.

Представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що діюче законодавство не передбачає можливості скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, позивачем не вказано правових підстав для скасування такого акту та підстав припинення його права власності на земельну ділянку.

Розглянувши заяву представника позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість за явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Частиною 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явились у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як вбачається із поданої заяви, обґрунтовуючи поважність причин для відкладення розгляду справи представник позивача вказує на його відрядження.

Суд не знаходить підстав для визнання причини неприбуття представника позивача у судове засідання 06.03.2018 року поважними з таких підстав.

Позивач є юридичною особою, що передбачає можливість забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні враховуючи інститут представництва, оскільки юридична особа не позбавлена права надати повноваження щодо представництва її інтересів іншим особам, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак, неможливість прибуття у судове засідання представника позивача з підстав, вказаних у клопотанні, не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки факт перебування представника позивача у відрядженні не перешкоджає позивачеві забезпечити явку іншого представника або безпосередньо його керівника.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та з урахуванням приписів ч.9 ст. 205 КАС України про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши у підготовчому засіданні позовну заяву суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи – 36479128, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30).

Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області було складено державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №729472 виданий 13.09.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Ясинуватської районної державної адміністрації №485 від 12.10.2006 року є власником земельної ділянки площею 4,420 га, розташованої на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (а.с. 9).

16.12.2009 року між ОСОБА_2 (представник ОСОБА_3І.) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» укладено договір про надання права користування земельною ділянкою площею 4,2 га кадастровий номер 1425587300:06:000:0469, розташованої на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області було складено державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №614981 виданий 23.11.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Ясинуватської районної державної адміністрації №273 від 19.09.2012 року є власником земельної ділянки площею 4,241 га, розташованої на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (а.с. 8).

ОСОБА_1 було подано позовну заяву в Дружківський міський суд Донецької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 4,2 га кадастровий номер 1425587300:06:000:0469, розташованої на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (а.с. 11-14).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1, 2 ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №614381, виданий на ім’я ОСОБА_1 23.10.2012 року.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що державний акт на право власності на землю це документ, що посвідчує право власності земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, виданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вважає, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, що визначені у статтях 152 Земельного кодексу України та 16 Цивільного кодексу України.

Отже, суд дійшов висновку, що оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 у справі № 826/10205/14 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 52717227).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, суд звертає увагу, що в разі закриття провадження у справі провадження в суді першої інстанції, сплачена сума судового збору повертається судом лише за клопотанням особи (стаття 7 Закону України "Про судовий збір"), а на момент постановлення судом вказаної ухвали таке клопотання у матеріалах справи відсутнє.

Тобто, повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1762,00 грн. за подання зазначеного позову, що підтверджується квитанцією від 19.01.2018 №2027, може бути вирішено судом в порядку письмового провадження без виклику сторін лише за клопотанням позивача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як встановлено ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

В ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КАС України передбачено, що за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені спірні правовідносини пов'язані із набуттям права власності, даний спір не є публічно-правовим, тому має вирішуватись судом в порядку цивільного судочинства, у зв’язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 17, 110, 111, 121, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про відкладення розгляду справи - відмовити.

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «Агро-Бета» до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на боці відповідача: Відділ в Ясинуватському районі міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авціївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №614381, виданий на ім’я ОСОБА_1 23.10.2012 року.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із відповідним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою позовною заявою в порядку адміністративного судочинства не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Донецького окружного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 6 березня 2018 року.

Суддя Загацька Т. В.