Рішення № 72617067, 06.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/109/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Скобелка» до Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Скобелка» (далі - ПОСП «Скобелка», позивач) звернулося з позовом до Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – Горохівський РВДВС, відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - ОСОБА_1 ОПФУ, третя особа) про визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) від 18.10.2017 ВП № 54306659 та звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.10.2017 державний виконавець Горохівського РВДВС ОСОБА_2 виніс постанову ВП № 54306659 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описав та наклав арешт на майно - будівлю зерноскладу А-1, що знаходиться за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Скобелка, вул. Нова, 49. Вказану постанову керівник ПОСП «Скобелка» отримав у приміщенні Горохівського РВДВС 10.01.2018.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки описане та арештоване за цією постановою майно позивачу не належить та перебуває у пайовому фонді спілки співвласників майнових паїв, а ПОСП «Скобелка» є лише одним із користувачів вказаного майна.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) від 18.10.2017 ВП № 54306659 та звільнити майно з-під арешту.

В поданих до суду Горохівським РВДВС відзиві на позовну заяву від 20.02.2018 (а. с. 70-71) та ОСОБА_1 ОПФУ клопотанні від 23.02.2018 № 708/06 (а. с. 112) відповідач та третя особа проти позовних вимог заперечили з підстав правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, далі - КАС України) (а. с. 1).

В судових засідання, які відбулися у даній справі 21.02.2018 та 02.03.2018, представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у тих же судових засіданнях позов заперечив.

Представник третьої особи Локачинського ОПФУ в судові засідання не прибув, проте у клопотанні від 23.02.2018 № 708/06 ОСОБА_1 ОПФУ просить розглядати справу за відсутності представника управління (а. с. 112).

В подальшому, у судове засідання, призначене на 16:45 06.03.2018, учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 129, 130).

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2017 Волинський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 500/2017 на виконання постанови суду від 24.02.2017 про стягнення з ПОСП «Скобелка» на користь Локачинського ОПФУ заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2015 року по січень 2017 року в розмірі 136483,34 грн. (а. с. 95), який в подальшому був пред’явлений до виконання згідно із заявою Локачинського ОПФУ від 12.07.2017 № 2720/07-22 (а. с. 94).

14.07.2017 державний виконавець Горохівського РВДВС ОСОБА_2 виніс постанову ВП № 54306659 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 803/108/17, виданого 03.07.2017 Волинським окружним адміністративним судом про стягнення з ПОСП «Скобелка» боргу в сумі 136483,34 грн. (а. с. 93).

В подальшому, у межах вказаного виконавчого провадження державний виконавець Горохівського РВДВС ОСОБА_2 виніс постанову ВП № 54306659 від 19.08.2017 про арешт майна боржника, згідно з якою наклав арешт на майно, що належить боржнику ПОСП «Скобелка» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 136483,34 грн. (а. с. 89).

18.10.2017 державний виконавець Горохівського РВДВС ОСОБА_2 виніс постанову ВП № 54306659 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описав та наклав арешт на майно - будівлю зерноскладу А-1, що знаходиться за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Скобелка, вул. Нова, 49, що належить боржнику ПОСП «Скобелка» (а. с. 83).

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.10.2017 ВП № 54306659 була винесена за відсутності представника ПОСП «Скобелка» (а. с. 83) та копія цією постанови була скерована боржнику рекомендованим листом.

Проте, враховуючи, що подана представником відповідача довідка відділення поштового зв’язку від 22.02.2018 з додатком (а. с. 125-127) не дає можливості чітко ідентифікувати, кому саме було вручено поштове відправлення, на наданому позивачем примірнику постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.10.2017 ВП № 54306659 є відмітка про її вручення керівнику ПОСП «Скобелка» 10.01.2018 на підставі поданої того ж дня заяви (а. с. 9-11, 74), а даний позов здано на пошту 22.01.2018 (а. с. 21), тому суд приходить до висновку, що позовна заява подана з дотриманням десятиденного строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1404примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404).

В силу вимог частини першої статті 26 Закону № 1404виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно із частинами п’ятою, шостою статті 52 Закону № 1404 VIII у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

За приписами частин першої - п’ятої статті 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Як передбачено частиною першою статті 58 Закону № 1404, майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувану постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.10.2017 ВП № 54306659 державний виконавець виніс на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, у якій зазначено, що ПОСП «Скобелка» є власником ? частини будівлі зерноскладу А-1, розташованого за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Скобелка, вул. Нова, 49 (а. с. 86-87), право власності на яке не зареєстроване.

При цьому, будь-яких судових рішень щодо скасування зазначеного запису про право власності ПОСП «Скобелка» на вказане майно не надано.

Крім того, на запит Горохівського РВДВС від 19.10.2017 (а. с. 78) Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» надало копію технічного паспорта на вказаний об’єкт нерухомості (станом на 06.11.2007, із внесенням змін від 14.04.2011), у якому ПОСП «Скобелка» зазначено власником незареєстрованої ? частини майна (а. с. 79-82).

Під час судового розгляду справи представники позивача подали суду копію протоколу зборів співвласників ПОСП «Скобелка» від 26.03.2002 № 1 (а. с. 108-111) та копію протоколу узгодження видачі майна в рахунок майнових паїв групі співвласників колишнього КСП «Скобелка» від 02.12.2003 (а. с. 106-107), доводячи тим самим, що спірна будівля зерноскладу перебуває у пайовому фонді спілки співвласників майнових паїв. Крім того, до позовної заяви позивач долучив копію договору оренди нежитлового приміщення від 20.05.2017, за якою голова комісії по розподілу майна (орендодавець) передала ПОСП «Скобелка» (орендар) в користування частину належного йому нежитлового приміщення площею 748 кв. м., що знаходиться за адресою: Горохівський район, с. Скобелка, вул. Нова, 49, ? будівлі зерноскладу, інвентарний номер 31 (а. с. 12-13).

Разом з тим, суду не надано правовстановлюючих документів пайовиків на вказане майно, а також доказів, що спірна будівля не перебуває на балансі ПОСП «Скобелка».

Отже, із поданих учасниками справи документів вбачається спір щодо належності на праві власності ? будівлі зерноскладу А-1, розташованого за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Скобелка, вул. Нова, 49, на яку накладено арешт оскаржуваною постановою.

Суд звертає увагу, що за приписами частини першої статті 59 Закону № 1404 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається із тексту позовної заяви, даний позов мотивовано тим, що ? будівлі зерноскладу А-1, розташованого за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Скобелка, вул. Нова, 49, позивачу не належить у зв’язку із відсутністю державної реєстрації права власності та належністю майна спілці співвласників майнових паїв.

На думку суду, у випадку, якщо є інші особи, які вважають, що ? будівлі зерноскладу А-1, розташованого за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Скобелка, вул. Нова, 49 (на яку накладено арешт оскаржуваною постановою) належить саме їм, а не боржникові ПОСП «Скобелка», то вони можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, як це передбачено частиною першою статті 59 Закону № 1404. Крім того, законодавством не заборонено накладати арешт на майно боржника у випадку його фактичної належності боржнику та за відсутності державної реєстрації права власності на майно за боржником.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.10.2017 ВП № 54306659 винесена з дотриманням вимог статей 56, 58 Закону № 1404, вказаною постановою права позивача як боржника у виконавчому провадженні порушені не були. При цьому, суд окремо звертає увагу учасників справи, що якщо є інші особи, які вважають, що майно, на яке накладено арешт за вказаною постановою, належить саме їм, а не ПОСП «Скобелка», то вони вправі в порядку частини першої статті 59 Закону № 1404 звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відтак, з наведених вище мотивів та підстав у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.10.2017 ВП № 54306659 та звільнення майна з-під арешту належить відмовити.

Керуючись статтями 229, 243-246, 268-269, 271-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Валюх