Ухвала суду № 72616838, 02.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" березня 2018 р. Справа № 911/1712/17

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря Куракси Ю.І., розглянувши скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Приватного виконавця ОСОБА_2 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Е100 Україна”

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2 071 912,13 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 30.08.2017);

від відповідача: ОСОБА_4 (дог. б/н від 25.01.2018), ОСОБА_1;

Приватний виконавець: ОСОБА_2 (посвідчення № 0049 від 20.06.2017).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 21.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 911/1712/17 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Е100 Україна” 957 492 (дев’ятсот п’ятдесят сім тисяч чотириста дев’яносто дві гривні) 35 коп. боргу за договором № 80-18 від 04.03.2011, 48 755 (сорок вісім тисяч сімсот п’ятдесят п’ять гривень) 76 коп. інфляційних втрат, 42 496 (сорок дві тисячі чотириста дев’яносто шість гривень) 92 коп. 15 % річних та 15 731 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять одну гривню) 18 коп. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.

20.10.2017, на виконання рішення господарського суду Київської області від 21.07.2017 у справі № 911/1712/17, видано наказ.

13.02.2018 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшла скарга на дії (бездіяльність) Приватного виконавця ОСОБА_2 (вх. № 40/18 від 13.02.2018), згідно якої останній просив суд визнати дії (бездіяльність) приватного виконавця ОСОБА_2 незаконною.

Вказана скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем ОСОБА_2 в порушення ст.ст. 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» описано та накладено арешт на майно боржника, а саме: земельні ділянки, нежитлову будівлю, ? житлового будинку та транспортні засоби в кількості шістнадцять одиниць. Скаржник звернувся до приватного виконавця із заявою від 21.12.2017 про те, щоб він додатково провів опис і арешт належного боржнику на праві власності рухомого майна – 4 транспортних засобів та виключив з опису і зняв арешт з належного боржнику на праві власності нерухомого майна – земельних ділянок, нежитлової будівлі, ? житлового будинку.

З огляду на те, що приватний виконавець ОСОБА_2 вказану заяву не розглянув, відповідь на неї не надав та будь-яких дій не здійснив, стягував звернувся до суду із зазначеною скаргою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2018 розгляд скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Приватного виконавця ОСОБА_2 призначено на 23.02.2018.

23.02.2018 до канцелярії господарського суду Київської області від Приватного виконавця ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення від 23.02.2018 (вх. № 3878 від 23.02.2018), згідно яких останній просив суд відмовити у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) Приватного виконавця ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2018 розгляд скарги відкладено на 02.03.2018.

27.02.2018 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на скаргу боржника (вх. № 4083/18 від 27.02.2018), згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

28.02.2018 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла заява про уточнення вимог скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця б/н від 26.02.2018 (вх. № 4208/18 від 28.02.2018), згідно якої останній уточнив вимоги скарги та просив суд визнати бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 щодо невжиття заходів по розгляду заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 21.12.2017, а саме: не надання відповіді на неї та не вчинення відповідних дій, незаконною. Вказане уточнення прийнято судом.

У судовому засіданні 02.03.2018 представник відповідача та відповідач повністю підтримали вимоги уточненої скарги на дії (бездіяльність) Приватного виконавця ОСОБА_2, представник позивача та приватний виконавець заперечили проти задоволення вимог уточненої скарги.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Частиною першою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження).

Скаржник в якості обґрунтування скарги посилається на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2017 було відкрито виконавче провадження ВП № 55150445 з виконання наказу господарського суду Київської області № 911/1712/17 від 20.10.2017.

Постановою про арешт майна боржника від 13.11.2017 було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.11.2017 було описано та накладено арешт на майно боржника, а саме: земельні ділянки, нежитлову будівлю, ? житлового будинку, транспортні засоби; накладено арешт на всі рахунки боржника.

Суд встановив, що приватним виконавцем ОСОБА_2 з метою реалізації наданих Законом України «Про виконавче провадження» повноважень на виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2017 у справі № 911/1712/17 описано та накладено арешт на майно боржника; постанова про арешт майна боржника від 13.11.2017 та постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.11.2017 є чинними.

Судом встановлено, що 22.12.2017 боржник звернувся до Приватного виконавця ОСОБА_2 із заявою б/н від 21.12.2017, згідно якої останній просив суд додатково провести опис і арешт належного боржникові на праві власності рухомого майна – транспортних засобів в кількості чотири одиниці та виключити з опису і зняти арешт з належного боржникові на праві власності нерухомого майна – земельних ділянок, нежитлової будівлі, ? житлового будинку.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Враховуючи, що Приватним виконавцем ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку не розглянуто заяву боржника б/н від 21.12.2017 про додатковий опис і арешт рухомого майна, чим порушено гарантоване ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» право боржника на звернення до виконавця із пропозицією щодо видів майна чи предметів, які необхідно реалізувати в першу чергу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення уточненої скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Приватного виконавця ОСОБА_2 та визнання бездіяльності приватного виконавця ОСОБА_2 щодо невжиття заходів по розгляду заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 21.12.2017, а саме: не надання відповіді на неї та не вчинення відповідних дій, незаконною.

Керуючись ст.ст. 234, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Приватного виконавця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Визнати бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 щодо невжиття заходів по розгляду заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 21.12.2017, а саме: не надання відповіді на неї та не вчинення відповідних дій, незаконною

3. Копію ухвали надіслати сторонам та Приватному виконавцю ОСОБА_2 (08292, Київська область, м. Буча, вул. Нове шосе, 3).

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена в строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено: 07.03.2018.

Суддя П.В.Горбасенко