Постанова № 72616375, 28.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. Справа№ 910/6357/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників апеляційного провадження згідно протоколу судового засіданні від 28.02.2018;

розглянувши апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 (повний текст рішення підписано 10 жовтня 2016 року)

у справі № 910/6357/16 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Приватного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація"

про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (надалі - РВ ФДМУ по місту Києву) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" (надалі - ПрАТ "Укрреставрація") про розірвання договору оренди № 149 від 18.03.1994, зобов'язання повернути майно.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем істотних умов вказаного договору, а саме - щодо збереження орендованого майна, що полягає у невиконанні орендарем зобов'язань стосовно утримання переданої йому у використання будівлі "Гостинного двору" в належному технічному стані. Вказана обставина, за доводами позивача, є підставою для розірвання договору оренди в порядку ст. 651 ЦК України з урахуванням положень пункту 7.4 договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Заступник прокурора міста Києва звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16 було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16 було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва з апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання судом висновків експертів.

Апеляційне провадження у даній справі неодноразово поновлювалось та зупинялось, зокрема, для розгляду клопотань судових експертів, які надходили до суду апеляційної інстанції для їх вирішення судом.

До Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок судових експертів від 07.02.2018 № 390/391/17-42/392/17-44 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи разом з матеріалами даної справи.

26.02.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення у даній справі із долученням додаткових доказів до матеріалів справи, зокрема, копії листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011; копії витягу про науково-технічну роботу Науково-технічний супровід проектування та будівництва об'єкту: Реконструкція будівлі «Гостинний двір» на Контрактовій площі 4 в Подільському райкомі міста Києва; копію витягу з проекту реконструкції будівлі Гостинного двору під торговельно-офісний центр.

Суд апеляційної інстанції не приймає подані відповідачем докази з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 101 ГПК України (в редакції, чинній на момент порушення апеляційного провадження у даній справі) додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Таким чином, як попередня редакція ГПК України (до 15.12.2017), так і чинна - передбачає обов'язковість обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що жодних обґрунтувань неможливості подання (долучених до письмових пояснень 26.02.2018) доказів відповідач не надав, а суд апеляційної інстанції - не встановив. Отже, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України позбавлений права прийняти такі докази. Так, суд апеляційної інстанції відзначає, що справа з 2016 року знаходить в провадженні в Київському апеляційному господарському суді, тобто тривалий час, тоді як заявник жодного разу не зазначив про наявність у нього доказів, які він не може надати суду з причин, що не залежать від сторони.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 було поновлено апеляційне провадження у даній справі, закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду на 28.02.2018.

В судовому засіданні 28.02.2018 позивач свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю.

Прокурор в судовому засіданні 28.02.2018 апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, частково скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове у вказаній частині: розірвати договір оренди № 149 від 18.03.1994 в частині будівлі - пам`ятки архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м. та зобов'язати відповідача повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву вказану будівлю.

Представники відповідача в судовому засіданні 28.02.2018 проти задоволення апеляційних скарг заперечили, просили залишити їх без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Окрім цього просили долучити до матеріалів справи інформаційну довідку № 14 від 28.02.2018. Суд апеляційної інстанції не приймає подану довідку на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України, враховуючи відсутність обґрунтувань неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від сторони.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів та заперечень на них, заслухавши пояснення представників присутніх учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.03.1994 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Організацією орендарів орендного підприємства "Укрреставрація", правонаступником якої є ПрАТ "Укрреставрація" (орендар), був укладений договір оренди № 149 (надалі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар - приймає в оренду будівлі-пам'ятки архітектури:

- "Гостинний двір" загальною площею 9 433 кв.м.

- пансіонат "Укрреставрація" (Віла Водарського) у м. Ялті загальною площею 993,7 кв.м. (п.п 1.1 договору).

За умовами договору орендна плата є фіксованим платежем, яку орендар вносить до Державного бюджету України. Розмір орендної плати визначається згідно з нормативними документами (п. 3.1).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендар зобов'язується, у тому числі, користуватися орендованим майном у відповідності з його призначенням і умовами договору, здійснювати своєчасний капітальний і поточний ремонт орендованих приміщень.

Орендар бере на себе повну відповідальність за збереження пам'яток архітектури та утримання будівель в належному санітарному, протипожежному і технічному стані (пункт 4.2 договору).

Строк дії договору оренди за домовленістю сторін визначено на 25 років - з 10.03.1994 по 10.03.2019 (пункт 7.1 договору).

Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права на це майно. Власником орендованого майна є держава, а орендар володіє, користується і розпоряджається ним протягом строку оренди. У разі зміни законодавства орендар має першочергове право його викупу (п. 2.1 договору).

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, з акту прийому-передачі (додаток до договору оренди - т. 1, а.с. 9) вбачається, що на виконання умов договору оренди орендодавець передав орендарю об'єкти оренди - будівлі-памятки архітектури: "Гостинний двір" та пансіонат "Укрреставрація" (Віла Водарського).

Розглядаючи спір по суті у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем істотних умов договору в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, а тому відмовив РВ ФДМУ по місту Києву у задоволенні позову у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції лише частково погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, що обґрунтовується наступним.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (при цьому підстави позову визначає позивач при зверненні до суду першої інстанції).

Так, підставами позову у даній справі позивачем було визначено, зокрема, порушення пункту 4.1. (в частині здійснення своєчасного капітального та поточного ремонту орендованих приміщень) та пункту 4.2. щодо обов'язку орендаря на збереження, утримання в належному санітарному, протипожежному стані пам'ятки архітектури «Гостинний дві» та пансіонату «Укрреставрація». А тому з посиланням на ст. 651 ЦК України - просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З метою перевірки доводів позивача в частині неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо збереження пам'ятки архітектури та утримання її в належному стані, а також встановлення фактичного стану будівлі «Гостинного двору», для чого необхідні спеціальні знання, суд апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 41, 42, 101 ГПК України (в редакції, що діяла на момент прийняття ухвали про призначення судової експертизи від 21.12.2016) дійшов висновку про необхідність призначення у даній судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої було доручено Київському інституту науково-дослідних експертиз.

Так, на вирішення експертів було поставлено наступні питання:

«- Чи здійснювався відповідачем капітальний та поточний ремонт будівлі "Гостинного двору" відповідно до п. 4.1. договору оренди №149 від 18.03.1994 (з початку його дії по дату звернення з позовом)?

- Якщо так, то який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт здійснено відповідачем з ремонту, реконструкції та консервації "Гостинного двору" в період дії договору оренди №149 від 18.03.1994?

- Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкта нерухомого майна будівлі "Гостинного двору"?

- Які зміни в технічному стані будівлі "Гостинного двору" є таким, що викликані виконанням відповідачем розпочатих будівельних робіт з реконструкції будівлі "Гостинного двору" (відповідно до листа Фонду Державного майна України № 30-09/1247 від 07.02.2012)?

- Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об'єкта будівлі "Гостинного двору" (елементів)? Чи могло відбутися погіршення технічного стану через невиконання відповідачем капітального та поточного ремонту будівлі, через утримання в неналежному технічному стані або через нереалізацію поліпшень (відповідно до листа Фонду Державного майна України № 30-09/1247 від 07.02.2012)?

- Чи могли бути спричинені пошкодження будівлі невиконанням відповідачем будівельних робіт, необхідних, зокрема, для збереження будівлі "Гостинного двору" в період дії договору оренди №149 від 18.03.1994?».

За результатами проведення експертизи, було надано висновок № 390/391/17-42/392/17-44 від 07.02.2018, відповідно до якого експертами було встановлено наступне:

« 1. …За результатами проведеного дослідження можливо зазначити, що станом на жовтень 2006 року та станом на жовтень 2012 року ознаки виконання ремонтних робіт в будівлі «Гостинний двір», що розташована на Контрактовій площі, 4 в м. Києві, були відсутні. Однак згідно наявної інформації не можливо визначити період появи ознак зносу, а також визначити чи проводились ремонтні роботи в будівлі Гостинного двору в період з 18.03.1994 по 2006 рік, а також в період з жовтня 2006 року по 2012 рік.

Орієнтовно в період з кінця березня 2013 року по серпень 2014 рік розпочато будівельні роботи з реконструкції будівлі. Станом на даний час будівельні роботи виконані в будівлі «Гостинний двір» можливо класифікувати як не завершені. Загальний вигляд та стан будівлі свідчить про те, що роботи не виконуються протягом тривалого часу.

2. На момент проведення обстеження, яке відбулося 06.06.2017, в будівлі «Гостинний двір», що розташована на Контрактовій площі, 4 в м. Києві розпочато виконання будівельних робіт з реконструкції, зокрема виконано наступні види будівельних робіт:

- демонтовано віконні та дверні блоки по всій будівлі;

- демонтовано покрівлю будівлі;

- відбивання опорядження зовнішніх стін будівлі;

- відбивання опорядження в приміщеннях будівлі;

- розбирання підлог;

- розпочато роботи з демонтажу та заміни залізобетонного перекриття між підвальним і першим поверхами;

- демонтовано сходи між підвальним і першим поверхами;

- розпочато роботи з демонтажу та заміни залізобетонного перекриття між першим та другим поверхами;

- розпочато роботи з заміни залізобетонного перекриття між другим та мансардним поверхами;

- розпочато роботи з улаштування сходів із залізобетонних елементів між другим та мансардним поверхами, а також роботи з демонтажу існуючих сходів між вказаними поверхами;

- влаштовано конструкції стін ліфтових шахт з першого по мансардний поверх включно;

- влаштовано залізобетонне перекриття, що опираються на нові залізобетонні колони;

- виконано демонтаж частини перегородок;

- частково виконано укріплення аркових прорізів будівлі;

- частково виконано укріплення стін будівлі бетонуванням та металевими каркасами, що складається з накладок і тяжів.

За результатами співставлення матеріалів технічної інвентаризації та наявних в матеріалах справи фотознімків об'єкту дослідження з результатами проведеного огляду встановлено, що до 2012 року внутрішня частина будівлі являла собою благоустроєну дворову територію з зеленими насадженнями та вимощенням з ФЕМ, однак станом на момент проведення обстеження внутрішньодворова частина мала інший вигляд, а саме влаштовано додатковий підземний простір на рівні підвального поверху з залізобетонним перекриттям по площі подвір'я, а також влаштовано дві металеві конструкції каркасного типу висотою у всю будівлю з врахуванням підземної частини.

Виконання робіт на об'єкті могло бути розпочато орієнтовно в період з кінця березня 2013 року по серпень 2014 року.

Звітна та виконавча документація на виконання ремонтно-будівельних у будівлі Гостинного двору в наданих на дослідження матеріалах відсутня, тому визначити більш детальний перелік виконаних робіт на об'єкті, обсяги виконаних робіт, чіткий період їх виконання та виконавця не вбачається за можливе.

Станом на даний час будівельні роботи виконані в будівлі «Гостинний двір» можливо класифікувати як не завершені. Загальний вигляд та стан будівлі свідчить про те, що роботи не виконуються протягом тривалого часу.

На момент проведення огляду ознак консервації об'єкта не виявлено, в наданих на дослідження матеріалах розпорядчі документи про консервацію об'єкта відсутні.

3. Технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкту нерухомого майна будівлі «Гостинного двору» загалом відноситься до «З» категорії технічного стану - не придатний до нормальної експлуатації.

4. Внаслідок проведення частини робіт, передбачених проектною документацією, по реконструкції об'єкта дослідження, зокрема таких, що мають втручання в просторово-жорсткостну схему роботи конструкцій об'єкта, об'єкт отримав деформації, які, зокрема, мають причинно-наслідковий зв'язок з проведеними роботами, у сукупності з іншими факторами, що вплинули на поточний технічний стан.

5. Технічною причиною пошкоджень та руйнувань об'єкта будівлі «Гостинного двору» (елементів) фактично стали як процеси внутрішнього характеру, які протікають при експлуатації конструкцій будівлі й обумовлені взаємними переміщеннями конструкцій відносно одна одної, так й зовнішнього характеру, внаслідок впливу факторів навколишнього середовища та умов експлуатації, зокрема проведення будівельних робіт по реконструкції з втручанням в просторово-жорсткостну схему будівлі не в повному обсязі та через утримання в неналежному технічному стані або через нереалізацію поліпшень (відповідно до листа Фонду Державного майна України № 30- 09/1247 від 07.02.2012). Зазначені роботи мають причинно-наслідковий зв'язок з причинами отримання будівлею наявних дефектів, у сукупності з іншими факторами, що вплинули на поточний технічний стан.

6. Виникнення наявних пошкодження та руйнувань (дефектів) об'єктів будівлі «Гостинного двору» (елементів), має причинно-наслідковий зв'язок з невиконання відповідачем робіт, необхідних для збереження будівлі, оскільки невиконання зазначених умов спричинило вільний вплив факторів навколишнього середовища на конструкції об'єкту, у сукупності з іншими факторами, що вплинули на поточний технічний стан.».

Суд апеляційної інстанції встановив, що саме висновки, викладені у відповідях на поставлені питання підтверджуються також матеріалами справи та додатками до позовної заяви, зокрема, актом обстеження від 10.12.2015 Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Відповідно до ст. 86 ГПК України (в редакції, чинній на момент перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Положеннями ст. 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції було оцінено висновок експерта № 390/391/17-42/392/17-44 від 07.02.2018 як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 76-79 ГПК України, який враховується судом апеляційної інстанції при перегляді рішення місцевого господарського суду в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами.

Так, як вбачається із зазначеного висновку експерта, було встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем робіт, необхідних для збереження будівлі, на момент проведення експертного дослідження були виявлені пошкодження та руйнування (дефекти) об'єктів будівлі «Гостинного двору».

Як було зазначено раніше, відповідно до пункту 4.1 договору орендар зобов'язується, у тому числі, користуватися орендованим майном у відповідності з його призначенням і умовами договору, здійснювати своєчасний капітальний і поточний ремонт орендованих приміщень.

Пунктом 4.2 договору визначено, що орендар бере на себе повну відповідальність за збереження пам'яток архітектури та утримання будівель в належному санітарному, протипожежному і технічному стані.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Визначення "істотності порушення договору" у ч. 2 коментованої статті надано через іншу оціночну категорію "значна міра" позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору. Значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору має визначатися посилаючись на об'єктивні обставини. Так зміст договору може допомогти визначити очікування особи, на які вона розраховувала при укладенні договору і які вона визначила, об'єктивно погоджуючи його умови. Частина 2 коментованої статті передбачає лише загальну підставу - "істотність порушення договору" без можливості вказівки на об'єктивні ознаки такого порушення.

Таким чином, з урахуванням встановлених у висновку експерта обставини та досліджених судом доказів у сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що будівля «Гостинний дві» перебуває в оренді у відповідача з 1994 року. При цьому, з урахуванням тієї обставини, що технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкту нерухомого майна будівлі «Гостинного двору» відноситься до категорії технічного стану - не придатний до нормальної експлуатації, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невиконання відповідачем п. 4.1. договору в частині здійснення своєчасного капітального та поточного ремонту та п. 4.2. договору, що є порушенням істотних умов договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України.

За змістом статті 188 ЦК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що п. 5.1. договору передбачено право орендодавця в разі погіршення стану орендованого майна з причин його неналежного використання орендарем, або невиконання умов договору, виступати з ініціативою про внесення змін або дострокового розірвання договору оренди.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17.12.2015 позивач направив відповідачу лист з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди (лист № 30-07/12815), оскільки будівля знаходиться у незадовільному стані. При цьому РВ ФДМУ по місту Києву послалось на акт обстеження від 10.12.2015, складений фахівцями регіонального відділення, яким було встановлено погіршення стану будівлі.

Як правомірно було встановлено судом першої інстанції, пропозиція позивача про розірвання договору оренди № 149 від 18.03.1994 була залишена відповідачем без відповіді та без виконання, внаслідок чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

На виконання пп. г) п. 3 ч. 1 ст. 282 ГПК України, з урахуванням неналежного виконання відповідачем вказаних пунктів договору, судом апеляційної інстанції (враховуючи значний суспільний інтерес) було встановлено порушення прав держави в особі позивача як орендодавця та власника нерухомого майна - будівлі «Гостинній двір».

Щодо доводів відповідача, що ним вчинялись дії, які свідчать про намір орендаря проведення поточного та капітального ремонту споруди, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так із матеріалів справи вбачається, що 07.02.2012 позивач надав згоду ПАТ "Укрреставрація" на здійснення орендарем за власний рахунок поліпшень в будівлі "Гостинний двір" - виконання будівельних робіт з реконструкції (лист № 30-09/1247).

29.03.2013 ПАТ "Укрреставрація" на підставі отриманого дозволу на виконання будівельних робіт № КВ 11512219239 від 15.11.2012, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, з урахуванням повідомлення про зміну даних у вказаному дозволі № ІУ 125130910557, розпочало будівельні роботи з реконструкції будівлі "Гостинний двір".

Разом з цим, дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий відповідачу 15.11.2012, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 у справі № 826/6991/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016, був скасований, у зв'язку з чим, починаючи з 24.04.2014, роботи з реконструкції будівлі "Гостинний двір" (об'єкту оренди) припинились.

В подальшому, 12.09.2016 ПАТ "Укрреставрація" повторно звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі "Гостинний двір", проте станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції, відомості щодо розгляду даної заяви відсутні.

Разом з цим, судом першої інстанції було зазначено, що вказані обставини вказують на те, що орендарем на виконання умов договору за власний рахунок було розпочате виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі "Гостинний двір", проведення вказаних робіт було погоджено самим позивачем - РВ ФДМУ по місту Києву. Проте, враховуючи скасування дозволу відповідачу на виконання робіт, при тому, що відповідач у встановленому порядку звернувся до відповідного органу із заявою про отримання нового дозволу на виконання будівельних робіт, суд першої інстанції встановив, що роботи з реконструкції об'єкту оренди є незакінченими. А тому певні зміни у технічному стані будівлі «Гостинного двору» є такими, що викликані виконанням відповідачем розпочатих за письмової згоди позивача будівельних робіт із реконструкції будівлі «Гостинного двору», що наразі не закінчені відповідачем у встановленому порядку, та пов'язаного з цим виведення будівлі «Гостинного двору» з експлуатації на період до закінчення таких будівельних робіт.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що будівля «Гостинного двору» перебуває в оренді у відповідача починаючи з 1994 року, при цьому як самостійно вказує відповідач в письмових пояснення (т. 2, а.с. 16-19), лише 07.02.2012 своїм листом позивач надав згоду на здійснення орендарем за власний рахунок поліпшень (виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі «Гостинній двір». Разом з цим, жодних доказів звернення із листами, запитами, зверненнями до позивача з метою отримання вказаного погодження або дозволу раніше (починаючи 3 1994 до 2012 року) - відповідачем надано не було.

Як і не було надано доказів оскарження дій або бездіяльності компетентних органів у зв'язку зі зволікання у видачі дозволів на виконання будівельних робіт (реконструкції).

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховує вчинення відповідачем певних дій з метою отримання дозволів та погоджень на проведення реконструкції будівлі «Гостинний двір», однак вчинення таких дій не спростовує ту обставину, споруда «Гостинний двір» має численні пошкодження та руйнування, що стали результатом невиконання відповідачем робіт, необхідних для збереження будівлі, оскільки невиконання зазначених умов договору спричинило вільний вплив факторів навколишнього середовища на конструкції об'єкту, у сукупності з іншими факторами, що вплинули на поточний технічний стан. А тому, із урахуванням встановлення факту неналежного технічного стану будівлі, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача стосовно вчинення дій та робіт з реконструкції на виконання умов договору (з посиланням на листування з позивачем та іншими компетентними органами), як підстава для відмови в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди будівлі «Гостинний двір». Саме неналежне виконання відповідачем умов договору в частині обов'язку останнього щодо збереження будівлі, проведення поточного та капітального ремонту (п.п. 4.1., 4.2) - і є підставою для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову щодо розірвання договору оренди № 149 від 18.03.1994 в частині будівлі - пам`ятки архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м. та повернення вказаної будівлі позивачу - підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст.ст. 277 ГПК України, з використанням повноважень, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України з прийняття нового рішення в цій частині - про задоволення позову.

Разом з цим, стосовно розірвання договору в частині оренди пансіонату "Укрреставрація" (Віла Водарського) загальною площею 993,7 кв.м. у місті Ялта, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оскільки позивач жодним чином не обґрунтував позовних вимог у цій частині, не вказав обставин, на підставі яких договір оренди повинен бути розірваний щодо передачі відповідачу пансіонату "Укрреставрація" (Віла Водарського), не надав доказів порушення відповідачем договору оренди та не зазначив норми закону, на підставі яких заявлена така вимога, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Отже, з урахуванням меж перегляду та доводів апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така скарга підлягає задоволенню повністю, тоді як апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву - підлягає задоволенню частково (враховуючи ту обставину, що позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі).

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору оренди № 149 від 18.03.1994 в частині будівлі - пам`ятки архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м та повернення вказаної будівлі позивачу - підлягають задоволенню, тоді як в решті - правомірно відхилені судом першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для часткового скасування рішення місцевого господарського суду є - п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України, а саме: недоведеність обставин (в частині належного виконання відповідачнм умов договору), що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З урахуванням задоволення позовних вимог частково, судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладається на сторін, пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 129 ГПК України. Разом з цим, витрати на проведення судової експертизи у даній справі повністю покладаються на відповідача, оскільки проведення експертизи стосувалось лише будівлі «Гостинного двору», позов в частині якої задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 98, 104, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 2 ч. 1 ст.ст. 277, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16 - задовольнити повністю.

2. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16 - задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16 скасувати частково.

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити частково.

Розірвати договір оренди № 149 від 18.03.1994 в частині будівлі - пам`ятки архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" (04070, м. Київ, КОНТРАКТОВА ПЛОЩА, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 02405534) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 19030825) державне нерухоме майно: будівлю - пам`ятку архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м.

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/6357/16 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву - залишити без задоволення.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" (04070, м. Київ, КОНТРАКТОВА ПЛОЩА, будинок 4, ідентифікаційний код 02405534) на користь Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) 3 100 (три тисячі сто) гривень 50 копійок судового збору за апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції та розгляд справи в суді першої інстанції

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" (04070, м. Київ, КОНТРАКТОВА ПЛОЩА, будинок 4, ідентифікаційний код 02405534) на користь Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) 29 712 (двадцять дев'ять тисяч сімсот дванадцять) гривень витрат, пов'язаних з проведенням експертизи та 2 273 (дві тисячі двісті сімдесят три) гривні 70 копійок судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" (04070, м. Київ, КОНТРАКТОВА ПЛОЩА, будинок 4, ідентифікаційний код 02405534) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 3031 (три тисячі тридцять одну) гривню 61 копійку судового зборі за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

8. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.

9. Матеріали справи № 910/6357/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 07.03.2018.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк