Рішення № 72616355, 28.02.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі,54а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2018 р. Справа № 903/847/17

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши матеріали по справі

за позовом фермерського господарства "Юрась", Волинська обл., Горохівський район., смт. Мар'янівка

до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

про визнання договору оренди землі №87 від 30.05.2012р. поновленим,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – голова фермерського господарства, ОСОБА_2 - адвокат (дов. від 10.01.2018р.),

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 0-3-0.6-1/62-18 від 03.01.2018р.),

в с т а н о в и в:

фермерське господарство "Юрась" звернулося з позовною заявою до господарського суду, в якій просить визнати договір оренди землі № 87 від 30.05.2012р. поновленим на тих самих умовах на строк сім років, а саме: до 30.05.2024р.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є дві підстави вважати договір оренди землі № 87 від 30.05.2012р. поновленим - подання орендарем у встановлений строк заяви про поновлення договору оренди землі та фактичне користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди. В поясненнях на позов від 05.02.2018р. позивач вважає договір поновленим на той же строк і на тих же умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою суду від 09.11.2017 року (суддя Кравчук А.М.) порушено провадження у справі за позовом фермерського господарства "Юрась" до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання договору поновленим, розгляд справи призначено на 29.11.2017 року.

Згідно з довідкою про неможливість проведення судового засідання від 27.11.2017р. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчук А.М. судове засідання по справі № Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2017р. у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчук А.М. справу № 903/847/17 розподілено судді Якушевій І.О.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Ухвалою суду від 22.12.2017р. справу суддею Якушевою І.О. прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.01.2018р.

Ухвалою суду від 10.01.2018р. підготовче засідання відкладено на 07.02.2018р.

Ухвалою суду від 07.02.2018р. підготовче провадження закрито; призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2018р.

21.02.2018р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із тим, що представник виконує повноваження секретаря на засіданні Ради адвокатів Волинської області. Зазначає, що оскільки засідання Ради адвокатів Волинської області призначено на 21.02.2018р. на 11год. прибути в судове засідання не зможе.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, як перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У зв’язку з неявкою в судове засідання з поважних причин представника позивача, належним чином повідомленого про судовий розгляд, розгляд справи ухвалою суду від 21.02.2018р. було відкладено на 06.03.2018р.

23.02.2018р. судом було прийнято ухвалу про виправлення описки в п.1 ухвали суду від 21.02.2018р., виклавши його в редакції: «1. Відкласти розгляд справи по суті на 28.02.2018р. на 15 год. 30 хв.».

В судовому засіданні 28.02.2018р. представник відповідача на підставі ч.1 ст.207 ГПК України звернулася до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів справи копії листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24.04.2017р. №27-3-0.3-3934/2-17, посилаючись на те, що до примірника позовної заяви, надісланої позивачем відповідачу, було додано цей лист, а до позовної заяви, надісланої до суду, цього листа додано не було. Відсутність в матеріалах справи листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24.04.2017р. №27-3-0.3-3934/2-17 було виявлено після ознайомлення з матеріалами справи 28.02.2018р.

Оскільки документи, додані до позовної заяви, яка подана суду, і додані до копії позовної заяви, яка надіслана відповідачу, мають бути ідентичні, та зважаючи на те, що відповідачу стало відомо про це лише після ознайомлення з матеріалами справи 28.02.2018р., суд задовольнив клопотання представника відповідача про приєднання копії листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24.04.2017р. №27-3-0.3-3934/2-17 до матеріалів справи.

Вимога позивача про визнання договору оренди землі № 87 від 30.05.2012р. поновленим не підлягає до задоволення.

30.05.2012р. між Горохівською райдержадміністрацією як орендодавцем і ОСОБА_4 як орендарем було укладено договір оренди землі №87 від 30.05.2012р.

Згідно з п.5 договору земельна ділянка передається в оренду для створення та ведення фермерського господарства.

Державну реєстрацію юридичної особи – фермерського господарства «Юрась» проведено 02.08.2012р., номер запису 11811020000000799.

Як роз’яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.2, 3.1. п.3 з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17), згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК (1798-12) господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК (1798-12), а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (436-15).

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (435-15), Господарським кодексом України (436-15), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на те, що земельна ділянка передавалась саме для створення та ведення фермерського господарства та використовувалась саме для цього, характер правовідносин, що склалися між сторонами у справі, є господарським, а тому спір щодо поновлення договору оренди землі №81 від 30.05.2012р. підвідомчий господарському суду.

Позовну вимогу пред’явлено до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, оскільки внаслідок змін у земельному законодавстві України право розпоряджатися земельними ділянками державної власності (сільськогосподарського призначення) перейшло з січня 2013 року до Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" проведено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, який розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

На момент розгляду спору повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення належать територіальному управлінню Держгеокадастру, яким є Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.

Згідно з п.13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Волинської області Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як узгоджено в п.8 договору його укладено на 5 років.

Договір оренди землі №87 зареєстровано в управлінні Держкомзему у Горохівському районі 30.05.2012р.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Зі змісту ст. 31 Закону України від 6 жовтня 1998 р. № 161-ХІV «Про оренду землі» вбачається, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як на правову підставу поновлення дії спірного договору оренди позивач посилається на ст.33 Закону України "Про оренду землі", яка визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Так, ч.ч.1 - 5 ст.33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). При цьому, він зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Частиною 6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Таким чином, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами ч.ч.6 - 10 ст.33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави орендних прав і обов'язків.

В заявленому позові позивач вказував на наявність визначених законодавчими приписами підстав для поновлення договору оренди землі за двома підставами - подання орендарем у встановлений строк заяви про поновлення договору оренди землі та фактичне користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди. В поясненнях на позов від 05.02.2018р. позивач вважає договір поновленим на той же строк і на тих же умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

В процесі судового розгляду представник позивача наголошувала, що вимога про поновлення договору оренди землі № 87 від 30.05.2012р. ґрунтується на ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Поновлення договору на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додатковою угодою до договору оренди землі засвідчується лише факт поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, тобто строк договору оренди землі у цьому випадку залишається незмінним.

Позивач звернувся до відповідача з клопотанням №22 від 07.04.2017р. про продовження строку договору оренди на строк 20 років, тобто запропонував змінити строк оренди.

Листом від 24.04.2017р. №27-3-0.3-3934/2-17 відповідач повідомив про надання додаткових документів та зазначив, що надання дозволу на продовження терміну дії дого вору оренди землі не є можливим.

Листом №3 від 21.06.2017р. позивач надав необхідні документи, зазначивши, що додає також проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Листом №27-3-0.3-6040/2-17 від 12.07.2017р. відповідач повідомив про те, що у Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відсутні підстави для прийняття рішення щодо продовження договору оренди земл у зв’язку з тим, що позивачем не подано всіх необхідних документів.

З аналізу норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі" можна дійти висновку про те, що додатковою угодою до договору оренди землі засвідчується лише факт поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, тобто строк договору оренди землі у цьому випадку є незмінним.

Проте, як видно із змісту договору оренди земельної ділянки, його було укладено строком 5 років, в клопотанні №2 від 07.04.2017р. позивач просив поновити договір оренди землі на 20 років, а в проекті додаткової угоди до договору оренди землі позивач пропонував продовжити дію договору оренди землі на 7 років, що не відповідає вимогам ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Отже, позивач просив і поновити, і одночасно внести зміни у вказаний договір оренди щодо строку його дії, що суперечить положенням ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема строк дії договору оренди.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Позивачем не подано доказів звернення до відповідача з пропозицією внести зміни в договір оренди землі під час укладання додаткової угоди щодо поновлення строку його дії на 7 троків, а також доказів подальшого узгодження таких змін з відповідачем.

У ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачена можливість зміни істотних умов договору за згодою сторін, однак, такі зміни мають розглядатися в процесі розгляду листа-повідомлення з проектом додаткової угоди і узгоджуватись у разі необхідності і за відсутності заперечень.

Із змісту листів відповідача від 24.04.2017р. №27-303-3934/2-17, від 12.07.2017р. №27-3-0.3-6040/2-17 видно, що відповідач заперечував щодо поновлення договору, відтак він не погоджувався і на збільшення строку дії договору. Переписка між сторонами свідчить також про те, що між ними не було досягнуто згоди розміру щодо розміру плати за оренду.

Враховуючи те, що укладення додаткового договору про поновлення спірного договору оренди землі на запропонованих позивачем умовах суперечить вимогам ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", і поновлення строку дії договору оренди землі №81 від 30.05.2012р. на більший, ніж передбачено його умовами, строк не було погоджено відповідачем, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання договору оренди землі №87 від 30.05.2012р.поновленим.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову про визнання поновленим спірного договору оренди землі судом враховано, що сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди.

Виходячи з приписів статтей 319, 626 ЦК України реалізація такого переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справах № 6-219цс14 та № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справах № 6-3цс15 та № 6-4цс15.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк відсутні такі юридичні факти, як надання разом з клопотанням №2 від 07.04.2017р. проекта додаткової угоди та неповідомлення відповідачем позивача про наявність заперечень.

Всупереч вимог ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» до клопотання №2 від 07.04.2017р. про поновлення договору оренди землі орендарем не було додано проекту додаткової угоди, а лише до листа від 21.06.2017р. №3.

Із змісту листа відповідача від 24.04.2017р. №27-303-3934/2-17,надісланого ще до закінчення строку дії договору, видно, що відповідач заперечував щодо поновлення договору оренди землі.

Керуючись ст.ст. 6, 15, 30, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 319, 626 Цивільного кодексу України, ст. 122 Земельного кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено: 07.03.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя І. О. Якушева