Постанова № 72616336, 05.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018р. справа №908/1791/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (адвокат, договір про надання правової допомоги від 01.03.2018р.); від відповідача: ОСОБА_6 (адвокат, довіреність №18-88 від 15.12.2017р.); розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області ухваленого 20.11.2017р. (повний текст підписано 28.11.2017р.) у м. Запоріжжі по справі №908/1791/17 (суддя Дроздова С.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про стягнення суми 1096087,85грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1.Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області (Позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення коштів в сумі 1096087,85грн. за договором поставки №012/15-14 від 08.10.2015р., з яких заборгованості в розмірі 769411,27грн., 3% річних в розмірі 32035,51грн, та пені в розмір 294641,07грн.

2.Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. (повний текст підписано 28.11.2017р.) у справі №908/1791/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» були задоволені частково - стягнуто з Відповідача заборгованості за договором поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. в розмірі 769411,27грн., 3% річних в розмірі 32035,51грн. та пені в розмірі 200000,00грн.

Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого ним товару за договором поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог була зумовлена частковим задоволенням клопотання Відповідача про зменшення розміру пені та її зменшення до 200000,00грн.

ІІ. ОСОБА_7 зміст вимог апеляційної скарги та узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу:

3.Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. у справі №908/1791/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

4.Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- у відповідності до п.5.1 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р.) Відповідачем була здійснена перевірка якості отриманої продукції із залученням третьої сторони - Запорізької Торгово-промисловою палати, якою було встановлено невідповідність якості поставленої продукції вимогам ТУ У 19.1-00190443-120:2012 «Орешек коксовый. Технические условия» та умовам спірного договору (акти експертизи та акт сумісного приймання наявні в матеріалах справи), що зумовило перерахунок вартості отриманої продукції, про що Позивач був повідомлений.

- сертифікати якості товару та звіти про інспекцію Іноземного підприємство «СЖС Україна» (незалежного сюрвейєра), яким було підтверджено якість поставленого товару (горішку коксового), викликають сумнів за умови порушення Постачальником встановлених у ГОСТ 5954.2-91 правил відбору проб при здійсненні аналізу товару (гранулометричного складу горішку коксового), враховуючи, що незалежна експертна організація – Іноземне підприємство «СЖС Україна» не здійснює приймання продукції за якістю на території Постачальника, а лише здійснює нагляд за додержанням вимог приймання продукції за якістю.

- Позивачем в порушення умов договору поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. було надано звіти про інспекцію незалежного сюрвейєра - Іноземного підприємство «СЖС Україна» не в повному обсязі.

- Відповідачем у відповідності до ст.678 Цивільного кодексу України (з огляду на відмову Позивача пропорційно зменшувати ціну), було самостійно застосовано знижку у розмірі 2,5% за кожний відсоток перевищення допустимого значення (% фракції менше 10мм).

- місцевим судом безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи, яка б дозволила зрозуміти, який саме розмір знижки за поставлений товар неналежної якості необхідно застосовувати, оскільки договором поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. розмір необхідної знижки встановлений не був. При цьому, апелянт зауважує, у своєму клопотанні взагалі не ставилось питання щодо визначення якісних показників товару.

ІІІ. Щодо процедури апеляційного провадження:

5.За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя – доповідач) Татенко В.М., судді Попков Д.О., Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2017р. у справі №908/1791/17 було відкрито апеляційне провадження у справі №908/1791/17 та зобов’язано Позивача до 28.12.2017р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

6.Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги (заявлених в межах її розгляду клопотань) здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

7.Указом Президента України №454/2017р. від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

8.Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 29.01.2018р., з метою дотримання строків розгляду справи, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), у зв’язку з перебування судді Марченко О.А. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Зубченко І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2018р. було призначено розгляд апеляційної скарги на 14.02.2018р. об 10:00 з повідомлення учасників справи.

9.Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 13.02.2018р., з метою дотримання строків розгляду справи, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), у зв’язку з перебування судді Зубченко І.В. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2018р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 19.02.2018р. об 11.45.

10.У зв'язку зі звільненням з посади через відставку головуючого судді Татенко В.М., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018р., відповідно до п.п.2.3.23, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1791/17, яким змінено склад колегії суддів для розгляду цієї справи на: головуючий (суддя-доповідач) - Попков Д.О., судді Зубченко І.В., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2018р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 05.03.2018р. об 11.45.

11. Фіксація судових засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

12. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ІV.Узагальнені доводи та заперечення учасників справи:

13. 03.01.2018р. Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» через канцелярію суду було надано відзив на апеляційну скаргу №06-4/2 від 28.12.2017р. (а.с.а.с.105-112 т.2), за змістом якого проти її доводів та вимог заперечувало та зазначило про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, оскільки:

- показники якості, що були визначені у звіті інспекції незалежного сюрвейєра при вихідному контролі якості у Постачальника, відповідно до умов 5.1 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р.), є остаточними при взаєморозрахунках для обох сторін;

- Скаржник безпідставно посилається на акт експертизи Запорізької торгово-промислової палати, оскільки жодним пунктом укладеного договору не передбачалось залучення означеної організації для здійснення приймання продукції за якістю та впливу результатів внутрішнього контролю якості на взаєморозрахунки сторін;

- Відповідач всупереч п.8.6 договору не здійснив збереження спірної продукції, використавши її у господарській діяльності, що ставить під сумнів його твердження щодо неналежної якості продукції та зумовлює правомірну відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення товарознавчої експертизи.

14.05.03.2018р. до Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» надійшло клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи №18-025/282 від 28.02.2018р. у справі №908/1791/17, подане разом з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання (а.с.а.с.153-157 т.2).

15. Представник Скаржника у судовому засіданні 05.03.2018р. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в останній та додаткових усних поясненнях, просив суд задовольнити подану ним заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи у справі №908/1791/17.

16.Представник Позивача у судовому засідання 05.03.2018р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових усних поясненнях, зазначив про необґрунтованість заяви Відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Позиція апеляційного суду:

17. У судому засіданні, розглянувши заяву Відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи у справі №908/1791/17, Донецьким апеляційним господарським судом було постановлено ухвалу про відмову у задоволені такої заяви, наслідком чого було залишення клопотання Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» без розгляду.

V.Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

18. Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 08.10.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (Покупець), було укладено договір поставки №012/15-14 (а.с.а.с.18-23 т.1), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця продукцію коксохімічного у відповідності з асортиментом, якістю та строками, в об'ємах, по цінах та на умовах, передбачених в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах, викладених в цьому договорі.

19.Згідно п.2.1 договору (з врахуванням протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р. (а.с.а.с.25,26 т.1), Постачальник зобов'язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого в Специфікаціях до цього договору, на умовах РСА залізнична станція Сартана Донецької залізниці (згідно правил ІНКОТРЕМС-2010), що підтверджується залізничними накладними (квитанціями), якщо інші умови поставки не визначені специфікаціями до цього договору. Моментом поставки (дата поставки) товару вважається дата календарного штемпеля (електронного підпису) станції Сартана на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів), якщо інше не передбачене базисними умовами поставки, узгодженими Сторонами в специфікації. Передавати кожні 7 календарних днів або за необхідністю наступні документи: сертифікат якості, рахунки-фактури, акти приймання-передачі та копії залізничних накладних.

Відповідно до п.2.2 договору, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах, визначених у договорі.

Як визначено у п.п.2.3, 2.4 договору, під поточними поставками, в ході виконання цього договору, розуміється поставка запланованого обсягу товару в поточному календарному місяці. Узгодженим обсягом товару вважається обсяг поставки, зазначений в чинній Специфікації до цього договору, з моменту підписання цієї Специфікації.

20. За змістом п.2.6. договору момент переходу права власності, ризику втрати або пошкодження продукції від Постачальника до Покупця визначається моментом передання товару в розпорядження транспортної організації (відтиск штемпелю на залізничній накладній станції відправлення).

21. Відповідно до п.5.1 договору (з врахуванням протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р.) Покупець проводить прийом товару за якістю у Постачальника з залученням незалежного сюрвейєра з наступним оформленням звіту про інспекцію якості товару, попередньо провівши огляд порожнього рухомого складу, у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_8 СРСР від 25.04.1966р. №П-7 зі змінами та доповненнями. У випадку виявлення неякісного Товару відвантаження партії товару не проводиться.

Якісні показники, вказані в звіті інспекції якості (% вологи, фракційний склад, вміст зольності), визначені при вхідному контролі якості у постачальника є остаточними при взаєморозрахунках для обох сторін.

Покупець має право для внутрішнього контролю якості періодично здійснювати відбір проб з вагону на території покупця по ГСТУ 322-12-3-95 п. 5.3.2 за додатком А або по СОУ МПП 75.160.-323:2010 з врахуванням умов цього договору та в частині, що не суперечить договору.

Обставина підписання протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р. встановлена апеляційним судом за поясненнями представників сторін, які її підтвердили (наявна в матеріалах справи копія примірника - а.с.а.с.25,26 т.1 – не містила підпису Відповідача) та продемонстрували підписаний оригінал.

22. Згідно з п.8.2 договору, у випадку прострочення оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику від вартості несплаченого товару пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період виникнення прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

23. Додатковою угодою від 06.05.2016р. (а.с.27 т.1) було внесено зміни до договору: змінено назву Позивача на Приватне акціонерне товариство «Азовсталь».

24. Як було встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору сторонами були підписані наступні Специфікації (а.с.а.с.29-35 т.1): №4 від 01.06.2016р., №5 від 01.07.2016р., №6 від 02.08.2016р., №7 від 01.09.2016р., №8 від 03.10.2016р., №9 від 02.11.2016р.

Факт укладення договору та підписання специфікацій сторонами не оспорюється.

25.Відповідно до п.3 Специфікацій базова ціна на умовах поставки FСА складає еквівалент доларів США/тонну сухої ваги без врахування ПДВ в національній валюті України по курсу НБУ, що діє на дату оплати.

Первинні документи (рахунки), оформлюються за датою відвантаження, вказаної в залізничній накладній, за ціною за 1тн товару в безводній вазі без врахування ПДВ, з переведенням базової ціни за офіційним курсом гривні до долару США, встановленому Національним банком України, станом на 00:00 годин дати відвантаження товару. У випадку зміни ціни товару на дату оплати, Постачальник виставляє Покупцю корегувальні рахунки и розрахунки корегування до податкових накладних.

Відповідно до п.4 Специфікацій оплата узгодженої сторонами кількості товару, що постачається згідно цієї Специфікації, проводиться протягом 30 (тридцяти) банківських днів після відправлення Покупцю сканованих копій рахунків по електронній пошті або засобами факсимільного зв'язку. Покупець здійснює оплату за поставлений товар виходячи з перерахунку базової ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату здійснення такого платежу (платежів), передбачених умовами специфікації к договору.

26. На виконання умов договору, Позивачем на адресу Відповідача залізничним транспортом була здійснена поставка продукції, що підтверджуються копіями залізничних накладних (а.с.а.с.60-68 т.1), а саме: №48740310 від 09.06.2016р., №49434806 від 12.07.2016р., №49893647 від 31.07.2016р., №50301795 від 18.08.2016р., №50328780 від 19.08.2016р., №52030525 від 29.10.2016р., №52094471 від 01.11.2016р., №52296778 від 10.11.2016р., №52483864 від 17.11.2016р.

Отримана продукція була використана Відповідачем у власній виробничій діяльності.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

27.До кожної поставки, на виконання умов договору, відділом технічного контролю Позивач надавалися посвідчення якості (а.с.а.с.51-59 т.1), що були засвідчені незалежним сюрвейєром – Іноземним підприємством «СЖС Україна». Цієї обставини Відповідачем не заперечено і не спростовано.

28.Позивачем були виставлені Відповідачу рахунки (а.с.а.с.39-50 т.1): №91261798 від 09.06.2016р. на суму 652939грн. (Специфікація №4); №91268482 від 12.07.2016р. на суму 174774,65грн. (за Специфікацією №5); №91271091 від 31.07.2016р. на суму 167611,03грн. (за Специфікацією №5); №91276159 від 18.08.2016р. на суму 354445,34грн. (за Специфікацією №6); №91276365 від 19.08.2016р. на суму 737095,00грн. (за Специфікацією №6); №91292981 від 29.10.2016р. на суму 260718,78грн. (за Специфікацією №8); №91297975 від 01.11.2016р. на суму 245702,59грн. (за Специфікацією №8); №91298667 від 10.11.2016р. на суму 1127076,46грн. (за Специфікацією №8); №91299606 від 17.11.2016р. на суму 540469,50грн. та коригуючи рахунки (а.с.а.с.78-90 т.1), докази відправлення яких Відповідачу підтверджуються електронною поштою (а.с.а.с.69-77 т.1).

29. Отримана Відповідачем продукція в повному обсязі у визначеному в рахунках (наведені в п.28) оплачена не була, що вбачається з виписки обслуговуючого банку Позивача (а.с.а.с.36-38 т.1) та платіжних доручень, наданих Відповідачем до суду першої інстанції (а.с.а.с.123-131 т.1) та останнім не заперечується.

30.Різниця між виставленими рахунками, зауважень щодо визначення суми у яких згідно вимог п.4 Специфікацій в межах цієї справи не висловлювалось, та здійсненими Відповідачем платежами становить 769411,27грн., зокрема за рахунками:

- №91261798 (Специфікація №4) – неоплачена частина складає 14158,72грн.;

- №91268482 (Специфікація №5) – неоплачена частина складає 74555,63грн.;

- №91271091 (Специфікація №5) – неоплачена частина складає 73588,16грн.;

- №91276159 (Специфікація №6) – неоплачена частина складає 76405,10грн.;

- №91276365 (Специфікація №6) – неоплачена частина складає 77041,98грн.;

- №91292981 (Специфікація №8) – неоплачена частина складає 137663,82грн.;

- №91297975 (Специфікація №8) – неоплачена частина складає 128681,49грн.;

- №91298667 (Специфікація №8) – неоплачена частина складає 110772,02грн.;

- №91299606 (Специфікація №9) – неоплачена частина складає 76544,33грн.

Встановлена обставина нездійснення Відповідачем повної оплати на користь Позивача в сумі стягуваної заборгованості Відповідачем не заперечується.

31.Відповідач на підтвердження власної позиції щодо зменшення розміру необхідної оплати за отриману продукцію, надав до суду копії довідок-рахунків (щодо акцептування рахунків лише в певній частині), актів експертизи (проведених Запорізькою торгово-промисловою палатою по прибуттю товару), актів відбору проб, звітів про інспекцію (складених представниками Іноземного підприємства «СЖС Україна» по прибуттю товару) (а.с.а.с.132-181 т. 1), прийнятність яких Позивачем заперечується.

32.Окрім цього, Відповідачем до матеріалів справи було залучено акт про сумісне приймання продукції за якістю від 09.08.2016р. (а.с.150 т.1), який був підписаний представником Позивача із зазначенням окремої думки (про відповідність якісних показників товару в момент завантаження) та копії актів (а.с.а.с.6-15 т.2), складених представниками Іноземного підприємства «СЖС Україна» на території Позивача при вихідному контролю якості продукції, зі змісту яких, зокрема вбачаються факти порушення порядку відбору проб. Від підписання означених актів Позивач відмовився.

33. Зі змісту наявного листування сторін вбачається (а.с.а.с.205-228 т.1), що Відповідач неодноразово звертався до Позивача з листами про невідповідність товару показникам якості, щодо проведення відбору проб для подальшої експертизи та щодо необхідності присутності представників Позивача для проведення сумісного приймання. Своєю чергою, відповіді Позивача ґрунтувалися на відповідності продукції показникам якості, підтвердженої посвідченнями якості, погодженими незалежним сюрвейєром та на положеннях договору, які передбачали проведення вхідного контролю як такого, що є остаточними при взаєморозрахунках для обох сторін.

34. Враховуючи неповну оплату Відповідачем грошових коштів за поставлений товар (за Специфікаціями №№4, 5, 6, 8, 9), Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 769411,27грн. та нарахованої на неї суму 3% річних в розмірі 32035,51грн. та пені в розмір 294641,07грн.

35.Рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» були задоволені частково - стягнуто з Відповідача заборгованість за договором поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. в розмірі 769411,27грн, 3% річних в розмірі 32035,51грн. та пені в розмірі 200000,00грн., з підстав доведеності матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого ним товару за договором поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. В той час, як частковість задоволення позовних вимог була зумовлена частковим задоволенням клопотання Відповідача (а.с.а.с.31-33 т.2) про зменшення розміру пені та її зменшення до 200000,00грн.

VI. Оцінка апеляційного суду:

36.Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

37.Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

38.Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

39. Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.655, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки. Наразі, отримання цих коштів в межах таких зобов'язань і є приналежним і захищуваним у розглядуваній справі у розумінні ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) та ст.15 Цивільного кодексу України правом Позивача, примушення Відповідача до виконання обов'язку, щодо якого - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого з боку останнього.

40.При цьому, як встановлено ч.1 ст.268 Господарського кодексу України та ст.675 Цивільного кодексу України, товар який Продавець передає або зобов’язується передати Покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості, встановлених в межах укладеного між сторонами договору.

41. Сутність заявлених позовних вимог, у даному випадку, полягає у стягненні з Відповідача суми несплаченої в повному обсязі вартості товару за договором поставки №012/15-14 від 08.10.2015р. в розмірі 769411,27грн. (згідно Специфікацій №4 від 01.06.2016р., №5 від 01.07.2016р., №6 від 02.08.2016р., №7 від 01.09.2016р., №8 від 03.10.2016р., №9 від 02.11.2016р.) та нарахованих на суму цієї заборгованості 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Своєю чергою, Відповідач в підтвердження своєї позиції зазначає про поставку Позивачем за цими Специфікаціями товару неналежної якості (невідповідність фракції горішку коксового умовам поставки), що зумовило самосійне застосування ним знижки у розмірі 2,5% на підставі ст.678 Цивільного кодексу України, за кожний відсоток перевищення допустимого значення (% фракції менше 10мм), тобто на суму 769411,27грн.

Таким чином, предметом доказування в розглядуваному випадку полягає у визначені якості проданої Позивачем, отриманої та використаної у власній господарській діяльності Відповідача продукції.

42.Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

43. Так, п.5.1 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р.), на який посилається апелянт в підтвердження своєї позиції та який передбачає, що Покупець має право для внутрішнього контролю якості періодично здійснювати відбір проб з вагону на території Покупця по ГСТУ 322-12-3-95 п. 5.3.2 за додатком А або по СОУ МПП 75.160.-323:2010, не скасовує абз.1 та 2 цього пункту, згідно яких у випадку виявлення неякісного товару відвантаження партії товару не проводиться, а якісні показники, вказані в звіті інспекції якості (наявні в матеріалах справи та їх складання сторонами не заперечується), визначені при вхідному контролі якості у Постачальника є остаточними при взаєморозрахунках для обох сторін.

Таким чином, сторонами узгоджено, що питання якості продукції остаточно вирішуються при відвантаженні (вихідному контролі) у Продаця/Позивача, що в силу ст.629 Цивільного кодексу України визначає належні докази щодо досліджуваного питання.

44. Враховуючи, що отримані показники якості вказані у відповідних сертифікатах якості (які наявні в матеріалах справи), відповідають результатам спільного визначення та підтверджені печаткою та підписом незалежного сюрвейєра - Іноземного підприємства «СЖС Україна», а також відображені безпосередньо у звітах незалежного сюрвейєра, висновок місцевого суду про недоведеність факту порушення – поставки неякісного товару, відповідає обставинам справи, а доводи апеляційної скарги мають характер припущень та ґрунтуються на застосуванні неналежних доказів, несумісних з установленою п.5.1 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р.) процедурою перевірки якості та переходу права власності на товар в момент відвантаження до Відповідача – ймовірність подальшого виявлення будь-якого дефекту за якістю в приналежному Відповідачу товару, що був використаний в процесі його господарської діяльності, з урахуванням наявності сертифікатів якості та факту поставки (тоді як у випадку виявлення неякісного товару відвантаження товару не проводиться), не дає переконливих підстав для висновку про наявність порушення з боку Позивача.

45. Апеляційний суд також наголошує, що сертифікати якості не містить застережень про неможливість поставки продукції через недоліки якості щодо такого параметру, як перевищення допустимого значення (% фракції горішку коксового менше 10мм), в розглядуваному випадку згідно вимог, викладених в абз.1 п.5.1. договору.

43. В контексті такого висновку, всі похідні доводи Скаржника щодо неналежної якості товару, зокрема, залучення ним Запорізької Торгово-промислової палати при прийманні для встановлення якості товару та проведення нею експертизи (надання актів експертизи), як заходи, які не передбачені умовами договору, про що вірно було зазначено місцевим господарським судом, також не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Зауваження Позивача з цього приводу у відзиві на апеляційну скаргу також вважаються слушними.

44.При цьому, посилання апелянта на порушення Позивачем умов договору поставки №012/15-14 від 08.10.2015р., а саме надання звітів про інспекцію незалежного сюрвейєра - Іноземного підприємство «СЖС Україна» не в повному обсязі (без відповідних актів) - є безпідставними, оскільки згідно положень п.2.1 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 23.10.2015р.) Постачальник зобов’язаний направити Покупцю сертифікати якості, рахунки-фактури, акти приймання-передачі та копії залізничних накладних, тобто із означеного переліку документів взагалі не вбачається обов’язковим направлення звіту незалежного сюрвейєра, підготовленого при вихідній перевірці якісних показників, тоді як у відповідних звітах, наявних в матеріалах справи, відсутні будь-які посилання на додатки (акти), як невід’ємні його частини.

45.Таким чином, ст.678 Цивільного кодексу України, на яку посилався Відповідач та відповідно якої Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від Продавця пропорційного зменшення ціни, з огляду на недоведеність останнім (Відповідачем) поставки йому товару неналежної якості, застосуванню в розглядуваному випадку не підлягає, що виключає й необхідність вирішення питання про належний розмір такого зменшення ціни (застосування знижки), а отже висновок місцевого суду про відмову в задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи (для визначення розміру знижки) є обґрунтованим.

46.Відтак, нездійснення повної оплати Відповідачем у розумінні ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, є порушенням відповідного грошового зобов’язання згідно із ст.610 цього Кодексу та зумовлює правомірне застосування визначених ст.ст.611, 625 цього Кодексу наслідків, а саме - стягнення заборгованості, 3% річних та пені, передбаченої п.8.2 договору.

47.Перевіривши розрахунки позовних вимог, які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.а.с.13-16 т.) та розрахунки суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується з правомірністю стягнення місцевим судом з Відповідача 3% річних в розмірі 32035,51грн. та пені в розмірі 200000,00грн., адже матеріалами справи підтверджується факт порушення Відповідачем прав Позивача на своєчасне отримання оплати за поставлений товар, за захистом яких останній звернувся до суду.

48.При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України суд як орган державної влади управнений діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, було передбачено п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу).

Означена процесуальна норма реалізується судом в контексті дотримання ним норм ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, які вимагають дослідження та встановлення наступних обставин: ступінь виконання зобов'язань боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; наявність збитків внаслідок невиконання зобов'язань та співвідношення розміру збитків із розміром стягуваних штрафних санкцій.

Так, за висновком суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правомірно, враховуючи майновий стан сторін, інші обставини справи та той факт, що оплата за отриманий товар Відповідачем була здійснена не в повному обсязі (зобов’язання з повної оплати не виконувались Відповідачем більше ніж один рік), задовольнив клопотання Відповідача про зменшення розміру пені частково, зменшивши останню до 200000,00грн.

49.Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями визначених ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

50. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги (в сумі 18085,45грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. (повний текст підписано 28.11.2017р.) у справі №908/1791/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. (повний текст підписано 28.11.2017р.) у справі №908/1791/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя.

4. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 05.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 07.03.2018р.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1-2 - сторонам, 3 - у справу, 4- ГСЗО

Надіслано судом до ЄДРСР – 07.03.2018р.