Вирок № 72615305, 05.03.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1288/18

провадження № 1-кп/753/937/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

при секретарі Марченко Л.В.,

за участю:

прокурора Бобіти А.В.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника Осовика М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12017100000001107 від 25.10.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого водієм-експедитором в ТОВ «Тедіс Україна», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2017 року приблизно о 15 годині 05 хвилин, ОСОБА_4, керуючи технічно справним вантажним автомобілем НОМЕР_1, рухався заднім ходом у дворовій території вздовж будинку № АДРЕСА_2. В цей час позаду вказаного автомобіля перебував пішохід ОСОБА_5

Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.п. 2.3 підпункт «б» та 10.9 Правил дорожнього руху України:

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

-п. 10.9: під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_4 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним вантажним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не звернувся за допомогою до інших осіб, для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого у дворі будинку № АДРЕСА_2 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КМКЛШМД, де 25.10.2017 об 11 годині 30 хвилин останній помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: крововиливи в шкіру та м'які тканини тулуба по задній лівій його поверхні, садна, крововиливи в шкіру та м'які тканини нижніх кінцівок, рвано-забійна рана правої гомілки в відшаруванням шкіри від м'яких тканин, з частковим їх розчавленням та кровотечею, ушкодження лівого крижово-здухвинного з'єднання, перелом лобкової та сідничної кісток ліворуч, крововилив в ліву нирку, в діафрагму ліворуч, малокрів'я внутрішніх органів, травматичний шок 2 ступеня, геморагічний шок 2 ступеня.

Ушкодження, спричинені ОСОБА_5, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.

Смерть ОСОБА_5 настала від тупої травми тазу та правої нижньої кінцівки, що призвело до розвитку масивної крововтрати.

Крім того в ході досудового розслідування в діях водія ОСОБА_4 було виявлено порушення вимог п.п. 1.5 та 2.3 підпункту «б» Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 10.9 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав в повному обсязі та суду пояснив, що дійсно 24 жовтня 2017 року приблизно о 15 годині 05 хвилин, він під час руху заднім ходом на автомобілі «Фольксваген-Крафтер» у дворовій території вздовж будинку № АДРЕСА_2 шосе не помітив потерпілого ОСОБА_5, на якого скоїв наїзд, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких помер. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші участники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи має позитивну характеристику, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, позицію потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням із застосуванням положень, передбачених ст.ст.75,76 КК України.

Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ст.286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування зазначеного додаткового покарання строком на 1 рік, оскільки внаслідок непрофесійного керування обвинуваченим транспортним засобом та грубого порушення ПДР України потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер.

Судові витрати по оплаті: судової автотехнічної експертизи в розмірі 988 грн. 70 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 \чотири\ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 \один\ рік.

На підставі вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 \ два\ роки.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 \ІПН: НОМЕР_2\ 988 грн. \дев'ятсот вісімдесят вісім\ гривень 70 коп. на користь держави ( Отримувач УК у Дарницькому районі 24060300, р/р 31116115700003, МФО 820019, УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв