Ухвала суду № 72614555, 26.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

26 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Мельник В.В., перевіривши апеляційні скарги захисника Шпаківської Інни Вікторівни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_6, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Вигівського Максима Івановича, та захисника Божок АллиОлександрівни в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12015100040000242, та вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами,

в с т а н о в и в :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв'язку із закінченням строків давності.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено обчислювати з 04 березня 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_4 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04 березня 2015 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 15 січня 2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов'язання, та негайно звільнено з-під варти.

Вироком ухвалено вважати ОСОБА_4 таким, що повністю відбув покарання.

Цим же вироком ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв'язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу у виді застави залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з моменту взяття її під варту у порядку виконання вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_9 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 20 березня 2015 року по 14 квітня 2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_9 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_6 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник Шпаківська І.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та закрити кримінальне провадження стосовно нього за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

Від захисника ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_6 надійшла апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції, в якій вона, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, доведеність винуватості обвинувачених та кваліфікацію їх дій, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України покарання тяжкості кримінального правопорушення унаслідок м'якості, просила скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_9 у частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 190 КК України, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Вигівський М.І. подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та кваліфікацію дій обвинувачених, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_9 та ОСОБА_4 покарання тяжкості кримінальних правопорушень унаслідок м'якості, просив скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у частині призначеного ОСОБА_9 та ОСОБА_4 покарання, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_4 призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Також на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника Божок А.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9, в якій вона, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_9 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційні скарги та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони підлягають прийняттю до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного.

Апеляційні скарги відповідають вимогам ст. 396 КПК України, подані у встановлений законом строк належними особами.

Підстави для повернення апеляційних скарг або відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні, в зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає відкриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 398, 401 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисника Шпаківської Інни Вікторівни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_6, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Вигівського Максима Івановича, та захисника Божок Алли Олександрівни в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_9.

Надіслати учасникам судового провадження копії ухвали з копіями апеляційної скарги та інформацією про їхні права та обов'язки.

Встановити строк, протягом якого учасники судового провадження можуть подати заперечення на апеляційну скаргу, до 12 березня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва В.В. Мельник