Рішення № 72613756, 01.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/1392/17

Справа № 760/5632/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі : - Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти №10 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Маєвського Олега Станіславовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови інспектора патрульної поліції,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив скасувати постанову серії EAA № 071140 складену 11.03.2017 інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Маєвського О.С. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.03.2017 відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 11.03.2017 в м. Києві по проспекту Перемоги, керуючи автомобілем НОМЕР_1, ОСОБА_2 здійснив зупинку на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 17.1 Правил дорожнього руху. Даною постановою на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 510,00 грн.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він ПДР не порушував. У зв'язку з погіршенням самопочуття його малолітньої дитини, він був вимушений здійснити зупинку не більше кількох секунд. Під час вимушеної зупинки ним було включено аварійну сигналізацію. Вимушена зупинка не створила будь-якої загрози іншим учасникам дорожнього руху, не створила ніякої аварійної ситуації.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

24.03.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2017 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду.

23.05.2017 ОСОБА_2 до суду подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

19.12.2017 від Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про залучення його в якості третьої особи.

20.12.2017 в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, судом було задоволення клопотання про залучення у справі третьої особи: Департамент патрульної поліції.

Позивач в судове засідання не з'явився, останнім подано до суду заяву датовану 23.05.2017, з якої вбачається, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з'являвся, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив

Суд, відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у ній доказів, оскільки якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справ (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 11.03.2017 відносно позивача працівником поліції було винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 11.03.2017 в м. Києві по проспекту Перемоги, керуючи автомобілем НОМЕР_1, ОСОБА_2 здійснив зупинку на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 17.1 Правил дорожнього руху. Даною постановою на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 510,00 гривень. (а.с.18).

Разом з тим, дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.

Дослідивши складену постанову серії EAA № 071140 від 11.03.2017 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема порушення п. 17.1, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії EAA № 071140 від 11.03.2017 підлягає задоволенню.

Разом з тим, позовна вимога про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки це питання не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 6, 11, 72-90, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2, задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії EAA № 071140 від 11.03.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень - скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: