Рішення № 72613367, 06.03.2018, Оболонський районний суд міста Києва

06.03.2018 Справа № 756/13244/17

Справа пр. №2-а/756/89/18

ун. №756/13244/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Субіна М.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 03 жовтня 1999 року йому було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

02 серпня 2017 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Позивач зазначив, що відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2014-2016 роки, що передбачено ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

У зв'язку з цим ОСОБА_1 12 вересня 2017 року звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, де він перебуває на обліку, з заявою про перерахунок пенсії, проте листом від 26 вересня 2017 року №34638/06 йому було відмовлено у задоволенні заяви.

Відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивач вважав протиправною, а тому просив суд зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 року, та здійснити її виплату, починаючи з 02 серпня 2017 року.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що з 03 березня 1999 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку він отримував до 31 липня 2017 року.

02 серпня 2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Відповідачем призначено ОСОБА_1 пенсію за віком з застосуванням з показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Позивач не погодився з механізмом обчислення його пенсії та звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок признаної йому пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (а. с. 12).

Листом від 26 вересня 2017 року за вих. №34638/06 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що позивач був переведений з одного виду пенсії на інший, а тому відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" при її обчисленні застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таким чином, на думку відповідача, при призначені пенсії ОСОБА_1 правомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Вирішуючи питання про правомірність дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії, суд виходить з такого.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" врегульовано умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Згідно зі ст. 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів

За положеннями ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" у в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" (у редакції, яка була чинною на момент призначення позивачеві пенсії за віком) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абз. першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п. п. 8, 13 і 14 ст. 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За приписами ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої указаним Законом.

Проте у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" він звернувся вперше, про що свідчать матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 Крім того, після звільнення з органів Служби безпеки України позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, при призначені позивачеві пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно було здійснити обчислення пенсії, виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії (2014-2016 роки).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши у сукупності вищезазначені правові норми, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, що передбачено ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Зважаючи на те, що пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" уже була призначена ОСОБА_1, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачеві з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, починаючи з 02 серпня 2017 року.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 1-1, 7, 9, 40, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40376133) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії(2014-2016 роки), починаючи з 02 серпня 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук