Ухвала суду № 72612703, 05.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/281/18 Справа № 711/11310/17 Категорія: ст. 82 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

представника Черкаської ВК 62 ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю с. Трибухів, вул. Садова, 4, Броварського району Київської області, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

- 22.03.2011 року Броварським міським районним судом Київської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

який засуджений 10.02.2014 р. Броварським міським районним судом Київської області за ч. 3 ст.152, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано не відбуте покарання за вироком Броварського міського районного суду Київської області від 24.11.2011 року і остаточно визначено до відбуття 9 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 22.04.2014 року вирок від 10.02.2014 року скасовано, а справу направлено на повторний судовий розгляд. Засуджений 16.10.2014 року Броварським міським районним судом Київської області за ч. 3 ст.152, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Броварського міського районного суду Київської області від 24.11.2011 року і остаточно визначено до відбуття 9 років позбавлення волі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.02.2016 року на підставі ч.5 ст.72 КК України згідно Закону України №838-УШ від 26.11.2015 року зараховано в строк покарання період попереднього ув'язнення з 28.03.2013 року по 25.12.2014 року з розрахунку 1 день позбавлення волі за 2 дні попереднього ув'язнення, що становить 01 рік 09 місяців 27 днів.

в с т а н о в и л а :

Засуджений ОСОБА_7 05.12.2017 року звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким. В ухвалі суд указав, що ОСОБА_7 характеризується посередньо. Встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується під контролем адміністрації. Допускав порушення режиму відбування покарання, за що має два стягнення наданих правами начальника установи, які на даний час зняті у встановленому законодавством порядку. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує задовільно, належні висновки для себе робить не завжди. Працевлаштований на виробництві установи. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, а також за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки був шість разів заохочений правами начальника установи.

28.07.2016 року розглядалось питання про можливість застосування зміни умов тримання відповідно до ст.101 КВК України, на адміністративній комісії йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що засуджений не стає на шлях виправлення.

11.05.2016 р. розглядалось питання про можливість застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням відповідно до ст. 82 КВК України, але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що засуджений не став на шлях виправлення.

Тому місцевий суд вважає, що засуджений не довів свого виправлення та не заслуговує на застосування до нього заміни невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі.

Не погодившись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.12.2017 року та застосувати до нього положення ст. 82 КК України, замінивши невідбуту частину покарання більш м'яким у виді обмеження волі. Вказує, що при розгляді клопотання судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що має 6 заохочень, 2 стягнення, які погашені відповідно до ст. 134 КВК України. Також засуджений зазначає, що приймає безпосередню участь у всіх культурно-масових заходах установи та бере активну участь у художній самодіяльності; був зарахований до програми диференційованого вихованого впливу за напрямком «Професія» та навчався в ПТУ при установі, отримав професію газоелектрозварник ІІІ розряду; вину визнав повністю і щиро розкаюється, а тому вважає, що став на шлях виправлення та заслуговує на обмеження волі.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, які в ній наведені.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого.

Представник колонії також заперечив проти клопотання, вказавши, що засуджений не довів своє виправлення.

Заслухавши доповідача, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року за № 2 заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Згідно з характеристикою начальника відділення ВСВПР Черкаської ВК № 62 ОСОБА_9 (а.с.7), засуджений ОСОБА_7 не став на шлях виправлення.

Колегія суддів бере до уваги, що становлення особи на шлях виправлення – це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Цей елемент підстави для заміни невідбутої частини покарання більш м’яким характеризується: зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці. При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким. Будь-яких підстав, передбачених ст.ст. 408, 409 КПК України, для зміни чи скасування ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 404, 405, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :