Вирок № 72612016, 06.03.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1190/16-к

Номер рядка у звіті 3

06 березня 2018 року м. Золотоноша

Суд присяжних Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

судді Таратіна В.О.,

присяжних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретараів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Радченка Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, на час вчинення злочину працюючого оператором лінії в ТОВ «Пономар», розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 21.09.2004 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК Укрїни, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки ; 06.11.2008 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.121 КК України, до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07.09.2011 року умовно-достроково на 1 рік, 2 місяці, 13 днів; 18.11.2014 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт; 24.09.2015 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.389 КК України, до 2 місяців 13 днів арешту, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він, будучи раніше неодноразово судимий, а саме: 21.09.2004 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 06.11.2008 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст.121 КК України, до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07.09.2011 року умовно-достроково на 1 рік, 2 місяці, 13 днів; 18.11.2014 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт; 24.09.2015 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст. 389 КК України, до 2 місяців 13 днів арешту на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив нові кримінальні правопорушення.

У обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 22.11.2015 року, близько 14.00 год., знаходячись на узбіччі автодороги «Фастів-Митниця-Обухів-Канів» на відстані 300 м від знаку «Канів», при виїзді з м. Канева, неподалік пам’ятного знаку невідомому солдату, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8, з корисливих мотивів, бажаючи настання смерті потерпілої, умисно наніс їй численні удари руками та ногами по голові та тулубу, чим спричинив наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку та мозочка, крововиливів в м’які тканини голови, крововиливу в білкову оболонку правого ока, синців та рани на голові, крововиливу та ушкодження слизової верхньої губи, закрита травма грудної клітки та живота, у вигляді численних двосторонніх переломів ребер із обох сторін, деякі із ушкодженням пристінкової плеври, переломів грудини, забою лівої легені, крововиливу на передній поверхні навколосерцевої сумки, крововиливів у м’які тканини грудної клітки, синця на грудній клітці та правій молочній залозі, крововиливів в ділянці воріт селезінки та в жировій клітковині правої нирки, що згідно висновку судово-медичної експертизи №03-01/955 від 08.12.2015 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть потерпілої. Після чого заволодів її грошовими коштами в сумі 100 грн. В подальшому тіло ОСОБА_8 він відтягнув з узбіччя автодороги вглиб лісового насадження на відстань 15 м, де лишив. Таким чином, ОСОБА_6 умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_8

У той же час ОСОБА_6, з метою пограбування, перебуваючи на узбіччі автодороги «Фастів-Митниця-Обухів-Канів» на відстані 300 м від знаку «Канів», при виїзді з м. Канева, неподалік пам’ятного знаку невідомому солдату, діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснив розбійний напад, поєднаний із застосуванням насильства, що виразилося в нанесенні численних ударів руками та ногами по голові та тулубу потерпілій ОСОБА_8, спричинивши їй, відповідно до висновку експертизи №03- 01/955 від 08.12.2015 року, наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку та мозочка, крововиливів в м’які тканини голови, крововиливу в білкову оболонку правого ока, синців та рани на голові, крововиливу та ушкодження слизової верхньої губи, закрита травма грудної клітки та живота, у вигляді численних двосторонніх переломів ребер із обох сторін, деякі із ушкодженням пристінкової плеври, переломів грудини, забою лівої легені, крововиливу на передній поверхні навколосерцевої сумки, крововиливів в м’які тканини грудної клітки, синця на грудній клітці та правій молочній залозі, крововиливів в ділянці воріт селезінки та в жировій клітковині правої нирки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №03-01/955 від 08.12.2015 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть потерпілої. Після чого продовжуючи свій злочинний умисел, заволодів грошовими коштами в сумі 100 грн. ОСОБА_8 В подальшому тіло ОСОБА_8 він відтягнув з узбіччя автодороги вглиб лісового насадження на відстань 15 м, де лишив.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115 КК, ч.4 ст.187 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, а також у вчиненні розбою, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

В обвинувальному акті, обґрунтовуючи свої висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні цих кримінальних правопорушень, орган досудового розслідування послався на дані протоколу огляду місця події від 08 грудня 2015 року, дані протоколу огляду трупа від 08.12.2015р., висновок судово-медичної експертизи від 08 грудня 2015 року № 03-01/955, висновок судово-імунологічної експертизи від 22 грудня 2015 № 05-1-08/297, висновок додаткової судово-медичної експертизи від 25 лютого 2016 року № 03-01/955/24, висновок судово-медичної експертизи від 24 лютого 2016 року № 05-1-08/38, висновок судово-медичної експертизи від 26 лютого 2016 року № 05-5-06/33; протоколи огляду предметів, слідчого експерименту за участю ОСОБА_6, допитів потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, обвинуваченого ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_6 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що 22.11.2015р. близько 08 години він з ОСОБА_19 заїхали в Каневі у кафе «Сніжана», випили 150 грамів горілки, потім пили горілку на базарі в ОСОБА_26, та після цього поїхали у село Бобринці. В Бобринцях вони приїхали до магазину і пішли до ОСОБА_31. Коли прийшли, ОСОБА_31 почала кричати і тоді він вийшов сам від неї і пішов у магазин, в якому взяв пляшку горілки на дорогу та пішов на ОСОБА_32. Він йшов по правій стороні в напрямку Канева, коли біля знаку «Канів» зустрів жінку років 55, яка йшла по лівій стороні дороги, та запропонував їй випити горілки, на що остання погодилась. Тоді він перейшов до неї через дорогу і вони розпивали горілку недалеко від дороги, зі сторони, де знаходилась жінка. Коли майже допили горілку, то він зібрався йти, але жінка запропонувала йому кошти в сумі 100 грн., щоб узяти горілку і далі пиячити, але він узяв кошти і пішов далі в ОСОБА_32, а жінка залишилась на місці. До неї він не повернувся і після того більше ніколи не бачив. Стверджував, що ударів жінці він не наносив, лише її штовхнув.

Потерпіла ОСОБА_10 у судове засідання не з’явилась, скерувавши до суду заяву, в якій просила проводити судове засідання по обвинуваченню ОСОБА_6 без її участі, претензій матеріального та морального характеру не має. Міру покарання просила призначити на розгляд суду.

Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилась, при цьому подала до суду заяву, в якій просила проводити підготовчий та судовий розгляд по справі без її участі, претензій матеріального та морального характеру не має. Міру покарання просила призначити на розгляд суду.

У судовому засіданні були допитані свідки, на покази яких сторона обвинувачення посилалася як на обгрунтування винуватості ОСОБА_6, а саме:

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що 08.12.2015 року, прогулюючи зранку у передмісті Канева собак, він рухався в напрямку мосту і перед самою дорогою помітив верхній одяг. Пройшовши далі він помітив труп жінки невеликого зросту, одягнуту в гамаші. Вказав, що її підтягнули з дороги, руки лежали в напрямку дороги, а куртка лежала метрах в 10 від неї. Він пішов, закрив собак і викликав міліцію. ОСОБА_33 свідок зазначав, що тим шляхом він ходить 2-3 рази на тиждень, оскільки в нього в передмісті шашлична, і там закриті собаки, яких потрібно вигулювати, тому, якщо труп лежав би там кілька днів, то собаки б його знайшли. Коли він знайшов тіло, то воно було вже темне, гамаші візуально були сухі, шерстяні. Куртка була вз’єрошена, її не намочило і не обдуло вітром. Те місце прохідне, оскільки там ріжуть дерева, метал шукають, тому люди там могли проходити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що 22 листопада 2015 року у сільському Буднику Культури в с.Грищенці був організований концерт до дня Колгоспника. Він повинен був належним чином підключити апаратуру, але йому це не вдалося зробити, тому вирішив поїхати в м. Канів та забрати свого сина ОСОБА_34, щоб він допоміг підключити апаратуру. Коли він близько 14 години проїхав знак «Канів», що на виїзді в місто, та місток, біля якого знаходиться пам »ятник невідомому солдату, то на лівому узбіччі по напрямку його руху він побачив жінку похилого віку, років 70, яку тягнув вниз якийсь чоловік. Обличчя чоловіка він не бачив, оскільки той був нахилений над жінкою. У що були одягнені чоловік та жінка не бачив. Коли він забрав сина з роботи і вони разом повертались додому, проїжджаючи повз місце, де він бачив жінку та чоловіка, він уважніше подивився, але вже нікого не побачив. Коли вони з сином їхали в бік Грищенець, то назустріч, тобто в бік Канева, ніхто не йшов. Він розповів синові про те, що бачив і порадив повідомити про цей випадок у міліцію. Стверджувати, що обвинувачений є тією особою, яку він бачив, не може.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснив, що йому батько сказав, що бачив, як біля містка якийсь чоловік тягнув жінку. Він розповів про це ОСОБА_17 і коли вони, повертаючись з Грищенець на ОСОБА_32, їхали повз пам’ятник, то побачили чоловіка у джинсах, курточці та шапці, який йшов попутно з правої сторони, хитаючись, і щось ніс в руках, схоже на пакет. ОСОБА_17 йому сказав, що цей чоловік з Келеберди. Про випадок, що розповів йому батько він повідомив своєму знайомому ОСОБА_36, який працює в поліції. ОСОБА_36 сказав, що група на місце їздила, але нікого не знайшла. Сказати, чи схожий обвинувачений на того чоловіка, якого він бачив по дорозі, він не може.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_36 пояснив, що 22.11.2015 року, близько 15 години йому на мобільний зателефонував знайомий ОСОБА_35 і повідомив, що деякий час тому його батько бачив, як на автодорозі поблизу пам’ятника невідомого солдата між чоловіком та жінкою відбувається конфлікт. Він запропонував ОСОБА_35 позвонити на 102, але останній не мав можливості зателефонувати, тому він сам зателефонував до чергового на мобільний телефон, якому повідомив про даний факт. Пізніше, коли виявили в тому місці труп, він запитував чергового і черговий відповів, що відправляв наряд, вони оглянули місце біля дороги і нікого не знайшли.

Від допиту решти свідків у судовому засіданні прокурор відмовився.

На досудовому слідстві і в судовому засіданні ОСОБА_6 давав чіткі та послідовні показання щодо подій, які відбувалися 22 листопада 2015р., які суперечностей не містили, тому сумнівів у суду присяжних не викликають.

Аналогічні покази надала суду свідок ОСОБА_37, яка в судовому засіданні була допитана за клопотанням сторони захисту, та пояснила, що 22.11.2015р. вона поверталась з м. Канева, куди носила здавати метал, у с. Бобринці, і біля знаку «Канів» у період приблизно з 13 до 14-30 годин зустрілась з ОСОБА_6, який йшов з с. Бобринці. Обвинувачений запропонував їй випити, на що вона погодилась, вони познайомились та зійшли на узбіччя, між кінцем мосту та стовпчиком, де випили. Перебували там приблизно годину і чоловік пішов додому. Вона йому пропонувала повернутись та ще випити, але він відмовився. Вказала, що він її не бив. Після того вона з обвинуваченим не бачилась.

У ході судового розгляду справи, обгрунтувуючи вину ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, сторона обвинувачення послалася на наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

-протокол огляду місця події від 08.12.2015р., згідно з яким на збіччі дороги Канів-Ржищів, а саме на відстані 300м від знаку «Канів» на правій стороні узбіччя дороги на відстані 15м від узбіччя дороги знаходиться тіло невідомої особи жіночої статі (т. 1 а.с. 27-35);

-протокол огляду місця події від 08.12.2015р. згідно з яким на збіччі дороги Канів-Ржищів, а саме на відстані 380м від знаку «Канів», навпроти дорожнього знаку «Увага» на відстані п’яти метрів від узбіччя дороги на землі виявлені речі ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 36-41);

-протокол огляду трупа від 08.12.2015р. відповідно до якого у Канівській ЦРЛ оглянуто тіло покійної ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 42-45);

-висновок судово-медичної експертизи № 03-01/955 від 08 грудня 2015 р. (т.1 а.с. 51-52);

-протокол огляду предмету від 08.12.2015р., згідно з яким оглянуто речі ОСОБА_8 (т.1 а.с. 56);

-протокол огляду предмету від 09.12.2015р., згідно з яким оглянуто речі ОСОБА_6 (т.1 а.с. 94);

-протокол слідчого експерименту від 09.12.2015р. з участю ОСОБА_6 в ході якого останній розповів та показав на місці про те, як 22.11.2015р. він розпивав спиртне з раніше невідомою йому жінкою (т.1 а.с. 97-105);

-висновок судово-імунологічної експертизи від 22.12.2015р. № 05-1-08/297, в якому зазначено, що кров потерпілої ОСОБА_8 відноситься до групи АВ (ІV). В слідах на куртці (об’єкт № 6) знайдена кров людини і виявлені антигени А і В. В об’єктах №№(1-5, 7-10) кров не знайдена. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу, групову приналежність крові особи, що проходить у справі можна передбачити, що: антигени А і В, виявлені в слідах крові людини не куртці (об’єкт № 6), могли походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ (ІV). Походження крові від потерпілої ОСОБА_8 не виключається. (т. 1 а.с. 122-125);

-протокол огляду предмету від 14.12.2015р. відповідно до якого проведено огляд диску слідчої дії – допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 09.12.2015р. та диск із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 09.12.2015р. (т.1 а.с. 163);

-протокол проведення слічого експерименту за участю свідка ОСОБА_16 від 14.12.2015р., в ході якого останній розповів та показав на місцевості де саме невідомий чоловік стягував з узбіччя жінку. На запитання слідчого повідомив, що чоловіка впізнати не може. (т. 1 а.с. 165-169);

-додатковий висновок судово-медичної експертизи № 03-01/955/24 від 25 лютого 2016 р. (т.1 а.с. 187-189);

-акт судово-психіатричної експертизи № 10 від 06.01.2016р., відповідно до якого ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно вираженими емоційно-вольовими розладами, ускладненої психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, що при відсутності розладів психотичного або межового з психотичним рівня, збереженні вольових процесів, критичних і прогностичних функцій, достатній соціальній адаптації – свідчить про здатність підекспертного усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_6 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп’яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики – що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. (т. 1 а.с. 195-199);

-протокол пред’явлення особи до впізнання від 23.12.2015р., згідно з яким свідок ОСОБА_35 впізнав ОСОБА_6 як чоловіка, якого бачив на дорозі до м. Канева в районі містка, який близько 14-20 год. зупиняв транспорт (т. 1 а.с. 206-210);

-заява ОСОБА_21 від 25.12.2015р. про те, що він 22.12.2015р. близько 14-30 год. зустрів жінку, затягнув її від дороги, наніс декілька ударів та викрав у неї кошти в сумі 50 грн. (т. 1 а.с. 211);

-протокол освідування особи від 18.02.2016р., згідно з яким фельдшер станції швидкої допомоги ОСОБА_38 відібрав з вени підозрюваного ОСОБА_6 кров у кількості 3 мл (т.1 а.с.248-249);

-висновок судово-медичної експертизи № 05-1-08/38 від 24.02.2016р. згідно з яким кров потерпілої ОСОБА_8 відноситься до групи АВ (ІV), з супутнім антигеном Н. кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи О бв (І). В слідах на куртці (об’єкт № 6) знайдена кров людини і виявлені антигени А, В, ОСОБА_33 чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу, групову приналежність крові осіб, що проходять у справі можна передбачити, що антигени А,В,Н, виявлені в слідах крові людини на куртці (об’єкт № 6), могли походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ (ІV) і О бв (І). Походження крові від потерпілої ОСОБА_8 не виключається. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_6 не виключається. (т.2 а.с. 11-14);

-висновок судово-медичної експертизи № 05-5-06/33 від 26.02.2016р. згідно з яким група крові потерпілої ОСОБА_8В АВ (ІV) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Група крові підозрюваного ОСОБА_6 О (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту правої руки потерпілої ОСОБА_8 (об.1) кров та епітеліальні клітини не виявлено. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту лівої руки потерпілої ОСОБА_8 (об.2) виявлено кров людини, епітеліальні клітини не виявлено. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові осіб, що проходять у справі, можна прийти до висновку, що антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВО походять від особи (осіб) з групою крові АВ (ІV) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО., або за рахунок змішування крові осіб з групами А(ІІ), В(ІІІ), О(І), АВ (ІV). Походження крові від потерпілої ОСОБА_8 не виключається, домішка крові підозрюваного ОСОБА_6 не виключається. (т.2 а.с. 17-18);

-відеозапис відтворення обставин події від 09.12.2015р з підозрюваним ОСОБА_6

-відеозапис проведення слідчого експерименту з ОСОБА_6 від 09.12.2015р

Разом з тим, згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

До суду кримінальне провадження №12015250160000655 за обвинуваченням ОСОБА_6 за п.6 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України надійшло, зокрема, з двома висновками судово-медичних експертиз № 03-01/955 від 08 грудня 2015 року (т.1 а.к.п. 51-52) та № 03-01/955/24 від 25 лютого 2016 року (т.1 а.к.п. 187-189).

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 03-01/955 від 08 грудня 2015 року, проведеного під час досудового розслідування, причиною смерті ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 є сполучена травма голови, грудної клітки та живота, яка ускладнилася шоком, що підтверджується даними проведеної експертизи трупа та результатами судово-гістологічної експертизи. Враховуючи ступінь розвитку ранніх та пізніх трупних явищ, смерть настала більше ніж за 48 годин до моменту проведення експертизи трупа в морзі.

При експертизі виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку та мозочка, крововиливів в м’які тканини голови, крововиливу в білкову оболонку правого ока, синців та рани на голові, крововиливу та ушкодження слизової верхньої губи; закрита травма грудної клітки та живота у вигляді численних двосторонніх переломів ребер із обох сторін, деякі із ушкодженням пристінкової плеври, переломів грудини, забою лівої легені, крововиливу на передній поверхні навколосерцевої сумки, крововиливів в м’які тканини грудної клітки, синця на грудній клітці та правій молочній залозі, крововиливів в ділянці воріт селезінки та в жировій клітковині правої нирки; синці та рана на кінцівках; садно на лівій гомілці.

ОСОБА_33 тілесні ушкодження утворилися від дії твердих тупих предметів (предмету). Черепно-мозкова травма та закрита травма грудної клітки є складовими сполученої травми голови, грудної клітки та живота. Дана травма утворилася на протязі короткого проміжку часу до настання смерті, який обраховується від десятків хвилин до кількох годин, та носить ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості. Синці та рана на кінцівках утворилися не більше ніж за добу до настання смерті та носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Садно на лівій гомілці утворилося більше ніж за 4-5 діб до настання смерті та носить ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

ОСОБА_33 при проведенні експертизи трупа виявлений дефект шкіри та м’яких тканин на лівій половині обличчя без ознак при життєвості, який найбільш ймовірно утворився посмертно від дії зубів тварин. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа спирти не виявлені.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, по яких можна було встановити положення потерпілої під час нанесення їй тілесних ушкоджень.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, по яких можна було встановити послідовність нанесення тілесних ушкоджень потерпілій.

Між отриманою сполученою травмою голови, грудної клітки та живота та настанням смерті потерпілої існує прямий причинний зв’язок.

Після отримання сполученою травмою голови, грудної клітки та живота потерпіла могла жити на протязі короткого проміжку часу до настання смерті, який обраховується від десятків хвилин до кількох годин. Не виключається можливість виконання потерпілою самостійних цілеспрямованих рухів протягом вищевказаного проміжку часу, за умови перебування останньої у свідомості.

При судово-імунологічній експертизі крові трупа, висновок експерта № 05-1-09/524 від 15.12.15 року, встановлено: кров трупа ОСОБА_8 відноситься до групи АВ (IV), резус негативний.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, по яких можна було встановити місце настання смерті потерпілої.

Відповідно до висновку додаткової судово - медичної експертизи № 03-01/955/24 від 25 лютого 2016 року, проведеного в ході досудового розслідування, причиною смерті є сполучена травма голови, грудної клітки та живота, яка ускладнилася шоком, що підтверджується даними проведеної експертизи трупа та результатами судово-гістологічної експертизи. Враховуючи ступінь розвитку ранніх та пізніх трупних явищ, вважаю що смерть настала більше ніж за 48 годин до моменту проведення експертизи трупа в морзі.

При експертизі виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку та мозочка, крововиливів в м’які тканини голови, крововиливу в білкову оболонку правого ока, синців та рани на голові, крововиливу та ушкодження слизової верхньої губи; закрита травма грудної клітки та живота у вигляді численних двосторонніх переломів ребер із обох сторін, деякі із ушкодженням пристінкової плеври, переломів грудини, забою лівої легені, крововиливу на передній поверхні навколосерцевої сумки, крововиливів в м’які тканини грудної клітки, синця на грудній клітці та правій молочній залозі; синці та рана на кінцівках; садно на лівій гомілці.

ОСОБА_33 тілесні ушкодження утворилися від дії твердих тупих предметів (предмету). Черепно-мозкова травма та закрита травма грудної клітки є складовими сполученої травми голови, грудної клітки та живота. Дана травма утворилася на протязі короткого проміжку часу до настання смерті, який обраховується від десятків хвилин до кількох годин, та носить ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості. Синці та рана на кінцівках утворилися не більше ніж за добу до настання смерті та носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Садно на лівій гомілці утворилося більше ніж за 4-5 діб до настання смерті та носить ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

ОСОБА_33 при проведенні експертизи трупа виявлений дефект шкіри та м’яких тканин на лівій половині обличчя без ознак прижиттєвості, який найбільш ймовірно утворився посмертно від дії зубів тварин. При судово-токсикологічній експертизі трупа спирти не виявлені. При проведенні судово-медичної експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, по яких можна було встановити положення потерпілої під час нанесення їй тілесних ушкоджень. При проведенні судово-медичної експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, по яких можна було встановити послідовність нанесення тілесних ушкоджень потерпілій. Між отриманою сполученою травмою голови, грудної клітки та живота та настанням смерті потерпілої існує примий причиннний зв’язок. Після отримання сполученої травми голови, грудної клітки та живота потерпіла могла жити на протязі короткого проміжку часу до настання смерті, який обраховується від десятків хвилин до кількох годин. Не виключається можливість виконання потерпілою самостійних цілеспрямованих рухів протягом вищевказаного проміжку часу, за умови перебування останньої у свідомості. При проведенні судово-медичної експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, по яких можна було встановити місце настання смерті потерпілої.

Не виключається можливість заподіяння потерпілій сполученої травми голови, грудної клітки та живота за обставин, які вказані в фабулі даної постанови, а саме внаслідок нанесення численних ударів по голові та тулубу потерпілої.

Виключається можливість утворення у потерпілої сполученої травми голови, грудної клітки та живота за обставин, які вказані протоколі проведення слідчого експерименту від 09.12.2015 року з підозрюваним ОСОБА_6, а саме «(ОСОБА_6 відтворив, як саме штовхнув жінку у спину). Запитання судово-медичного експерта ОСОБА_32: Покажіть як вона впала. Відповідь ОСОБА_6 на спину. (ОСОБА_6 відтворив, як саме жінка впала на спину) ... Запитання судово-медичного експерта: Ви чітко пам’ятаєте, що штовхали її у спину? Відповідь: Да. .. ОСОБА_6: В ліву частину носа. Запитання судово-медичного експерта: Ви впевнені, що удар прийшовся у ліву сторону, може це була права сторона? А може в груди Ви нанесли удар? Відповідь ОСОБА_6: Нє, я в обличчя вдарив. Вона сиділа з лівої сторони і я її вдарив у праву сторону, отак я її вдарив (відтворив на статисті, куди саме наніс удар)...»

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_32 на запитання сторони захисту та обвинувачення пояснив, що він проводив експертизу трупа ОСОБА_8 При огляді трупа були виявлені ознаки гниття у вигляді зеленої плями на животі. При температурі 18-20 С ознаки гниття проявляються через 2 доби, а зі зниженням температури ознаки гниття проявляються повільніше. Запах не є об’єктивним даним, при розтині трупа не відчувався гнилісний запах. Експерт зазначав, що експертиза трупа проводилась в той часовий проміжок, який вказаний на титульній сторінці. Після надходження всіх результатів були складені підсумки. Вказував, що синці після смерті особи свого кольору не змінюють. Він не оцінює, хто наносив тілесні ушкодження, а оцінює обставини, за яких могли бути нанесені такі ушкодження. Стосовно ОСОБА_8 вказав, що твердий предмет діяв безпосередньо в ділянку грудини. Точно встановити, коли настала смерть потерпілої, неможливо. Тілесні ушкодження виникли не в один час. Тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, заподіяні протягом деякого часу до настання смерті. При умові перебування у свідомості вона могла пересуватись. ОСОБА_33 експерт вказав, що проводилось судово-токсологічне дослідження трупа і спиртів не було виявлено.

Судом присяжних було досліджено також висновок експерта (експертизи за матеріалами справи) №04-01/31 комісійної судово-медичної експертизи за фактом смерті гр. ОСОБА_8 від 30.09.2017р., згідно з яким:

На підставі вивчення наданих матеріалів кримінального провадження та з метою відповіді на поставлені в ухвалі питання, комісія експертів приходить до наступного:

1. При первинній судово-медичній експертизі виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку та мозочка, крововиливів в м’які тканини голови, крововиливу в білкову оболонку правого ока, синців та рани на голові, крововиливу та ушкодження слизової верхньої губи; закрита травма грудної клітки та живота у вигляді численних двосторонніх переломів ребер із обох сторін, деякі із ушкодженням пристінкової плеври, переломів грудини, забою лівої легені, крововиливу на передній поверхні навколосерцевої сумки, крововиливів в м’які тканини грудної клітки, синця на грудній клітці та правій молочній залозі, крововиливів в ділянці воріт селезінки та в жировій клітковині правої нирки; синці та рана на кінцівках; садно на лівій гомілці.

2. Причиною смерті є сполучена травма голови, грудної клітки та живота, яка ускладнилася шоком, що підтверджується даними проведеної експертизи трупа та результатами судово-гістологічної експертизи.

3. При проведенні судово-медичної експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, по яких можна було встановити положення потерпілої під час нанесення їй тілесних ушкоджень.

4. Враховуючи морфологічні характеристики виявлених тілесних ушкоджень (всі вони виникли на протязі нетривалого часу один від одного), встановити послідовність нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 неможливо.

5. Всі виявлені тілесні ушкодження виникли з силою та інтенсивністю достатньою для виникнення вищеописаних ушкоджень.

6,7. Враховуючи ступінь розвитку ранніх та пізніх трупних явищ (труп на дотик холодний, трупне заклякання в усіх звичайно досліджуваних групах відсутнє, трупні плями при натисненні на них пальцем в ділянці попереку свого кольору не змінюють, ознаки гниття виражені у вигляді зеленого забарвлення шкіри на животі), вважаємо, що смерть настала більше, ніж за 48 годин до моменту проведення експертизи трупа в морзі. Будь-яких об'єктивних судово-медичних даних, які свідчили б про настання смерті саме 22.11.2015 року при експертизі трупа не виявлено.

8, 9. Після отримання сполученою травмою голови, грудної клітки та живота потерпіла могла жити протягом короткого проміжку часу до настання смерті, який обраховується від десятків хвилин до кількох годин.

10, 11. Специфічних та характерних для наїзду або переїзду автомобілем тілесних ушкоджень при судово-медичній експертизі трупа не виявлено.

12. Виявлені при експертизі трупа ОСОБА_8 ушкодження могли виникнути при наявності на потерпілій зимнього одягу від ударів руками та ногами, або іншими предметами, що володіють ознаками твердих тупих (згідно протоколу огляду місця події від 08.12.2015р. та експертизи № 03-01/955 від 08.12.2015р.).

13. Слідів волочіння на трупі ОСОБА_8 та її одязі при судово-медичній експертизі трупа не виявлено.

Суд вважає, що комісією експертів відповідно до вимог законодавства про призначення та проведення судових експертиз об’єктивно та повно досліджено всі необхідні та достатні для вирішення справи по суті питання, направлені на встановлення дати смерті ОСОБА_39, яким усунуто протиріччя та поверхневість попередніх висновків. Тому висновок комісії експертів КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 04-01/31 від 30.09.2017 року є належним і допустимим і суд бере його до уваги як основний доказ.

У зв’язку з цим суд критично оцінює проведені на досудовому розслідуванні експертні висновки за № 03-01/955 від 08 грудня 2015 року та за № 03-01/955/24 від 25 лютого 2016 року.

Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Стороною обвинувачення не була доведена причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину відносно потерпілої ОСОБА_8 та його покази не спростовані доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновок судово-гістологічної експертизи не доводить вини обвинуваченого, оскільки не підтверджує чітку належність крові саме потерпілій, а вказує на те, що належність крові потерпілій ОСОБА_8 не виключена.

Разом з тим суд присяжних зазначає, що свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_35 не було впізнано в обвинуваченому ту особу, яку вони бачили 22.11.2015р. біля знаку «Канів», тому покази вказаних свідків також не доводять вини ОСОБА_6

Висновками експертів не підтверджено вчинення обвинуваченим інкримінованих йому злочинів, оскільки вони прямо не вказують на його причетність до них.

Згідно зі ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи виправданою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред"явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно зі ст. 327 ч. 5 КПК України коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину, суд постановляє виправдувальний вирок.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Згідно із статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчинені злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

У справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» Європейський суд вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

ОСОБА_33, в рішенні ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» (п.65) зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з ч.1ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де ЄСПЛ встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Частиною першою статті 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі ст.370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

У відповідності до ст.17 КПК України, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі ж сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", застосовується при розгляді справ як джерело права.

У зв’язку із наведеними положеннями чинного законодавства, судове рішення про доведеність вини обвинуваченого по кожному пред'явленому обвинуваченню може ґрунтуватися виключно на належних і допустимих доказах, які у сукупності та взаємозв'язку є достатніми для достовірного та переконливого висновку, поза розумними сумнівами.

Проаналізувавши покази свідків, заявлених в клопотаннях сторін, дослідивши письмові докази, висновки екпертиз та пояснення експерта, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені в судовому засіданні докази не підтверджують винності обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, в частині достатньої доведеності об’єктивних даних, які б вказували на те, що саме він умисно протиправно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_8, вчинені з корисливих мотивів, а також у вчиненні розбою, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

З урахуванням встановлених при судовому розгляді фактичних обставин справи, оцінюючи сукупність зібраних по справі доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, виходячи з презумпції невинуватості, необхідності тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого та необхідності обґрунтування висунутого обвинувачення виключно на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, оскільки прокурором не надано безсумнівних, належних та допустимих доказів вчинення злочину ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, стороною обвинувачення не доведена, а обвинувачений ОСОБА_6 підлягає виправданню.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

ОСОБА_33, у зв'язку з виправданням підсудного, судові витрати за проведення судових експертиз необхідно віднести за рахунок держави.

Речові докази у кримінальному провадженні: сумка жіноча сірого кольору, посвідчення №499103 на ім’я ОСОБА_8, гаманець коричневого кольору, розмінна монета в сумі 1 грн. 16 коп., гаманець синього кольору, дві рукавички, пакунок з полімерного матеріалу з написом «Антищур», зимова жіноча куртка, хутряна хустина, піджак коричневого кольору, плаття коричневого кольору, хустка жовтого кольору, колготи, носки, запальничка чорного кольору із п’єзоелементом, 10 паперових пакунків з біологічними слідами, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Канівського МВ – знищити, куртка ОСОБА_6, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Канівського МВ – повернути обвинуваченому;

-два диски із відеозаписами слідчих дій, що знаходяться при справі – зилишити при матеріалах справи;

-дві сережки із металу жовтого кольору, дерев’яний хрестик, металевий ключ, що передані потерпілій ОСОБА_9 – зилишити за належністю.

Керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України, суд присяжних,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 КК України та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України і виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_6 на час винесення вироку не обраниий.

Речові докази:

-сумка жіноча сірого кольору, посвідчення №499103 на ім’я ОСОБА_8, гаманець коричневого кольору, розмінна монета в сумі 1 грн. 16 коп., гаманець синього кольору, дві рукавички, пакунок з полімерного матеріалу з написом «Антищур», зимова жіноча куртка, хутряна хустина, піджак коричневого кольору, плаття коричневого кольору, хустка жовтого кольору, колготи, носки, запальничка чорного кольору із п’єзоелементом, 10 паперових пакунків з біологічними слідами, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Канівського МВ – знищити,

-куртка ОСОБА_6, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Канівського МВ – повернути обвинуваченому;

-два диски із відеозаписами слідчих дій, що знаходяться при справі – зилишити при матеріалах справи;

-дві сережки із металу жовтого кольору, дерев’яний хрестик, металевий ключ, що передані потерпілій ОСОБА_9 – залишити за належністю.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати, які складають вартість судових експертиз - віднести на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: М.Ю. Степченко

Суддя: В.О. Таратін

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3