Постанова № 72611806, 22.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 610/2335/17 Головуючий суддя І інстанції Усенко С. І.

Провадження № 22-ц/790/727/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із

договорів позики, кредиту, банківського вкладу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Швецової Л.А.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 610/2335/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 03 листопада 2017 року (суддя Усенко С.І.), -

встановив:

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2011 року в розмірі 37 204 грн. 39 коп. та судовий збір у сумі 1600 грн. Позов мотивовано тим, що 27 вересня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на те, що відповідач взятих на себе за договором зобов’язань належним чином не виконала, ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 37 204 грн. 39 коп., яка станом на 31 липня 2017 року складається з 2912 заборгованості за кредитом, 28744 грн. заборгованості за процентами, 3300 грн. нарахованої пені за порушення зобов’язань, а також штрафів: 500 грн. фіксована частина, 1747 грн. – процентна складова.

Відповідач позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення з неї заборгованості за кредитом у розмірі 2912 грн. та процентами у тій самій сумі.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 03 листопада 2017 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту від 27 вересня 2011 року в сумі 37 204,39 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявленого позову. В обґрунтування скарги зазначила, що позов пред’явлено ПАТ КБ «Приватбанк» у серпні 2017 року зі спливом позовної давності, оскільки останній платіж нею здійснено у вересні 2014 року, судом не застосовано положення ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, наявні в матеріалах справи тарифи банку затверджені у 2012 році, тобто після укладення кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 27 вересня 2011 року між ПАТ «КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вказаний договір було укладено шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання, де вказано, що заява разом з пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Умовами договору передбачено, що строк дії договору встановлено до останнього числа місяця строку дії картки, тобто до 30.05.2015 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Встановивши, що ОСОБА_1 належним чином взятих на себе за кредитним договором зобов’язань не виконала, останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитом відповідачем здійснено 30 вересня 2014 року, з позовом про стягнення заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось у серпні 2017 року, тобто в межах строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 2 912 грн. 52 коп. та заборгованості за процентами в сумі 28744 грн. 04 коп.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення

Оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Також, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується річний строк позовної давності, у зв’язку з чим стягненню підлягає пеня в сумі 1200 грн.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від вересня 2011 року у розмірі 32856 грн. 56 коп., яка складається з: 2912,52 грн. заборгованості за кредитом, 28744,04 грн. заборгованості за процентами та 1200 грн. нарахованої пені за порушення зобов’язань, а також стягнути також судовий збір у сумі 1412 грн. 80 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ПАТ «КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 205 грн. 92 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 03 листопада 2017 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2011 року у розмірі 32856 грн. 56 коп., а також судовий збір у сумі 1412 грн. 80 коп.

Стягнути з користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги, у розмірі 205 грн. 92 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 березня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_2