Ухвала суду № 72611663, 28.02.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/713/2018

Справа № 646/708/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28.02.2018 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Кей-Колект», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

В обґрунтування заяви зазначив, що 31.01.2018 між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 (покупці) укладено договір купівлі-продажу житлового будинкупо вул. Льговська, 103, м. Харків, загальною площею 68, 1 кв.м., житловою площею 39,1 кв. м. із надвірними будівлями та спорудами: сарай літ. «К», вбиральні літ. «Ж», «Г», душ лут. «Л», льох літ «Д», огорожа № 4,5,6,8,9 та земельну ділянку за адресою вул. Льговська, 103 м. Харків. Цей договір посвідчено Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 (реєстровий номер 457). Зазначене підтверджується Інформацією з

У період 2008-2013 роки позивач на цій земельній ділянці самочинно (без будь-яких дозвільних документів, без розроблення та затвердження проекту) побудував житловий будинок загальною площею 153, 4 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м., право власності на який не зареєстроване.

Таким чином, ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, уклавши договір купівлі-продажу 31.01.2018 р., під виглядом придбання житлового будинку розміром загальної площі 68, 1 кв.м., житлової площі 39,1 кв.м., здійснили незаконне відчуження побудованого позивачем самочинно, та на який не зареєстроване право власності – житлового будинку загальною площею 153, 4 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м., та побудованих позивачем самочинно господарських прибудов на земельній ділянці по вул. Льговська, 103 м. Харків.

Тому позивач просив суд забезпечити позов шляхом заборони будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією (в тому числі перереєстрацією) прав на нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, вул. Льговська, 103 та земельну ділянку площею 0,0920 га., а також накласти арешт на зазначене нерухоме майно.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, одним із яких відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України є накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід’ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов’язкове, судове рішення залишалося невиконаним.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спору договору купівлі-продажу щодо щодо житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться по вул. Льговська, 103 м. Харків.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначене у заяві про забезпечення позову майно належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності по ? частині - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 45700, виданий 31.01.2018, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4

Крім того, згідно інформаційної довідки земельна ділянка площею 897 кв. м. за адресою м. Харків, вул. Льговська ,103 належить позивачу ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає співмірними вимоги позивача про забезпечення позову відповідно до предмету позову – визнання договору купівлі-продажу від 31.01.2018 укладений між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 - недійсним, оскільки вимоги позивача про забезпечення позову фактично зводяться до того, щоб забезпечити можливість реального виконання рішення суду у наступному, суд вважає за можливе накласти арешт на зазначене майно.

Захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач, є адекватним змісту позовних вимог, а невжиття заходів забезпечення позову в подальшому унеможливить реальне виконання судового рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

При забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно, власник на певний період лише обмежується у можливості вільно розпорядитися належним йому майном, тому відповідачу забезпеченням позову збитків спричинено не буде, підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

Крім того суд вважає, що заява про забезпечення позову у частині забезпечення позову у спосіб заборони шляхом заборони будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією (в тому числі перереєстрацією) прав на нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, вул. Льговська, 103 та земельну ділянку площею 0,0920 га. - задоволенню не підлягає, оскільки накладення арешту на нерухоме майно шляхом заборони його відчуження є достатнім заходом для забезпечення позову і само по собітягне заборону внесення змін щодо власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тому суд, задовольняє заяву про забезпечення позову частково.

Відповідно до ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом або замінені іншим заходом забезпечення позову за клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.149,150,153,157,353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Кей-Колект», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу - задовольнити частково.

Накласти арешт на об’єкти нерухомості, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме житловий будинок з набвірними будівлями, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Льговська, 10, а також на земельну ділянку площею 0,0920 га, цільове призначення -обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6310138800:09:052:0004, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Льговська, 103 - шляхом заборони на їх відчуження.

Позивач: ОСОБА_1, ідн. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 61085, АДРЕСА_1.

Відповідачі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідн. НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_2.

Копію ухвали для виконання направити заявнику та для негайного виконання, у тому числі для виконання направити до відповідного територіального відділення Державної реєстраційної служби.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя: І.М. Шелест