Ухвала суду № 72611570, 06.03.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3794/14-к

Провадження № 1-кп/628/436/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді – Литвинова А.В.

за участю секретаря – Бабенко О.М.,

прокурора Колеснікова А.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Куп’янську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.12.2017 року до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області після скасування Апеляційним судом Харківської області вироку Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 15.05.2017 року надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.4 ст. 296 КК України.

05.01.2018 року ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області вказане кримінальне провадження було призначене до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на підставі доводів ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30.11.2017 року у зв`язку із тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши учасників процесу суд встановив наступне.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України .

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Положеннями ст.291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Частиною 4 статті 296 КК України передбачена кримінальна відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, яке вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Як слідує із матеріалів провадження і обвинувального акту ОСОБА_2 висунуте обвинувачення за ч.4 ст.296 КК України грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що виразилося у нанесені потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинене «із застосуванням предмета спеціально заготовленого» для нанесення тілесних ушкоджень, тобто за кваліфікуючою ознакою, яка не передбачена у диспозиції ч.4 ст.296 КК України.

Зазначене свідчить про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

У зв’язку з чим суд вважає пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення не конкретизованим, що є порушенням ст. 291 КПК України та ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Так у рішенні від 09.10.2008 р. у справі «Абромін проти Росії» п.п. 34,35 Європейський суд з прав людини (далі - Суд) зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз’ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

На підставі викладеного судом встановлена невідповідність формулювання обвинувачення конкретним обставинам кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, що є порушенням права обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та обмежує гарантоване право обвинуваченого на захист вже на момент пред’явлення йому обвинувачення, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122, ч.4 ст. 296 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014220370001785 від 07.09.2014 року, керівнику Куп’янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий А.В.Литвинов