Ухвала суду № 72611292, 06.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1221/18

Номер провадження 2-о/629/42/18

У Х В А Л А

06 березня 2018 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа Лозівське об’єднане управління пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що він в період з травня 1976 року по травень 1995 року працював у колгоспі КСП ім. Свердлова, смт. Орілька, Лозівського району, Харківської області. На даний час заявник звернувся до Лозівського об’єднаного УПФУ Харківської області з заявою про оформлення пенсії та йому було запропоновано надати довідку для підтвердження нарахування заробітної плати та підтвердження трудового стажу. Заявник отримав архівні довідки № 01-624, 01-625, 01-626 від 04.07.2017 року та архівні довідки № 02-1072, 02-1071 від 14.12.2017 року, видані КУ «Лозівський районний трудовий архів» Лозівської районної ради Харківської області, де його прізвище та ім’я вказано вірно, але на російській мові, а по батькові зазначено скорочено, а саме «Власов ОСОБА_2» та «ОСОБА_3 ОСОБА_2.», в зв’язку з чим Лозівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області позбавлено можливості провести нарахування пенсії за віком. А тому заявник по справі просить встановити факт належності йому вищевказаних архівних довідок, виданих КУ «Лозівський районний трудовий архів» Лозівської районної ради Харківської області.

Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтями ЦПК України щодо розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, розмір судового збору при подачі заяви окремого провадження визначається відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та повинна бути сплачена у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 гривні, тобто розмір судового збору повинен складати 352 гривні 40 копійок.

Так, заявником при подачі заяви сплачена сума судового збору у розмірі 352 гривні, про що свідчить квитанція про сплату судового збору, але судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 352 гривні 40 копійок. В зв’язку з чим позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 40 копійок.

Судовий збір повинен бути сплачений на р/р 31219206700015 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 38053090 та в квитанції повинно бути зазначено призначення платежу «судовий збір», код суду 02893953 та назва суду, де розглядається справа, а також пункт 4.2. ставки судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявник повинен зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, але такі дані відсутні. Так, заявником не вказано офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін.

В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані в ній обставини, а саме не містить зазначення доказів на підтвердження належності правовстановлюючих документів саме заявнику.

Також, згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява повинна містити довідку про неможливість відновлення необхідного документу.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 ЦПК України, до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Лозівське об’єднане управління пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова