Ухвала суду № 72611195, 06.03.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/194/18

Номер провадження 1-кс/623/195/2018

УХВАЛА

іменем України

06 березня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Махненка Д.А.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_3, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 19.01.2018 року за № 12018220320000066 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1) 08.04.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) 16.09.2015 Борівським районним судом Харківської області за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України до 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки;

3) 24.06.2016 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України встановлено випробувальний термін у 2 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК, звільнений від покарання з випробувальним терміном строком на 3 роки,

який мешкає за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська б. 18 кв.12,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2018 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на те, що раніше судимий за вчинення корисливих злочинів ОСОБА_2, на шлях виправлення не став, та знов скоїв аналогічні злочини.

Так він, повторно, 08.12.2017 року у нічний час, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги потерпілого ОСОБА_4, таємно викрав мобільний телефон «HTC Desire 300» вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 630/18 від 24.02.2018 року, складає 1747 грн., карту пам’яті об’ємом 8 Гб, вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 630/18 від 24.02.2018 року, складає 188 грн., та чохол на вищевказаний мобільний телефон, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 630/18 від 24.02.2018 року, складає 40 грн., які належать ОСОБА_4, чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 1975 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_2 повторно, 05.01.2018 року у вечірній час, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги потерпілого ОСОБА_5, таємно викрав мобільний телефон «Lenovo A2010-a» вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 426 від 26.01.2018 року, складає 966 грн., та чохол-книжку з вищевказаного мобільного телефону, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 426 від 26.01.2018 року, складає 27 грн., які належать ОСОБА_5, чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 993 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

В сукупності ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.2 КК України.

За даним фактом відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження за № 12018220320000066 від 19.01.2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

У вчиненні злочину підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий 1) 08.04.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки; 2) 16.09.2015 Борівським районним судом Харківської області за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України до 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки; 3) 24.06.2016 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України встановлено іспитовий строк у 2 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК, звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки, який мешкає за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська б. 18 кв.12..

Згідно довідки Ізюмського міськрайонного відділу з питань пробації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку Ізюмського МРВ з питань пробації, як засуджений Ізюмським міськрайонним судом 24.06.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

На даний час в Ізюмському міськрайонному судді перебувають на розгляді матеріали кримінального провадження № 12017220320001306 від 17.11.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом огляду речей від 19.01.2018 року, довідкою з центрального ломбарду, довідкою з ломбарду «Капитал», протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, речовими доказами – мобільним телефоном «Lenovo A2010-a», чохол-книжкою.

В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення - злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

За ч.3 ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення – є злочином середньої тяжкості, відповідно, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п’ятою ст. 176 КПК України.

Слідчий вважає, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, а відтак все вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив суд обрати запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі, посилаючись на те, що він має на своєму утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 19 січня 2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220320000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

28.02.2018 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, допитами свідків, речовими доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив умисний злочин, злочин середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до п’яти років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, та у зв’язку з відсутністю доказів тих сімейних обставин, на які посилався підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні, які б могли підтвердити, що він дійсно має на утриманні малолітню дитину, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 35 240 грн. (1762 х 20 = 35 240,00 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 15 години 30 хвилин 06 березня 2018 року до 15 години 30 хвилин 04 травня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 35 240,00 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/194/18; н/п - 1-кп/623/195/2018 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова