Ухвала суду № 72611087, 06.03.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1229/18

Провадження № 1-кс/638/835/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м.Харків

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Лазюк С.В.

за участю:

секретаря судового засідання Комлєва Д.В.

захисника – адвоката ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу від 28.02.2018р. захисника – адвоката ОСОБА_1 в порядку ст.303 КПК України на постанову слідчого від 14.02.2018р. про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій,

в с т а н о в и в :

01.03.2018р. до суду надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_1

Свою скаргу мотивує тим, що 14.02.2018р. він подав слідчому Харкевич С.М. клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

27.02.2018р. слідчий на його клопотання вручив йому постанову від 14.02.2018р. про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

Зі змістом постанови не погодився та подав скаргу в порядку ст.303 КПК України слідчому судді.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 доводи скарги підтримали та просили її задовільнити, вказували на те, що оскільки є відмінності в протоколах допиту підозрюваного та свідків, є підстави для одночасного їх допиту відповідно до ч.9 ст.224 КПК України.

Прокурор Ящук О.В. в судовому засіданні погодився з доводами скарги, підтвердив наявність розбіжностей у протоколах допиту підозрюваного та свідків та просив слідчого суддю скаргу захисника задовольнити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали на обґрунтування доводів скарги, вважає її такою що підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, старшим слідчим військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 4201722070000361 від 02.10.2017р. за ч.3 ст.368 КК України.

14 лютого 2018 року захисником підозрюваного ОСОБА_2 – адвокатом ОСОБА_1 старшому слідчому військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 подане клопотання про проведення одночасних допитів між свідком ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_2, свідком ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_2

Необхідність проведення допитів зазначених осіб у якості свідків захисник ОСОБА_1 мотивував суттєвими протиріччями у показаннях, наданих ними під час досудового розслідування.

Як вбачається з оскаржуваної постанови слідчий Харкевич С.М. свою відмову в задоволенні клопотання захисника мотивував тим, що на його думку, у показаннях, наданих свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а також підозрюваним ОСОБА_2 розбіжностей не встановлено.

Проте слідчий суддя не погоджується із зазначеною постановою та вважає, її необґрунтованою та не вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.ст.: 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати його загальним засадам, до яких, зокрема, відноситься принцип законності, відповідно до якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як передбачено п.4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження.

Частиною 1 ст.92 КПК України визначено, що обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається виключно на слідчого та прокурора.

Відповідно до ч.3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Відповідно до ч.9 ст.224 слідчий, прокурор мають право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.

Вивчення протоколів допиту слідчий суддя встановив наявність розбіжностей у свідченнях свідка ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_2, зокрема щодо обставин спілкування зазначених осіб між собою, вимагання неправомірної вигоди.

Стосовно показань свідка ОСОБА_5 слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що остання про всі обставини повідомляла слідчого лише зі слів свідка ОСОБА_7, який представляв її інтереси у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити скаргу захисника ОСОБА_1 – скасувати рішення старшого слідчого військової прокуратури ОСОБА_6 від 14 лютого 2018 року про відмову в задоволенні клопотання в частині відмови в проведенні одночасного допиту свідка ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_2 та зобов’язати старшого слідчого військової прокуратури Харківської області ОСОБА_6 провести одночасний допит вказаних осіб.

Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.307 КПК України наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути рішення слідчого судді про скасування рішення слідчого, зобов’язання вчинити певну дію.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.: 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Скаргу захисника – адвоката ОСОБА_1 в порядку ст.303 КПК України на постанову слідчого від 14.02.2018р. про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій – задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 14 лютого 2018 року ОСОБА_6 про відмову в задоволені клопотання захисника ОСОБА_1 в частині відмови в проведенні одночасного допиту свідка ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_2.

Зобов’язати старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 провести одночасний допит свідка ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_2.

В іншій частині скарги адвоката ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.309 КПК України заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого судового провадження.

Слідчий суддя С.В.Лазюк