Рішення № 72610773, 06.03.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/887/17 Провадження № 2/613/28/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу №613/887/17, пров. № 2/613/28/18 за позовом ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_5, третя особа: Публічне Акціонерне Товариство «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в якому просить: стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 51 870 грн. 96 коп., витрати за надання висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 5569 від 12 травня 2017 року у розмірі 2 019 грн. та сплачений судовий збір.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_4 27 грудня 2016 року о 14.00 год. на а/д Богодухів – Харків 51 км, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху не вибрав безпечної швидкості, що відповідає дорожнім умовам, не витримав безпечного інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 12.1, п. 13.1, п. 11.2 ПДР України. Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року було визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушенні за ст. 124 КУпАП та застосовано у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. в дохід держави. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 5569 від 12 травня 2017 року, розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля «Renault-Koleos» д.н.з. АІ1 221 ВН пошкодженого в результаті ДТП від 27 грудня 2016 року складає 116 360 грн. 07 коп. На дату подання позову автомобіль позивача повністю відремонтований, загальна вартість деталей становить 56 180 грн., вартість робіт складає 38 000 грн. Таким чином загальна вартість ремонтних робіт складає 94 181 грн., що являється фактичним розміром завданої шкоди. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виплатила страхове відшкодування у розмірі 42 309 грн. 04 коп. Оскільки страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої ОСОБА_4 шкоди, то відповідач зобов’язаний сплатити потерпілій різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що складає 51 871 грн. 96 коп., а також витрати понесені за надання висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 5569 від 12 травня 2017 року у розмірі 2 019 грн. та сплачений судовий збір.

Позивач ОСОБА_1, представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились. Представник позивача ОСОБА_3 надав до суду заяву про слухання справи за відсутності позивача та її представників, зазначив, що ОСОБА_1 позов підтримує в повному обсязі, на його задоволенні наполягає.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, про місце, дату та час слухання справи повідомлені належним чином. Представник відповідача ОСОБА_5 надав до суду відзив на позов, згідно змісту якого проти позову заперечує у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є безпідставними, так як завдана шкода повністю відшкодована страховою виплатою, а приведений в позові розрахунок шкоди є необґрунтованим, здійснений на недопустимих, неналежних і суперечливих доказах. Зазначив, що позивачем в особі уповноваженого представника з відповідачем було узгоджено розмір грошової компенсації в межах суми страхового відшкодування і додаткових вимог потерпіла сторона не матиме. Позивач в обґрунтування позову посилається на висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 5569 від 12 травня 2017 року, але він не може бути прийнятий до уваги, оскільки розрахунок ціни позову – вартість і складові матеріальної шкоди на ньому не ґрунтуються. Зазначив, що висновок складено із суттєвими порушеннями вимог проведення судової експертизи, так як висновок не містить відомостей про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, крім того експерт здійснив технічний огляд ТЗ без участі відповідача та його належного виклику, експертом при складанні висновку не були прийняті до уваги усі необхідні матеріали, у тому числі матеріали страхової справи. Крім цього, матеріали справи не містять доказової інформації, що вказані ремонтні роботи є наслідком відновлення ТЗ саме після даного ДТП за участю сторін, оскільки протоколом огляду ТЗ позивача від 28 грудня 2016 року складеним аварійним комісаром ПАТ «НАСК «ОРАНТА» зафіксовані сліди на ТЗ від попереднього ДТП. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 надав відповідь на відзив, зазначив, що доводи відповідача та його представника є безпідставними, не відповідають дійсними обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, передбачених ст. 1194 ЦК України, оскільки страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, відповідач зобов’язаний сплатити потерпілій різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що дорівнює 51 871 грн. 96 коп. При цьому, доводи відповідача про те, що позивачем в особі уповноваженого представника з відповідачем було узгоджено розмір грошової компенсації в межах суми страхового відшкодування і додаткових вимог потерпіла сторона не матиме, є надуманими представником відповідача, оскільки на момент визначення розміру грошової компенсації позивач не знав і не міг знати розмір фактичних витрат, необхідних для відновлення автомобіля. Також зазначив, що висновок експертного дослідження складений відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5. Твердження, що експерт здійснив технічний огляд ТЗ без участі відповідача та його належного виклику, спростовується копіями фіскальних чеків відділення поштового зв’язку № 22 від 11 квітня 2017 року, які є доказами відправки телеграм ОСОБА_4 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з повідомленням про час і місце проведення огляду, але з невідомих причин ОСОБА_4 не з’явився у визначений експертом час та день для проведення огляду. Крім того, у ФОП ОСОБА_7 не було обов’язку складати розрахунково-касові документи, при цьому на накладних та актах виконаних робіт міститься відтиск штампу «оплачено», що також підтверджує факт сплати позивачем за послуги по ремонту автомобіля, включаючи вартість деталей. Крім того, висновком експертного дослідження встановлено розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля пошкодженого в результаті ДТП яке сталося саме 27 грудня 2016 року, при цьому дослідження було проведено з урахуванням пошкоджень, які вже були на момент огляду ТЗ після ДТП. Відповідач не надав ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень на які посилається у відзиві, окрім страхової справи, яка є підтвердженням факту настання страхового випадку та суми здійсненого страхового відшкодування, а тому зазначені ним доводи є лише припущеннями, які направлені на ухилення від відшкодування завданої дійсної майнової шкоди.

Третя особа: представник ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, поважність неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до слідуючого:

Судом встановлено, що 27 грудня 2016 року о 14.00 год. на а/д Богодухів-Харків 51 км, ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_3, під час руху не вибрав безпечної швидкості, що відповідає дорожнім умовам, не витримав безпечного інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до копії постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. в дохід держави. Постанова набрала чинності 20 січня 2017 року.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, сам факт ДТП, вина в ньому відповідача, встановлені постановою, яка набрала законної сили та є обов'язковою для суду при розгляді даної справи.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК275854, ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «RENAULT», модель «KOLEOS», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5.

Відповідно до копії висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 5569 від 12 травня 2017 року складеного старшим судовим експертом ОСОБА_8 Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_9, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_6, пошкодженого в результаті ДТП 27 грудня 2016 року, складає 116 360 грн. 07 коп.

Згідно копії накладної № 24 від 17 липня 2017 року виданої ФОП ОСОБА_10, СТО «Авто-Максимум», загальна вартість запчастин до автомобіля НОМЕР_7 складає 56 180 грн., замовником зазначено ОСОБА_1

Згідно рахунку-фактури № 64 та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 64 від 17 липня 2017 року, виданої ФОП ОСОБА_10, СТО «Авто-Максимум», вартість виконаних робіт з ремонту автомобіля НОМЕР_7 складає 38 000 грн. Замовником робіт зазначено ОСОБА_1

Таким чином, позивачем витрачено на ремонт автомобіля, включно з вартістю запчастин, кошти в загальній сумі 94 180 грн., що є фактичним розміром завданої шкоди.

Згідно копії повідомлення ПАТ «НАСК «ОРАНТА» № 09-02-12/3062 від 28 березня 2017 року, 24 березня 2017 року було здійснено виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб Renault Koleos, д.р.н. АІ 1221 ВН, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 27 грудня 2016 року за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 2106, д.р.н. АХ 3929 АР, цивільна правова відповідальність водія якого застрахована за Договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09 лютого 2016 року № АЕ 6607547, - у загальному розмірі 42 309 грн. 04 коп. Вказане також підтверджується копіями матеріалів страхової справи (а.с. 138-151).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті і порушення її цивільного право, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Таким чином, в даному випадку збитки потерпілого повинні відшкодовані у вигляді реальних витрат, які понесені позивачем для відновлення свого автомобіля в наслідок ДТП, з врахуванням сплаченого страхового відшкодування, що становить: 94 180 грн. (фактичний розмір шкоди) – 42 309 грн. 04 коп. (страхове відшкодування) = 51 870 грн. 96 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи фактичні витрати, які позивач поніс внаслідок неправомірних дій відповідача, які призвели до пошкодження автомобіля позивача, кошти, які виплатила позивачу страхова компанія та право позивача, як потерпілого на вимагання відшкодування від заподіювача спричиненої шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 51 870 грн. 96 коп.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем ОСОБА_1 були надані усі наявні та необхідні для встановлення обставин у справі докази, в тому числі і на підтвердження розміру спричинених їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків та вартості ремонтно-відновлювальних робіт належного їй транспортного засобу.

Відповідач ОСОБА_4 окрім відзиву на позов не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень. Викладені у відзиві пояснення та заперечення проти позову, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Суд зазначає, що відповідно до засад змагальності сторін, передбачених ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем та його представником не надано суду доказів, що спростовують обставини та докази зазначені та надані позивачем, та його представниками. При цьому суд створив всі умови для змагальності процесу, зберігаючи об’єктивність і неупередженість. За клопотанням представника відповідача, справа неодноразово відкладалась з наданням достатнього часу для підготування останнім письмових заперечень, яких він не надав. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, подану представником відповідача заяву про відкладення судового розгляду з визначенням строку для надання заперечень на відповідь на відзив, суд розцінює, як зловживанням учасником судового процесу своїх прав, що спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи. Згідно змісту ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені цілком обґрунтовано, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_11 на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 51 870 грн. 96 коп.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюються судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Згідно квитанції №17505395 від 11 квітня 2017 року, за експертизу №5569 від 11.04.2017 було сплачено 2 019 грн. 60 коп. Тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2 019 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред’явлених доказів.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 44, 81, 82, 139, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: Публічне Акціонерне Товариство «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9, матеріальну шкоду, заподіяну майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 51 870 (п’ятдесят одна тисяча вісімсот сімдесят) гривень 96 коп., витрати за проведення експертизи у розмірі 2 019 (дві тисячі дев’ятнадцять) гривень, судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень, всього - 54 529 (п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот двадцять дев’ять) гривень 96 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 06 березня 2018 року.

СУДДЯ