Вирок № 72610059, 06.03.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/237/18

Провадження № 1-кп/541/84/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Олешко Н.А.,

прокурора Зоріна В.С.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників потерпілих: адвоката ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника - адвоката Донця П.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170000000103 по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миргород Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого електромонтером КЕВ м.Полтава, інваліда другої групи по зору, в силу ст. 89 КК не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На початку липня 2017 року особа, кримінальне провадження щодо якої розслідується окремо (в подальшому Особа 1), переслідуючи мотиви особистої неприязні до депутата Миргородської міської ради Полтавської області сьомого скликання ОСОБА_9, що виникли на підґрунті розбіжностей в політичних поглядах щодо соціально-економічного розвитку міста, створив організовану злочинну групу, тобто стійке об'єднання групи осіб для спільного заняття злочинною діяльністю, а саме, для підготовки та вчинення тяжкого злочину.

До складу організованої злочинної групи Особа 1 залучив особу, кримінальне провадження щодо якої розслідується окремо (в подальшому Особа 2), свого брата - мешканця м. Миргорода Полтавської області та мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_6, які мали відповідну фізичну підготовку для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.

Так, Особа 2, будучи рідним братом організатора, користувався його повною довірою, за своїми психологічними якостями підходив на роль активного учасника злочинної групи, та був залучений до групи з метою ретельної підготовки до вчинення злочину, подолання фізичного опору потерпілого та нанесення останньому тілесних ушкоджень.

ОСОБА_6, будучи особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень, за своїми психологічними та фізичними якостями, підходив на роль активного учасника злочинної групи та був залучений до групи з метою ретельної підготовки до вчинення злочину, подолання фізичного опору потерпілого та нанесення останньому тілесних ушкоджень.

При створенні злочинної групи Особа 1 використав стійкі родинні зв'язки з братом Особою 2 та тривалі дружні зв'язки з ОСОБА_6, при цьому усвідомлював, що вказані особи схильні до вчинення кримінальних правопорушень. Під час попереднього тривалого спілкування між Особою 1, Особою 2 та ОСОБА_6 були налагоджені та узгоджені тісні довірливі психологічні стосунки, які трансформувались в спеціальні загальні правила поведінки та стійку діяльність учасників щодо ретельної, довготривалої підготовки до злочину та його вчинення.

Ієрархічна побудова злочинної групи базувалась на авторитеті Особи 1, який користувався повагою серед громади м. Миргорода та був обраний депутатом Миргородської міської ради Полтавської області. Він був старшим за віком від інших учасників злочинної групи, добре фізично розвинений, наділений яскраво вираженими природними рисами лідера, комунікабельний, здатний впливати на інших людей своїм авторитетом.

Дана організована злочинна група характеризувалась насильницькою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, високим ступенем організації нападу, якому передував тривалий підготовчий період, підшукування знарядь та засобів для вчинення злочинів, своєю стійкістю, ретельною розробкою плану вчинення злочину, чітким розподілом ролей між співучасниками, а також вжиттям відповідних засобів конспірації.

Крім того, всі члени організованої злочинної групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування - антигромадського спрямування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення злочину, в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.

Злочин вчинявся з прямим умислом, тобто учасники злочинної групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали

суспільно-небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи мотиви особистої неприязні, яка виникла на фоні політичних протиріч.

Являючись організатором злочинної групи, Особа 1, враховуючи спортивну підготовку, близькі відносини, особисті якості Особи 2 та ОСОБА_6, підібрав їх в якості учасників організованої злочинної групи, розподілив між ними ролі, розробив план підготовки та вчинення злочину.

З метою визначення місця для нападу, Особа 1, разом з особою 2 та ОСОБА_6 встановили розклад роботи потерпілого та маршрут його пересування від місця роботи до місця проживання. Після обрання місця для засідки, Особа 1 підготував знаряддя вчинення злочину, які перед вчиненням нападу роздав всім учасникам групи.

Під час вчинення нападу на потерпілого Особа 1 корегував діяльність інших учасників групи та співучасника, в залежності від обставин, що передували вчиненню злочину, дотримуючись заходів конспірації, з метою не бути викритим. Надавав вказівки на застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого та сам наносив йому удари. Організував перевезення учасників групи.

Особа 2, являючись активним членом злочинної групи, відповідно до відведених йому функцій, спрямованих на досягнення плану вчинення кримінального правопорушення, разом з Особою 1 та ОСОБА_6 приймав активну участь у плануванні та підготовці злочину, відслідковував розклад роботи потерпілого та маршрут його руху від місця роботи до місця проживання. З метою досягнення злочинної мети, безпосередньо приймав участь у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому.

ОСОБА_6, являючись активним членом злочинної групи, відповідно до відведених йому функцій, спрямованих на досягнення плану вчинення кримінального правопорушення, відслідковував разом з Особою 1 та Особою 2 розклад роботи потерпілого та маршрут його руху від місця роботи до місця проживання. З метою досягнення злочинної мети, безпосередньо приймав участь у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому.

Механізм злочинної діяльності організованої злочинної групи відбувався за наступною схемою.

Особа 1, зустрівшись за місцем свого мешкання з Особою 2 та ОСОБА_6, визначили склад групи на вчинення конкретного насильницького злочину, розподілили обов'язки щодо його підготовки. Використовуючи дані, отримані під час підготовки до вчинення злочину, Особа 1 розробив план вчинення нападу на ОСОБА_9, деталі якого повідомив Особі 2 та ОСОБА_6 Також він визначив умови і межі застосування насильства, маршрут руху учасників групи до місця вчинення злочину, підібрав знаряддя вчинення злочину та забезпечив ними інших учасників. Особа 1 забезпечив пересування учасників групи на автомобілі ВАЗ 21074 д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_10, не повідомивши останнього про свій протиправний намір, направлений на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. З метою дотримання заходів конспірації, Особа 1, надавав вказівку іншим співучасникам використовувати під час вчинення злочину маски чи балаклави для прикриття обличчя, не брати з собою засоби зв'язку.

Діючи у складі організованої злочинної групи Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_6 підготували та вчинили наступний злочин.

Так, на початку липня 2017 року у Особи 1 із мотивів особистої неприязні до депутата Миргородської міської ради Полтавської області сьомого скликання ОСОБА_9, що виникла на підґрунті розбіжностей в політичних поглядах, виник умисел на нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень. З цією метою Особа 1 розробив план підготовки та здійснення нападу на ОСОБА_9, для реалізації якого залучив до участі в злочинній групі раніше знайомого ОСОБА_6 та свого рідного брата Особу 2, які за своїми особистими якостями, підходили на роль активних учасників злочинної групи.

Тоді ж, на початку липня 2017 року, Особа 1 під час зустрічі з Особою 2 та ОСОБА_6, що відбулася у нього вдома, повідомив останніх про деталі розробленого ним плану вчинення нападу, та останні надали згоду на свою участь у ньому.

Відповідно до цього плану, Особа 1 спільно з Особою 2 та ОСОБА_6, за два тижні до вчинення нападу почали слідкувати за потерпілим ОСОБА_9 Вони разом приїздили до заводу ПАТ «Армапром» за адресою: м. Миргород Полтавської області, вул. Хорольська, 35, на якому працював ОСОБА_9 та спостерігали за ним, встановлюючи графік роботи потерпілого, маршрут та час його руху по місту з роботи до місця проживання. Отримані дані Особа 1 використав для визначення місця для засідки.

Особа 1 визначив, що засідку необхідно влаштувати по маршруту руху ОСОБА_9 додому після робочої зміни на заводі ПАТ «Армапром», в темний час доби, в безлюдному місці. Тому обрав для засідки ділянку місцевості по вул. Єрківська, напроти будинку №45 в м. Миргород Полтавської області.

12.07.2017 в період часу з 01 до 02 год., Особа 1, діючи в складі організованої злочинної групи з Особою 2, ОСОБА_6 та, за попередньою змовою з особою кримінальне провадження щодо якої розслідується окремо (в подальшому Особа 3), який не був членом організованої групи, а діяв як співучасник злочину, будучи залучений Особою 1 для допомоги у подоланні фізичного спротиву потерпілого та допомоги у нанесенні побоїв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на автомобілі ВАЗ 21074 д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_10, не повідомивши останнього про свій протиправний намір, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, достовірно знаючи, що потерпілий повертається додому з роботи на велосипеді, прибули до раніше обраного для засідки місця за адресою: АДРЕСА_2, та чекали на появу потерпілого ОСОБА_9

Продовжуючи свої злочинні дії, діючи за заздалегідь розробленим планом, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, дочекавшись, коли потерпілий опиниться в темному віддаленому місці вулиці та наблизиться до них, Особа 1 надав команду до нападу, та вибігши на дорогу, заздалегідь підготовленим тупим твердим предметом, збив потерпілого з велосипеду. Після чого Особа 1 спільно з Особою 2, ОСОБА_6 та Особою 3, застосували до потерпілого ОСОБА_9 насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, яке виразилось у нанесенні металевими предметами, руками, ногами не менше чотирьох ударів в область голови потерпілого, не менше чотирьох ударів по тулубу потерпілого та численних ударів по його кінцівках.

Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 859а від 29.09.2017 смерть ОСОБА_9 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми з забійними ранами голови, вдавлено-скалковим переломом правої тім'яної кістки, крововиливами під оболонку та в речовину головного мозку.

Проведенням судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження які можливо розділити на три умовні групи:

Перша група: (відкрита черепно-мозкова травма), ізольовані крововиливи в м'які покрови голови в кількості 4-х; вдавлено-скалковий перелом правої тім'яної кістки; крововиливи над та під тверду мозкову оболонку в тім'яній ділянці зправа; ізольовані крововиливи під м'яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку; забійні рани голови в кількості 4-х, які утворились від не менш ніж чотирикратної дії тупих предметів з обмеженою, контактуючою поверхнею та переважаючим длинником, яким міг бути подовжений металевий предмет або інші схожі за характером предмети, що діяли з достатньою для їх утворення силою, стосовно живої особи, можуть бути оцінені лише в сукупності та носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Друга група: (травма тулубу) прямі переломи 6-10-го ребер зліва з крововиливами в міжреберні м'язи; напружений пневмоторакс зліва, двобічний гемоторакс, забій правої легені (по даним медичної документації): переломи правої та лівої лопаток з крововиливами в м'які тканини; забійні рани тулубу; множинні садна та підшкіряні гематоми тіла (по даним історії хвороби), які утворились від не менш ніж чотирикратної дії тупих предметів з обмеженою, контактуючою поверхнею, якими могли бути битка, рука, нога людини, або інші схожі за характером предмети, що діяли з достатньою для їх утворення силою, можуть бути оцінені в сукупності та носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Третя група: подвійний перелом променевої кістки лівого передпліччя з крововиливами в м'які тканини; забійні рани, садна, підшкіряні гематоми кінцівок, які утворились від багаторазової дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, стосовно живої особи носять ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

Такі умисні та протиправнідії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 28 , ч. 2 ст. 121 КК України, які такі, що виразились в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене в складі організованої злочинної групи.

Після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9, у ОСОБА_6 та Особи 1 виник умисел на крадіжку майна, належного потерпілому.

Реалізуючи свій умисел та скориставшись безпорадним станом потерпілого, який в силу отриманих тілесних ушкоджень перебував без свідомості, Особа 1, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6, надав вказівку останньому викрасти майно потерпілого. ОСОБА_6, виконуючи вказівку Особи 1, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно заволоділи майном ОСОБА_9, а саме: рюкзаком вартістю 100 грн., мобільним телефоном «Nokia» Х2-02, в якому знаходились дві сім карти з мобільними номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4 загальною вартістю 500 грн., нетбуком «Acer» (Aspire One D270-26Ckk) вартістю 3000 грн., флешкою Kingston Data Traveler 8 GB вартістю 100 грн. З викраденим майном з місця злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд.

Таким чином Особа 1 та ОСОБА_6 завдали потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 3700 грн.

Такі умисні та протиправнідії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

26 січня 2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю прокуратури Полтавської області Зоріним В.С. та ОСОБА_6 відповідно до статей 468, 469, 472, 473, 474, 476 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор Зорін В.С. та ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у вчиненні кримінальних правопорушень у судовому провадженні; співпрацювати з правоохоронними органами у викритті злочинних дій інших співучасників організованої злочинної групи, які установлені під час досудового розслідування даного кримінального провадження при умові, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами; надавати правдиві покази під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження та сприяти у встановленні органом досудового розслідування та судом обставин вчинення інкримінованих злочинів, ознак, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України саме організованою злочинною групою, відомості про її організатора та характер стосунків, які склалися між учасниками. Вказувати на характер дій організатора злочинної діяльності та кожного з підозрюваних під час підготовки до злочину та його вчинення, які ролі вони виконували. Підтвердити надані ним відомості у цьому кримінальному провадженні під час судового розгляду, та у разі виділення відносно нього матеріалів в окреме провадження, надати вказані вище відомості під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень щодо інших учасників організованої злочинної групи.

Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України в межах санкцій зазначених статей за сукупністю злочинів у виді 7 років позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до статті 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зі статтею 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до тексту угоди від 26.01.2018 потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_1 надали прокурору свої письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6, що підтверджується їх підписами в угоді та письмовими заявами на ім'я прокурора. Свою згоду вони підтвердили у підготовчому судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України, які згідно із статтею 12 КК України, є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, отже відсутні підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю прокуратури Полтавської області Зоріним В.С. та ОСОБА_6 26 січня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При цьому, за результатами розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання про доцільність та необхідність залишити ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою, з тих підстав що ОСОБА_6 вчинено тяжкий злочин, він засуджений до реальної міри покарання, а отже може ухилитися від виконання вироку (ризик переховування).

Керуючись статтями 314, 373, 374, 469, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 січня 2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із організованою злочинністю прокуратури Полтавської області Зоріним Володимиром Сергійовичем та ОСОБА_6.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 121 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_6 обчислювати з дня затримання 19 вересня 2017 року.

Залишити ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, шляхом подання апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів, засудженим ОСОБА_6 - з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками судового провадження - з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю. В. Сидоренко