Постанова № 72610019, 06.03.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 736/1649/17 Провадження № 22-ц/795/338/2018 Головуючий у I інстанції - Кутовий Ю. С. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Червоний маяк»,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 січня 2018 року про повернення позовної заяви (повний текст ухвали складено 04 січня 2018 року), -

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» про стягнення майнової шкоди повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу судді, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справу направити для продовження розгляду, посилаючись на її незаконність через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі всупереч положенням Конституції України проігноровано клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору, яке відповідно до приписів ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підлягало задоволенню, зважаючи на її скрутний майновий стан.

Заявниця зазначає, що отримує пенсію у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» з 01.12.2017 становить 1 373 грн. Після сплати судового збору в її розпорядженні на харчування, одяг та житло залишається лише 733 грн (1 373 грн - 640 грн), тобто лише 53,4 % прожиткового мінімуму, встановленого державою.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ПСП «Червоний Маяк» про стягнення з останнього 34 194,71 грн у відшкодування майнової шкоди, в якій, крім іншого, просила звільнити її від сплати судового збору у зв'язку з незадовільним майновим станом. На підтвердження зазначеного позивачкою надано довідку Корюківського об'єднаного управління ПФУ № 251 від 20.11.2017 (а.с. 6) та довідку про доходи Менської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області № 80/6/25-10-08 від 26.05.2017 (а.с. 5, 6 зворотна сторона) за період з 01.01.2000 по 31.03.2017, з яких вбачається, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком у розмірі 1 373 грн, інших доходів не має.

Ухвалою судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з тих підстав, що позивачкою не сплачено судовий збір. У мотивувальній частині ухвали суддя зазначив, що позивачем питання про відстрочення чи розстрочення не ставиться, а підстав для звільнення від сплати судового збору суд не вбачає, так як позивачка отримує пенсію. При цьому, резолютивна частина ухвали будь-яких висновків суду щодо клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору не містить.

Ухвалою судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 січня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику в зв'язку з невиконанням вимог зазначеної вище ухвали судді від 13.12.2017, а саме через несплату судового збору.

Проте з такими висновками судді суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 10 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали від 13.12.2007) передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» (в редакціях, чинних на час постановлення ухвали від 13.12.2007) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення рішення у справі, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

У п. 1 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказано, що ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Стаття 260 ЦПК України (ст. 210 ЦПК України у попередній редакції) містить вимоги щодо змісту ухвали суду, що викладається окремим документом. Ухвала суду складається з: 1) вступної частини;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням, зокрема, висновків суду.

Як вбачається із ухвал судді від 13.12.2017 про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху та від 04.01.2018 про повернення позовної заяви ОСОБА_2, резолютивні частини зазначених ухвал не містять висновків щодо вирішення клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що суддею районного суду при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі не вирішено клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору, не дано належної оцінки її дійсному майновому стану щодо спроможності сплатити судові витрати на момент подачі позовної заяви, не роз'яснено позивачці право клопотати про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.

При новому розгляді питання про відкриття провадження у даній справі слід врахувати вищенаведене.

Відповідно до пп. 3,4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже, ухвала судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 січня 2018 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 379 ч. 1 пп. 3,4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 січня 2018 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:Судді: