Вирок № 72608647, 05.03.2018, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/606/17

Провадження № 1-кп/731/3/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі судді Семенченка О.М.,

з участю секретаря Чичоти В.О.,

прокурора Пуць Т.М., Волошиної Л.П.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Варва кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017270100000200 від 10 вересня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше судимого вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи судимим вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, в період іспитового строку на шлях виправлення не став, а вчинив нові умисні злочини.

Зокрема, ОСОБА_2 29 серпня 2017 року у вечірній час, точного часу не встановлено, в темну пору доби прибув до водойми «Перша дамба», що в смт. Варва Чернігівської області, та маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення, повторно таємно шляхом вільного доступу викрав з прилеглої до водойми території «болгарку» марки «Протон МШУ-180/1850» вартістю 899 гривень 19 копійок, яка належить КП «Господар», після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, цим самим завдавши матеріальної шкоди КП «Господар» на суму 899 гривень 19 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, в ніч з 8 на 9 вересня 2017 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення, прибув до котельні, що належить Варвинській селищній раді Варвинського району Чернігівської області, та знаходиться в смт. Варва Чернігівської області по вулиці Пилипенка, де заздалегідь підібраним ключем, відкрив навісний замок вхідних дверей, після чого проник в середину, звідки повторно таємно викрав перфоратор марки «Протон ПЭ-980» вартістю 1315 гривень 20 копійок, зварювальний інвертор марки «Дніпро-М-САБ-250» вартістю 1705 гривень 20 копійок, подовжував електричний довжиною 50 м на одну розетку вартістю 471 гривень 20 копійок, що належать КП «Господар», та бензопилу марки «GOODLUCKGL 4500 M» вартістю 2022 гривень 55 копійок, яка належить Варвинській селищній раді, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди КП «Господар» на загальну суму 3 491 гривень 60 копійок та Варвинській селищній раді на суму 2022 гривень 55 копійок.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та пояснив, що вчинив злочини за наведених обставин. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати. При цьому ОСОБА_2 зазначив, що 29 серпня 2017 року він в складі бригади працював слюсарем поблизу водойми «Перша дамба». За дорученням колег по роботі зі складу КП «Господар», привозив інструмент, який знаходився в приміщенні котельні. На той час ключ від замка вхідних дверей йому надала майстер ОСОБА_3 Серед інструментів була і «болгарка», яку він поклав неподалік від місця виконання робіт. В кінці робочого дня він першим поїхав з роботи, залишаючи там співробітників. У вечірній час він приїхав на мопеді до водойми, щоб подивитися як виглядає їхня робота. Працівників КП «Господар» там вже не було, але неподалік від того місця, де вони працювали, він виявив «болгарку» і зрозумів, що працівники не весь інструмент забрали після закінчення робіт, а тому вирішив привласнити її собі. Заздалегідь вчиняти крадіжку «болгарки» він не планував. Наступного дня працівники КП «Господар» помітили відсутність «болгарки», шукали її біля водойми, але він нікому не повідомив про її привласнення. Згодом він продав «болгарку» ОСОБА_4 за 300 гривень.

8 серпня 2017 року у нічний час, знаючи, що в приміщенні котельні зберігається різний електроінструмент та обладнання, ключем від вхідних дверей, який викрав з приміщення котельні заздалегідь, відкрив двері, зайшов всередину і викрав бензопилу, зварювальний апарат, перфоратор та подовжувач. Все це склав у мішок, виніс з приміщення, переніс на територію Варвинського распоживтовариства, де заховав, а через деякий час все викрадене продав ОСОБА_4 за 2500 гривень.

Крім визнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним зазначених злочинів, його вина підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.

Зокрема, свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона працює майстром КП «Господар». Вона є матеріально-відповідальною особою за той інструмент і приладдя, яке необхідне для виконання тих чи інших робіт. 29 серпня 2017 року бригада працювала на «першій дамбі», а наступного дня виявили нестачу «болгарки». Оскільки вирішили, що проявили халатність і залишили інструмент на місці виконання робіт, а наступного дня її там вже не було, бригада за власні кошти придбала нову «болгарку». Свою частку вносив і ОСОБА_2, але не повідомив, що привласнив її собі.

У вересні 2017 року у вихідний день їй зателефонував працівник її бригади ОСОБА_5 і повідомив, що з котельні, де зберігався інструмент, зникли бензопила, перфоратор, зварювальний апарат та подовжувач. Вона прибула на місце і викликала поліцію. Слідів злому замка не було виявлено. Через місяць з’ясувалося, що крадіжку вчинив ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працював в одній бригаді з ОСОБА_2 в КП «Господар». 29 серпня 2017 року його бригада виконувала роботи по монтажу альтанки над водою на водоймі «Перша дамба» і він попросив ОСОБА_2, щоб той привіз зі складу «болгарку». Ключ від складу у ОСОБА_2 був і він виконав його прохання. Після цього виконував деякі роботи «болгаркою», а потім поклав її до іншого інструменту під «грибком». Після закінчення робіт інструмент завантажили в трактор і відвезли в склад. Наступного дня виявили відсутність «болгарки». Вирішили, що її не забрали з «дамби», повернулись туди, але і там її не виявили. Підозри на вчинення крадіжки кимось із членів бригади не було, а тому вирішили за власний рахунок купити нову.

10 вересня 2017 року він прибув до котельні, відкрив двері складської кімнати і виявив зникнення бензопили, перфоратора, зварювального апарату, подовжувача. Про виявлене зателефонував майстру ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він у серпні-вересні 2017 року придбавав у ОСОБА_2 спочатку «болгарку», а згодом бензопилу, перфоратор, подовжувач і зварювальний апарат за три тисячі гривень. Бензопилу і подовжувач продав, а все інше добровільно видав працівникам поліції, коли вони повідомили про крадіжку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується наданими прокурором та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017270100000200 від 10 вересня 2017 року (а.с. 98);

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017270100000236 від 10 вересня 2017 року (а.с. 99);

- постановою про перекваліфікацію злочину (а.с. 100);

- постановою про об’єднання матеріалів досудових розслідувань (а.с. 101);

- постановою про визнання предметів речовими доказами (а.с. 106, 108);

- вимогою на судимість, з якої вбачається, що ОСОБА_2 раніше судимий Варвинським районним судом Чернігівської області 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки (а.с. 111);

- висновком судово-психіатричного експерта № 707 від 29 листопада 2017 року (а.с.117-121), згідно якої у ОСОБА_2 на періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, клінічних ознак психічного захворювання не виявлено і він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, по 29 листопада 2017 року не виявлено клінічних ознак психічного захворювання і він може правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні свідчення, і примусові заходи медичного характеру йому не показані;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10 вересня 2017 року, з якого вбачається, що виявлено крадіжку інструментів з котельні КП «Господар» (а.с. 127-128);

- інвентаризаційним описом № 1 на 11 вересня 2017 року (а.с. 140-143, 144, 145), відповідно до якого на балансі КП «Господар» числяться перфоратор «Протон» № 0416 697600306, зварювальний апарат «Дніпро-М» № AWT0511601-3242;

- протоколом огляду місця події від 10 вересня 2017 року, що підтверджує факт викрадення з котельні КП «Господар» зварювального апарату, бензопили та перфоратора (а.с. 148-149);

- протоколом добровільної видачі речей від 24 жовтня 2017 року, згідно якого ОСОБА_4 добровільно видав зварювальний інвертор марки «Дніпро-М» та перфоратор «Протон», які придбав у ОСОБА_2 (а.с. 153);

- висновком експерта, згідно якого вартість викраденого становить 6 413 грн. 34 коп. (а.с. 186);

- протоколом проведення слідчого експерименту від (а.с. 187-189);

- іншими доказами.

З’ясувавши усі обставини та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд приходить до переконання, що органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і вина обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень повністю доведена в судовому засіданні, а тому він повинен нести кримінальну відповідальність за їх вчинення.

Посилання сторони захисту на ту обставину, що ОСОБА_2 не мав наміру на таємне викрадення «болгарки», а привласнив її як знахідку не ґрунтується на доказах, здобутих в судовому засіданні.

Визначальною ознакою крадіжки є суб’єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. ОСОБА_2 розумів, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику – КП «Господар» і що він заволодіває «болгаркою» протиправно шляхом таємного викрадення.

Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити та обставина, що ОСОБА_2 поза всяким сумнівом усвідомлював, що «болгарка» належить КП «Господар», оскільки він сам її туди привозив, там провів увесь день і залишив місце роботи в кінці дня. Тому виключається будь-яка випадковість потрапляння «болгарки», яка б належала іншому власникові, оскільки минуло лише декілька годин після того, як працівники закінчили роботу.

Саме так кваліфікує дії винної особи у контексті конкретної справи в Постанові Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України від 6 березня 2014 року, яка вважає за необхідне зазначити, що незаконне таємне заволодіння майна, що фактично не вийшло з володіння власника або особи, якій було ввірене, але опинилося з будь-яких причин у неналежному місці, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_2, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого, те, що він ніде не працює, позитивно характеризується за місцем проживання. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України за сукупністю злочинів.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю вироків за правилами за правилами ч. 3 ст. 78 КК України, ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

При призначенні покарання слід дотриматися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останнє реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання слід врахувати ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, а саме, що ОСОБА_2 був раніше засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України та звільнений від відбування покарання з випробуванням, в період іспитового строку вчинив нові корисливі злочини з метою наживи, один з яких є тяжким, чим фактично не виконав, покладені на нього судом обов’язки. Зазначені обставини вказують на небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення, що засвідчує про його підвищену суспільну небезпечність, а також на необхідність призначення суворішого покарання, яке було б достатнім та необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд враховує те, що ОСОБА_2 має молодий вік, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, добровільно відшкодував збитки, що суд визнає як обставини, що пом’якшують покарання, а тому приходить до переконання, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.

При цьому суд враховує обтяжуючою обставиною вчинення злочину наявність рецидиву злочину.

Згідно абз. 7 п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов’язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м’які види покарання.

По кримінальному провадженню прокурором Варвинського відділу Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 збитків, завданих викраденням речей, у розмірі 2022 грн. 55 коп. (а.с. 14-16). Проте в ході судового розгляду у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки ОСОБА_2 відшкодував збитки у добровільному порядку, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України прокурор заявила клопотання про закриття провадження по справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, провадження підлягає закриттю.

Разом з тим, КП «Господар» Варвинської селищної ради також заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків, завданих викраденням речей, у розмірі 471 грн. 20 коп. (а.с. 12-13). та представник потерпілого ОСОБА_6 відмовилися від позову, оскільки збитки відшкодовані ОСОБА_2 у добровільному порядку (а.с. 27).

Згідно ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідністю з вимогами ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

- за ч. 3 ст. 185 КК України – 4 (чотирьох) років і 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді чотирьох років і 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутого покарання за вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Провадження в частині цивільного позову прокурора закрити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Провадження в частині цивільного позову КП «Господар» Варвинської селищної ради закрити у зв’язку з відмовою від позову.

Речові докази:

- зварювальний інвертор марки «Дніпро-М-САБ-250», перфоратор марки «Протон ПЭ-980» та болгарку марки «Протон МШУ-180/1850», що належать КП «Господар» Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області, та зберігаються у потерпілого, - передати власнику КП «Господар».

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_2 та прокурору.

Суддя О.М. Семенченко