Ухвала суду № 72607768, 05.03.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/4415/18 Головуючий в 1 інстанції: Подіновська Г.В. Провадження № 11-сс/791/114/18 Доповідач: Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого - Батрака В.В.,

суддів - Литвиненко І.І., Красновського І.В

за участю: секретаря - Ткаченко А.К.,

прокурора - Найдьонова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 лютого 2018 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (ОСОБА_3), 30, раніше судимого:

-16.04.2013 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

-25.12.2014 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 08.02.2016 року по відбуттю покарання.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі, що становить 51 000 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Каховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, строком на 60 днів.

Ухвалою судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 лютого 2018 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави 51 000 грн. Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який є тяжким корисливим злочином, характеристикою підозрюваного, який характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря – нарколога, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, будучи обізнаним про те, що має процесуальний статус підозрюваного, не сповістивши орган досудового розслідування – СВ Каховського ВП та Каховську місцеву прокуратуру, покинув територію України, у зв’язку з чим перебував у розшуку, що підтверджує наявність ризиків передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України і унеможливлює обрання відносно нього запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під варту.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, такою, що підлягає скасуванню.

Так, на його думку слідчий в клопотанні не зазначив жодного доказу на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, як зазначає апелянт, суд в оскаржуваній ухвалі, не навів доказів, на підставі яких судом прийнято рішення, що застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінку підозрюваного.

Зважаючи на викладене, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_2, запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_2 18 травня 2017 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України., а 12 лютого 2018 року він був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Зокрема, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, характеризується посередньо, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків, офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела прибутку, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і знову підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, що свідчить про стійкість злочинних намірів, крім того, будучи обізнаним про те, що має процесуальний статус підозрюваного, не сповістивши орган досудового розслідування – СВ Каховського ВП та Каховську місцеву прокуратуру, покинув територію України, у зв’язку з чим перебував у розшуку, знехтувавши при цьому покладеними на нього процесуальними обов’язками.

Крім того, необхідно прияти до уваги, що злочини, в яких підозрюється ОСОБА_2 були вчинені за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою та носили системний характер, а тому, колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому жоден інший, більш м’який запобіжний захід аніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Зважаючи на викладене твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Що стосується строку дії запобіжного заходу, то відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Крім того, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Тобто, слідчим суддею правильно визначено кінцевий строк дії ухвали, оскільки ОСОБА_2 був затриманий 12.02.2018 року, а отже шістдесяти денний строк спливає 12.04.2018 року, про що зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали.

Слідчий суддя дотримався вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Саме застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку колегія суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність визначення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_1 залишити – без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 лютого 2018 року, якою відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави залишити - без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_5